Справа №: 653/2977/21
Провадження № 3/653/1760/21
іменем України
25 листопада 2021 року м. Генічеськ
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Делалова О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення - 09.09.2021 року об 02:35 год. в м. Генічеську по вул. Гоголя, 138, ОСОБА_1 керував т/з автомобілем Peugeot 206, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом оголошення на веб-сайті судової влади та направлення судової повістки засобами поштового зв'язку.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, органом, що його склав, було додано направлення на огляд водія транспортного засобу від 09.09.2021 року, рапорт капрала поліції Рогозіна М., відеозапис з місця події.
Досліджуючи наданий відеозапис, суд не може розпізнати особу, яка була за кермом автомобіля, що ставить про обґрунтований сумнів про те, що це був саме ОСОБА_1 . Також, відео не містить повідомлення поліцейського про причину зупинки транспортного засобу. Взагалі, даючи оцінку даному відеозапису, який є найголовнішим доказом такого правопорушення, оскільки протокол був складений за відсутністю свідків, суд вважає його неналежним через те, що відео записано в темряві, обличчя осіб неможливо розпізнати, як наслідок, ідентифікувати особу правопорушника також не представляється можливим. Окрім цього, запис зображення відтворюється з дуже поганим звуком, суд невзмозі почути будь-які пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим неможливо з'ясувати факт відмови правопорушника від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Тобто, матеріали справи не містять доказів, з яких можна було б встановити рух автомобіля та керування ним саме ОСОБА_1 в цей час. Факт керування автомобілем має бути доведеним поза розумним сумнівом і може підтверджуватися, зокрема, показаннями свідків, які підтвердять факт керування саме особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На підтвердження факту керування та причин зупинки транспортного засобу до матеріалів справи долучено рапорт капрала поліції Рогозіна М., який хоч і не може слугувати доказом винуватості особи, однак суд вважає за необхідне дати і йому оцінку, оскільки інших належних доказів з даного приводу не долучено. Так, у зазначеному рапорті вказано, що під час вільного патрулювання 09.09.2021 року екіпажем патрульної поліції було помічено т/з Peugeot 206, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки наркотичного сп'яніння. В той же час, що слугувало причиною зупинки, в рапорті не зазначено, з відеозапису не вбачається і до матеріалів не додано жодних підстав для зупинки автомобіля.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Таким чином, наведені факти відповідно до ст.62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
З наданих доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема відсутні докази складової об'єктивної сторони, тобто факту самого керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до ____________________2022 р.
Постанова набрала чинності ____________________2021 р.
Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова