Справа № 296/10523/21
2-о/296/169/21
"24" грудня 2021 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Петровської М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Довбні Ю.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, відповідно до змісту якої просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
- заборонити наближатися ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: місця проживання та перебування, а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шкільного навчального закладу, які відвідують діти, ближче ніж на 500 метрів;
- заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань ближче 100м до ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею у тому числі вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- обмежувальний припис видати строком на шість місяців;
- направити ОСОБА_2 на проходження програми для кривдників;
- зобов'язати відповідний підрозділ органу Національної поліції взяти ОСОБА_2 на профілактичний облік як кривдника.
Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З липня 2021 колишній чоловік постійно чинить неправомірні дії щодо неї та дітей, приходить до її помешкання в неадекватному стані, ображає словами нецензурної лайки, чинить домашнє насильство, свідками та потерпілими якого є діти. ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дітей, спотворює значення та бачення дітей щодо сім'ї та виховання, діти кожного дня потерпають від психологічного насилля батька, оскільки останній майже щодня приходить та влаштовує скандали, бійки та інші неправомірні дії щодо неї та дітей. Діти бояться спілкуватись з батьком, він чинить економічне насилля. Щодо неї ОСОБА_2 чиниться домашнє насилля щоденно, він приходить навіть вночі, вибиває двері, ображає нецензурними словами, вона спокійно не може вийти з дому, оскільки погрожує фізичною розправою, слідкує за нею. Вказане підтверджується неодноразовими зверненнями до поліції. Діти перебувають на обліку як такі, що страждають від домашнього насильства від ОСОБА_2 . Ризики повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї та дітей є високими, оскільки останній не бажає вчинити будь-яких дій в інтересах дітей, припинити свої неправомірні дії, а тому лише обмежувальний припис забезпечить нормальний психологічний стан дітей. Враховуючи наведене, потребує з дітьми захисту в порядку, передбаченому ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги заяви та просила їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник заперечили проти задоволення заяви в повному обсязі.
ОСОБА_2 пояснив, що дійсно, вони з колишньою дружиною періодично сваряться, під час сварок вона також нецензурно лається на його адресу, проте жодного насильства щодо неї та дітей він не чинить. Кілька разів у тиждень бачиться з сином, спілкується з ним, водить у кафе, надає матеріальну допомогу дітям. З донькою стосунки трохи складніші, оскільки колишня дружина налаштовує дитину проти нього. ОСОБА_1 забороняє дітям спілкуватися з ним. Також вона періодично лишає малолітніх дітей дома самих, без будь-якого нагляду, що є небезпечним для них, і це турбує його, як батька. Взагалі він бажає налагодити стосунки з заявницею, і в подальшому хоче брати участь у вихованні дітей.
Представник заінтересованої особи пояснив, що між колишнім подружжям наявні непорозуміння на побутовому рівні, відсутні жодні докази, які б вказували, що ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо заявниці і дітей. При цьому, винесення судом обмежувального припису не забезпечить належного виконання батьківських обов'язків щодо дітей.
Суд, вислухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи і його представника, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, дослідивши всі зібрані у справі докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є колишнім чоловіком ОСОБА_1 .
Колишнє подружжя є батьками малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_1 разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон України), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.3 Закону України, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя.
У відповідності до ст.24 Закону України, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно пункту 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно зі ч.3 ст.26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У відповідності до п.9 ч.1 ст.1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
При цьому, згідно з п.3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Як вбачається із справи № 296/9737/21, витребуваної на запит суду, в ній наявні матеріали звернень ОСОБА_1 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області щодо ОСОБА_2 .
З листа Житомирського районного управління поліції від 08.12.2021 № 19755/201/03/2021 вбачається, що такі звернення ОСОБА_1 були зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, а саме: № 55310 від 14.10.2021; № 55949 від 18.10.2021; № 55428 від 15.10.2021; № 55426 від 15.10.2021; № 55284 від 14.10.2021; № 55620 від 16.10.2021.
Так, згідно матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО № 55310, 14.10.2021 до Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 з приводу вчинення домашнього насильства колишнім чоловіком ОСОБА_2 . А саме: останній виражався на її адресу словами брутальної лайки та погрожував фізичною розправою.
14.10.2021 стосовно ОСОБА_2 складено терміновий заборонний припис за вказаним фактом.
