14 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 212/4850/21(2-а/212/36/21)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.08.2021 року (головуючий суддя Ваврушак Н.М.)
в адміністративній справі №212/4850/21(2-а/212/36/21)
за позовом ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 07.06.2021 до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив (а.с. 1-2, 13-14):
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 1АВ №01519994 від 04.04.2021 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що 04.04.2021 року, інспектором ДПП Симоненко В.А., відносно позивача ОСОБА_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700грн. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, виходячи з того, що відповідачем у постанові не вказано, яке порушення допущено водієм автомобіля, які малися обмеження руху на ділянці дороги, та стверджує, що транспортним засобом не керував 04.04.2021 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.08.2021 року позов задоволено:
- визнано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №01519994 від 04.04.2021 року інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Симоненко Вікторією Анатоліївною винесену відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1700грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП - протиправною та скасовано;
- провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП - закрито.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідно до статті 283 КУпАП визначені вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення. В оскаржуваній постанові не зазначено об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП, а також не зазначено при яких обставинах вчинено правопорушення, які саме норми Правил дорожнього руху порушено позивачем (крім загальної 12.9 (б)). Крім цього, відповідачем по справі не спростовані обставини про вчинення порушення іншою особою, як того зазначав позивач по справі при звернені до суб'єкта оскарження.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що факт правопорушення підтверджується фото-відеофіксацією вчинення адіністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП. Зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 фактично виклав виключно свою незгоду із діючими нормами чинного законодавства України щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та при цьому позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування того, що він вчинив вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, або ж транспортний засіб знаходився у володінні внаслідок протиправних дій інших осіб тощо.
Також позивачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову його задоволенні, оскільки в матеріалах справи достатньо документів для ухвалення рішення в письмовому провадженні.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «CHEVROLET LACETTI», номерний знак « НОМЕР_1 », та сторонами по справі не оспорюється.
Постановою серії 1АВ №01519994 від 04.04.2021 року, складеною інспектором ДПП Симоненко В.А., встановлено, що 04.04.2021 року о 06 годині 27 хвилин за адресою М05 Київ-Одеса 35+240 зафіксовано транспортний засіб марки «CHEVROLET LACETTI», номерний знак « НОМЕР_1 ». Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 57 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 122 КУпАП. Постановлено притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700грн.
Постанова містить результати автоматичної фіксації - фото транспортного засобу вказаної вище марки, назву технічного засобу та заводський номер з відомостями про повірку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), норми Закону України «Про Національну поліцію», норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху».
Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Пунктами 12.4-12.7 Правил дорожнього руху встановлена дозволена швидкість руху у населених пунктах, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, під час буксирування, на ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більш високою швидкістю.
Дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» означає, що забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
Дорожній знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» означає, що забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові.
Розпізнавальний знак підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил - "Обмеження максимальної швидкості". Знак розміщується (наноситься) ззаду ліворуч на механічних транспортних засобах, якими керують водії із стажем до 2 років та в інших випадках.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що частиною 4 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 кілометрів на годину у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, оскаржувана постанова крім зазначення про перевищення водієм транспортного засобу , встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів на 57 км/год, що є порушенням пункту 12.9 (б) Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 122 КУпАП, не містить будь-яких відомостей, яке саме порушення вчинено, а саме, що із забороненого пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху вчинено позивачем: не зазначено, яка максимальна швидкість встановлена на ділянці дороги, де зафіксовано порушення, чи встановлені на ділянці дороги дорожні знаки 3.29, 3.31, або чи встановлено на транспортному засобі розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил, а також не зазначено швидкості руху транспортного засобу.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно вказав, що у постанові не зазначено об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до статті 283 КУпАП, визначені вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Матеріалами справи підтверджується, що 28.04.2021 року до Департаменту патрульної поліції надійшла скарга позивача ОСОБА_2 на постанову від 04.04.2021 року з проханням скасувати постанову з підстав того, що він не курував вказаним транспортним засобом. Рішенням щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги без задоволення від 29.04.2021 року, посадова особа уповноваженого органу вирішила, постанову залишити без зміни, а скаргу без задоволення.
Також матеріалами справи підтверджується, що рішенням щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скаргу без задоволення від 29.04.2021 року, не встановлювалися та не перевірялися обставини про вчинення порушення іншою особою.
Зокрема, відповідачем по справі не спростовані доводи/обставини щодо вчинення порушення іншою особою, як того зазначав позивач по справі при звернені до суб'єкта оскарження.
Отже, у зв'язку з відсутністю в вказаній постанові об'єктивної сторони складу адміністративного порушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП, не зазначення, при яких обставинах вчинено правопорушення, які саме норми Правил дорожнього руху порушено позивачем (крім загальної 12.9 (б)), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання постанови 1АВ №01519964 протиправною.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає визнанню протиправною і скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.08.2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова