03 грудня 2021 рокуСправа №: 695/3216/21
Номер провадження 3/695/2150/21
03 грудня 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.10.2021 року, серії ГП №110666, ОСОБА_1 25.10.2021 близько 158 год. 00 хв. На р. Дніпро керував човном Kolibri 330 із увімкненим двигуном Mercury 15 в адміністративних межах с. Кедина Гора в стані алкогольного сп'яніння, при цьому не мав посвідчення судноводія. Тест на визначення ступеня сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер 0258 у встановленому законом порядку. Результат позитивний 0.24%..
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 заперечив обставини, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, вказуючи при цьому, що будь-яких алкогольних напоїв 25.10.2021 він не вживав та човном не керував, хоча працівники поліції із невідомих йому причин його прояснення до уваги не взяли.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Сененко К.В. вину ОСОБА_1 заперечила вказуючи на неналежне з'ясування працівниками поліції усіх обставин по справі та численні порушення вимог чинного законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Так відео фіксація проводилася не в повному розмірі, а човен Kolibri 330 не відноситься до човнів визначених ч. 6 ст. 130 КУпАП. При цьому матеріалами справи не доведено факт керування вказаним плавзасобом саме ОСОБА_1 , останній в порушення вимог ст. 266 КУпАП не був відсторонений від керування ним, а працівники поліції не врахували можливу погрішність показника алкотестера, яка передбачена інструкцією із його експлуатації. Таким чином захисник Сененко К.В. просила закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши письмові пояснення адвоката Сененко К.В., суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 6 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 25.10.2021 року, чек Drager Alcotest 6820 ARHJ 0258 з результатом 0.24 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, рапорт поліцейського взводу №1 РОВО УПП в Черкаській області Данілова Ю.В., відеозапис з бодікамери відповідно до якого працівниками поліції проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Оглядом відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп'яніння одному із двох осіб, що знаходяться на човні, двигун якого вимкнений.
При цьому суд зауважує, що вказаний відеозапис є єдиним доказом дотримання працівниками поліції правил огляду особи на стан сп'яніння і він починається із того, що працівники поліції вже розмовляють із двома чоловіками, що знаходяться на човні.
Таким чином суд вважає слушними доводи захисника про те, що працівниками поліції належно не доведено факт керування човном саме ОСОБА_1 , оскільки жодних доказів такого матеріали справи не містять, а сам ОСОБА_1 останні обставини заперечує.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції врегульований ст.. 266 КУпАП, а також «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Частиною 2 та 3 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестеру Драгер, на що останній погодився. Однак, про його згоду з результатами тесту на місці, пропозиції працівників поліції пройти тест на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі чи роз'яснення йому зазначених прав не зазначено.
Так, відповідно до п.7 Розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820», технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, зокрема при температурі від мінус 5,0°С до 15.00°С зазначено можливу похибку вимірювання ± 0,05 мг/л.
Згідно чеку про проведення тесту на стан сп'яніння, який міститься в матеріалах справи, температура повітря була +12,0°С, а тому прилад міг зробити похибку ± 0,05 мг/л.
Тобто, з наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,33 мг/л ± 0,05 мг/л.
На переконання суду, результат огляду у 0,24% не може свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 130 КУпАП.
Сукупність таких обставин викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26травня 2015року №5-рп/2015у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до переконання, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 6 ст. 130 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства, а викладені у протоколі обставини не відображають усіх кваліфікуючих ознак вказаної частини статті.
Отже суддя, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.