Також, відносно гр. ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 362261 від 14.10.2021 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО №55426, 15.10.2021 до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 з приводу вчинення протиправних дій колишнім чоловіком ОСОБА_2 . А саме: між ними виникають суперечки з приводу догляду за їх спільними дітьми. 15.10.2021 о 13:48, в ході візиту за місцем проживання заявниці, ОСОБА_2 пошкодив замок вхідних дверей та ручку.
З приводу наведеного в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що була відсутня вдома в цей час, оскільки працювала, а діти були вдома самі.
ОСОБА_2 пояснив, що двері ніхто не відчиняв, діти на телефонні дзвінки не відповідали, тому, хвилюючись за безпеку дітей, намагався відчинити двері і пошкодив замок.
Згідно матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО № 55949, 18.10.2021 до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 з приводу вчинення протиправних дій колишнім чоловіком ОСОБА_2 . А саме: останній висловлювався на її адресу в нецензурній формі та словесно погрожував. ОСОБА_2 пояснив, що дійсно був конфлікт, проте не вчиняв протиправних дій щодо ОСОБА_1 .
Відносно гр. ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 362267 від 18.10.2021 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається із автоматизованої системи діловодства Корольовського районного суду м.Житомира «Д-3», в провадженні суду перебуває справа №296/9274/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).
Відповідно до наданої інформації щодо стану розгляду справи №296/9274/21, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано стягнення штраф 170 грн. Разом з тим, відповідної копії постанови у цій справі суду не надано.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник пояснив, що він не брав участі в розгляді справи №296/9274/21 і не надавав жодних пояснень, має намір його оскаржувати після виготовлення тексту постанови та її отримання.
Згідно наданих ОСОБА_2 талонів-повідомлень в судовому засіданні, за результатами його звернень до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області було зареєстровано наступні заяви:
- відповідно до талону-повідомлення ЄО № 92 заявник повідомив, що 30.11.2021 колишня дружина ОСОБА_1 систематично залишає своїх малотніх дітей вдома без догляду;
- відповідно до талонів-повідомлень ЄО № 90 та № 91 заявник повідомив, що 14.10.2021 колишня дружина ОСОБА_1 не перебуває вдома зі спільними дітьми 8 та 11 років;
- відповідно до талону-повідомлення ЄО № 66288 заявник повідомив, що 17.12.2021 колишня дружина ОСОБА_1 неналежно виконує обов'язки по догляду за двома малолітніми дітьми, діти самі вдома.
З приводу наведених заяв, заявниця в судовому засіданні не заперечувала того факту, що діти залишаються вдома без догляду, коли вона працює, оскільки на її думку, вони вже достатньо дорослі. 14.10.2021 вона перебувала на «корпоративі» і повернулася після опівночі додому, діти перебували без догляду до моменту її повернення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що заявниця неодноразово зверталась до органів поліції з приводу вчинення неправомірних дій її колишнім чоловіком, а ОСОБА_2 , в свою чергу, також звертався до органів поліції з приводу неналежного виконання заявницею своїх батьківських обов'язків щодо спільних малолітніх дітей.
В ході судового розгляду цієї справи та наданих пояснень учасниками справи, судом з'ясовано, що колишнє подружжя періодично конфліктує між собою, сваряться одне з одним, в тому числі, з приводу виховання спільних дітей, тобто наявні неприязні стосунки.
Разом з тим, слід зауважити, що самі по собі звернення заявниці щодо колишнього чоловіка до поліції не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_2 щодо неї насильства, без надання інших доказів, окрім як лише твердження про психологічне насильство з її слів.
Суд не може також брати в якості доказу до уваги інформацію щодо того, що ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки таких матеріалів суду не надано, а відомості про набрання законної сили постановою на момент розгляду цієї справи у суду відсутні.
Також суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що діти перебувають на обліку як такі, що страждають від домашнього насильства від ОСОБА_2 , та що останній вчиняє щодо них будь-яке насильство. Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 піклується про матеріальне забезпечення дітей, спілкується із ними. Наведене підтверджується скріншотами переписки ОСОБА_2 з дітьми у програмі в мобільному телефоні, факт якої, після огляду скріншотів в судовому засіданні, заявниця не заперечувала.
Обставини фізичного та економічного насильства щодо заявниці та дітей ОСОБА_2 матеріалами справи доказово не підтверджено.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Оцінюючи зібрані по справі докази, пояснення заявниці та заінтересованої особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування відносно ОСОБА_2 обмежувального припису відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а отже - відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Керуючись Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству, ст.ст. 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 294, 350-1 -350-8, 352 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено: 24.12.2021.
Cуддя М. В. Петровська