Провадження № 2/359/2978/2021
Справа № 359/8234/21
14 грудня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Хитрової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ КБ Приватбанк, про зняття арешту з нерухомого майна,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого позову.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Бориспільського відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №43037716 з виконання виконавчого листа №2/359/323 від 25.03.2014, виданого Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в розмірі 13544 грн. 72 коп. В межах цього виконавчого провадження був накладений арешт на майно, належне позивачу, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 . В подальшому це виконавче провадження було передано за належністю до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Києва, де у зв'язку з повним виконанням виконавчого листа було закінчено. Однак арешт так і не був знятий, що порушує його права і законні інтереси. З листа Бориспільського ВДВС йому стало відомо, що виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, і зняти арешт неможливо. Враховуючи викладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Ронським О.О. від 20.10.2015.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.09.2021 справа була прийнята до провадження та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.29).
11.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання від Бориспільського відділу державної виконавчої служби про розгляд справи без представника відділу (а.с.45).
25.11.2021 на адресу суд надійшли письмові пояснення третьої особи ПАТ КБ "Приватбанк", в яких представник банку просив провадження по справі закрити, оскільки зі змісту позову ОСОБА_1 не вбачається спору між сторонами про право власності на майно, на яке накладено арешт, право власності позивача ніким не оспорюється, позов не містить матеріально-правових вимог до відповідачів. Позивач як сторона виконавчого провадження мав звернутись з оскарженням дій/бездіяльності державного виконавця в порядку розділу 7 ЦПК України.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, просив задовольнити. Зазначив, що повністю погасив борг за виконавчим листом перед ПАТ КБ "Приватбанк", а тому накладення арешту на його майно є безпідставним.
Представник третьої особи ПАТ КБ "Приватбанк" Хитрова Л.В. просила закрити провадження, з підстав, викладених у поясненнях.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
3. Обставини, встановлені судом.
В провадженні Бориспільського відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №43037716 з виконання виконавчого листа №2/359/323 від 25.03.2014, виданого Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в розмірі 13544 грн. 72 коп. Вказане підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2014 (а.с.10).
Постановою виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Ронським О.О. від 20.10.2015 був накладений арешт на майно, належне позивачу (а.с.19-20, 21-22). Виконавче провадження №43037716 було закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» - направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС.
З листа начальника Бориспільського відділу ДВС від 26.08.2021 встановлено, що виконавче провадження №43037716 було знищено за строком його зберігання, у зв'язку з чим надати копії постанов, а також здійснити будь-які дії по виконавчому провадженню, в тому числі і зняття арешту, не є можливим. Також зазначено, що відповідно до ст.79 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені боржником виключно у судовому порядку (а.с.18).
В межах виконавчого провадження №50158745 був стягнутий борг за виконавчим документом №359/12157/17ц в повному обсязі, що підтверджується довідкою від 07.07.2016 (а.с.15), та розрахунком заборгованості, наданим ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 19.11.2021 (а.с.70).
4. Норми права, якими керується суд, при вирішенні спору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Вказана правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19)
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні та просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка на тепер належить йому та ОСОБА_2 (а.с.25), накладений у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості.
ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження і як боржник не може пред'явити такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
ОСОБА_1 має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у порядку визначеному розділом VII ЦПК України, а не в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим, провадження у цивільній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 255, 353 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ КБ Приватбанк, про зняття арешту з нерухомого майна закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що закриття провадження у справі позбавляє його права на повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складений 20 грудня 2021 року.
Суддя О.Ю. Семенюта