справа № 380/8761/21
23 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 26.07.2012 по 26.02.2021;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 26.07.2012 по 26.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу з 26.07.2012 по 26.02.2021 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Позивач вважає, що має право на нарахування та виплату зазначеного виду грошового забезпечення з огляду на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, та величини індексу споживчих цін, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період служби з липня 2012 року по лютий 2021 року.
Ухвалою від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 19.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано відповідачу надати суду відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням усіх його складових за період з 26.07.2012 по 26.02.2021 включно та витребувано від військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені матеріали особової справи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 06.10.2021 витребувано від відповідача відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням усіх його складових за період з 26.07.2012 по 26.02.2021 включно та належним чином засвідчені матеріали особової справи позивача.
Ухвалою суду від 02.11.2021 витребувано від Яворівсько-Мостиського об'єднаного районного військового комісаріату відомості про грошове забезпечення позивача із зазначенням усіх його складових за період з 26.07.2012 по 31.07.2017 включно та належним чином засвідчені матеріали особової справи ОСОБА_1 .
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 55451 від 30.07.2021) у якому проти позову заперечив. Зазначив, що позивач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.08.2017 по 26.02.2021, тобто, відповідач не може нести відповідальність за період, коли позивач не перебував з ним у трудових відносинах. Вказав, що з січня 2016 року по січень 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України для виплати індексації з Державного бюджету не надавалося і відповідно не могло проводитися нарахування та виплата індексації грошового забезпечення. Також зазначив, що виплату індексації грошового забезпечення відновлено у грудні 2018 року і проводилась до часу звільнення позивача із військової служби. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 64025 від 03.09.2021) у якій вказав, що на підтвердження обставин виплати індексації грошового забезпечення з грудня 2018 року відповідачем не надано жодних доказів.
Від відповідача на адресу суду надійшло доповнення до відзиву (вх. № 71136 від 30.09.2021) у якому відповідач заперечив позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 26.07.2012 по 26.02.2021. Зазначив, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013 змінено порядок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Також надав обґрунтування щодо місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для нарахування індексації.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 28.07.2017 по 26.02.2021, що підтверджується витягом з послужного списку ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2021 № 43 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера - психолога загальновійськового полігону, у зв'язку із звільненням з військової служби у запас, у зв'язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту «а» пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав; з 26 лютого 2021 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлено до зарахування на військовий облік - до Яворівського РТЦК та СП Львівської області.
Представниця позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 26.07.2012 до моменту звільнення його з військової служби. У випадку здійснення нарахування індексації, просила оформити таку інформацію у вигляді довідки. Якщо індексація грошового забезпечення позивачу не здійснювалася, просила пояснити причину не здійснення таких нарахувань.
Відповідь на зазначений адвокатський запит у матеріалах справи відсутня.
Із довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 по складових пунктах № 1979 від 13.10.2021 за період з 01.08.2017 по 26.02.2021 слідує, що індексація грошового забезпечення позивачу у період з 01.08.2017 по 30.11.2018 не нараховувалась та не виплачувалась. Виплата індексації грошового забезпечення проводилася із 01.12.2018 по 26.02.2021.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 26.07.2012 по 26.02.2021 протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Абзацом другим ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Із довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 по складових пунктах № 1979 від 13.10.2021 за період з 01.08.2017 по 26.02.2021 судом встановлено, що індексація грошового забезпечення слідує, що індексація грошового забезпечення позивачу у період з 01.08.2017 по 30.11.2018 не нараховувалась та не виплачувалась.
Щодо наявності у позивача права на проведення індексації його доходів суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону № 1282-XII).
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів за відсутності затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому урядом України порядку - Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Проте, як уже зазначалося, позивачу за період з 01.08.2017 по 30.11.2018 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки будь-які дії щодо вказаних виплат ним не вчинялися.
Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Наведене у сукупності свідчить про те, що доводи відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації судом не заслуговують на увагу, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від узятих на себе зобов'язань шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17.
Суд зазначає, що в своїй діяльності військова частина НОМЕР_2 має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому посилання відповідача у листі від 18.08.2021 № 3433вих на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Міністерства соціальної політики як на підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а зазначені роз'яснення не є нормативно-правовими актами.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
За таких підстав бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період, є протиправною.
Матеріалами справи встановлено, що з 01.12.2018 по 26.02.2021 відповідачем проводилась виплата індексації грошового забезпечення. Відтак позовні вимоги за цей період щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу задоволенню не підлягають.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2017 по 30.11.2018 є протиправною, а тому відповідача належить зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 по 30.11.2018 включно.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 за період з 26.07.2012 по 27.07.2017 суд зазначає, що із витягу із послужного списку слідує, що позивач у період з 26.07.2012 по 27.06.2016 проходив військову службу як курсант в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У період з 27.02.2016 по 28.07.2017 позивач проходив військову службу в Окремій гвардійській механізованій бригаді.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про те, що оскільки позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 26.07.2012 по 27.07.2017, відтак у цій частині позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивач не поніс витрати по сплаті судового збору відтак розподіл судового збору не проводиться.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2017 по 30.11.2018 включно протиправною.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 по 30.11.2018 включно.
4. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур