справа№380/18999/21
24 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Карп'як О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності д статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених сум, в розмірі 7354 грн. Також просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1953 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за 3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 08.04.2021 за 325.
Ухвалою від 09.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копію вказаної ухвали відповідачем отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.
Позивач має статус учасника бойових дій, про що позивачу видано посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи.
У 2021 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1491,00 грн., що не заперечується сторонами.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати йому невиплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України 3-р/2020 від 27.02.2020.
Відповідач надав відповідь, якою повідомив, що згідно із постановою №325 від 08.04.2021 “Деякі питання виплати у 2021році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій становить 1491,00грн.
Не погодившись із такою відповіддю відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Змістом спірних правовідносини є невиплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту”.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року 3551-XII (далі - Закон 3551-XII).
01.01.1999 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.12.1998 року (далі - Закон №367-ХІV) , яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року 3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року 3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги передбачений частиною п'ятою статті 12 Закону 3551-XII у редакції Закону 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” від 08.04.2021 року 325 (далі - Постанова 325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 грн. 00 коп., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону 3551-XII.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон 3551-XII і Постанова 325.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону 3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову 325, а Закон 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону 3551-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” 294-IX від 14.11.2019 установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 - 1769,00гривень. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00грн х 5).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі 440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені статтею 245 КАС України, та позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Ухвалюючи це рішення, суд також звертає увагу, що зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити грошову допомогу як спосіб захисту виключає застосування такого способу захисту порушеного права як стягнення конкретно визначеної суми заборгованості. Оскільки станом на день розгляду цієї справи відсутня заборгованість перед позивачем по одноразовій грошовій допомозі, так як відповідна сума ще не нарахована, то вимога про стягнення 7354,00грн. є передчасною.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Окрім того, просить стягнути судові витрати в сумі 1953,00 грн, на професійну правничу допомогу.
Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 року справі №810/3806/18, від 19.09.2019 року у справі №826/8890/18.
На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано: договір №35/21 про надання правової допомоги від 27.09.2021 року, акт приймання-здавання адвокатських послуг, меморіальний ордер від 29.04.2021 року про сплату 1491,00 грн та копію квитанції від 12.10.2021 року про сплату 1000,00 грн.
За даними перелічених доказів позивачу надано професійну правничу допомогу за обсягом послуг: підготовлення заяви до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області; підготовка позовної заяви, формування додатків, збирання всіх необхідних документів, доказів та направлення адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду; супроводження справи в суді. Вказані послуги адвокат оцінив у 1000,00 грн.
Окрім того, послуги, які полягають у «поштових відправленнях, відрядженнях тощо» адвокат оцінив у 453,00 грн.
Однак, з огляду на предмет розглянутого спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 1953,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, яка за даних правовідносин віднесена до категорії справ незначної складності, судова практика з вирішення даного спору судом є незмінною, сталою та чисельною, а обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.
До всього суд звертає увагу на певні неточності в оформлених документах, а саме: договір про надання правової допомоги укладено 27.09.2021 року, а меморіальний ордер про оплату 1491,00 грн датований 29.04.2021 року, тобто кошти були сплачені адвокату за 5 місяців до укладення договору.
У детальному розрахунку та договорі вказано, що розмір правничої допомоги складає 1500,00 грн, а у акті приймання-здавання адвокатських послуг (абз.2 п.2 договору) вартість таких послуг становить 1000,00 грн.
Витрати на «поштові відправлення, відрядження тощо» не підтверджені жодними доказами.
Позовна заява підписана та надіслана позивачем, а не адвокатом. Копії доказів завірені також позивачем.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 1953,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
З урахуванням викладених обставин справи та положень законодавства, суд приходить висновку, що підготовка та подання позову до суду у даній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у даній категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були і відображені адвокатом при підготовці позовної заяви.
Відтак, як наслідок, з урахування критеріїв пропорційності, підставним є присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідача витрат на професійну правничу допомогу лише в обсязі 500,00 грн.
Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації ( вул. Пачовського 7, м. Золочів, Львівська обл., 80700, ЄДРПОУ 03194306).
Суддя Карп'як Оксана Орестівна