23 грудня 2021 р.Справа № 480/6208/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 р. (ухвалене суддею Бондар С.О., повний текст якого складено 20.09.2021 р.) по справі № 480/6208/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління ДПС у Сумській області, як відокремленого підрозділу, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку за інтенсивність праці за квітень 2021 року в розмірі 10447,28 грн. та премію за квітень 2021 у розмірі 1305,91 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 р. у справі № 480/1857/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 62-0 від 09.04.2020 р. «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області; стягнуто з Головного управління ДПС у Сумській області на користь позивача суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 147397,25 грн.
На виконання вищевказаного рішення суду, Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято наказ № 38-о від 07.04.2021 р., яким скасовано наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 09.04.202 р. № 62 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено 09.04.2020 р. ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області.
11.05.2021 р. позивач звернувся до Головного управління ДПС у Сумській області із заявою, в якій просив повідомити позивача про складові заробітної плати отриманої ним у квітні 2021 року та повідомити про причини невиплати всіх складових заробітної плати у квітні 2021 року та провести відповідні виплати, оскільки позивачу не виплачена премія в розмірі 20% та надбавка за інтенсивність праці в розмірі 160 % посадового окладу за квітень 2021 року.
За результатами розгляду вищевказаної заява листом № 61/У/і/18-28-10-01-20/ЛК Головного управління ДПС у Сумській області повідомлено позивачу про складові його заробітної плати у квітні 2021 року та зазначено, що надбавка за інтенсивність праці та премія не є обов'язковими виплатами та нараховується, враховуючи особистий внесок працівника в загальний результат роботи, а саме: якість і складність підготовлених документів; терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів, ініціативність в роботі, на підставі наказу начальника Головного управління ДПС у Сумській області. Також повідомлено, що ГУ ДПС у Сумській області знаходиться в стадії ліквідації, всі повноваження та функції перейшли до іншої юридичної особи, тому в складові заробітної плати увійшли лише обов'язкові виплати.
Не погодившись із невиплатою надбавки за інтенсивність праці та премії за квітень 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надбавка за інтенсивність праці та премія не носять обов'язкового характеру і виплачуються тільки в разі прийняття відповідного рішення керівником цього органу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно із ч. 7 ст. 50 Закону України «Про державну службу», складові заробітної плати та особливості оплати праці державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх територіальних органів визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.
Заробітна плата державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця або за спеціальне звання; виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; надбавки за інтенсивність праці; надбавки за виконання особливо важливої роботи; надбавки за персональну кваліфікацію; надбавки за виконання особистих ключових показників ефективності; премії (ч. 2 ст. 346-1 Податкового кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 346-1 Податкового кодексу України, схема посадових окладів державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій визначається Кабінетом Міністрів України та не включається до загальної схеми посадових окладів державних службовців. Порядок встановлення, призупинення, зменшення чи скасування надбавок, зазначених у пунктах 5-8 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1346 від 28.12.2020 р. затверджено Порядок встановлення, призупинення, зменшення чи скасування державним службовцям податкових органів надбавок за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, за персональну кваліфікацію та за виконання особистих ключових показників ефективності (в подальшому - Порядок № 1346).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1346, право встановлювати надбавки мають керівники податкових органів у межах фонду оплати праці.
Згідно із п. 4 Порядку № 1346, надбавки встановлюються згідно з наказом керівника відповідного податкового органу.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1346, надбавка за інтенсивність праці встановлюється у розмірі до 100 відсотків з урахуванням таких критеріїв: якість і складність підготовлених документів; терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів; ініціативність у роботі.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що премія та надбавка за інтенсивність праці є правом керівника, не носить обов'язкового характеру та встановлюється у межах фонду оплати праці.
Судовим розглядом встановлено, що згідно із кошторисом Головного управління ДПС у Сумській області на 2021 рік та розрахунком видатків за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» на 2021 рік, витрати на виплату премії не передбачені.
12.02.2021 р. затверджені зміни до кошторису та розрахунки до них на 2021 рік, в яких відсутні витрати на виплату премії.
Довідкою ГУ ДПС у Сумській області № 36/3/18-28-10-01-30/ЛК від 09.09.2021 р. повідомлено, що згідно із кошторисом на 2021 рік та розрахунків видатків по заробітній платі за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» на квітень місяць, премія та надбавка за інтенсивність праці не встановлювалась по управлінню в цілому.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за інтенсивність праці та премію за квітень 2021 року.
Таким чином, суд переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 р. по справі № 480/6208/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Я.В. П'янова О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 24.12.2021 року