справа № 380/22955/21
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
24 грудня 2021 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області про зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області, у якому просить:
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 05 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів у сумі 14154,00 грн;
- зобов'язати відповідача надати довідку розрахунок нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги до 05 травня та 2020 та 2021 роки як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Разом із позовною заявою подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування такої зазначив, що в кінці червня 2021 року позивачу із офіційного сайту Верховного Суду стало відомо, що Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у зразковій справі № 440/2722/20 щодо нарахування та виплати інваліду війни разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, передбаченому статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції Закону України від 25.12.1998. Вказав, що після ознайомлення із цим рішенням йому стало зрозуміло, що виплата до 05 травня у 2020 та у 2021 році проведена не у повному обсязі. Стверджує, що оскільки про порушення права на отримання разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки позивачу стало відомо лише в кінці червня 2021 року, а будь-яка інформація про порушення органами соціального захисту прав учасників бойових дій, в частині розміру виплати до 05 травня, позивачу не доводилась, строк звернення до адміністративного суду позивачем не може вважатися пропущеним. З огляду на вказане просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду за захистом права ОСОБА_1 на отриманням грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Ухвалою судді від 07.12.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
На адресу суду на виконання вимог ухвали від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду (вх. № 97768 від 23.12.2021), у якій вказав, що про виплату щорічної разової допомоги до 05 травня за 2020 рік у меншому розмірі дізнався від колег по службі. У зв'язку з зазначеним просив поновити строк звернення до суду.
При розгляді поданої заяви суддя виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 1, 2 ст. 118 КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя звертає увагу на те, що в ухвалі від 07.12.2021 позивачу вказано на те, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання дій щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі протиправними на підставі частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2020.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17, від 26.02.2021 у справі № 380/1080/21.
З огляду на вказане позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому надано строк для усунення недоліків шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку вмотивовано тим, що йому стало відомо про виплату щорічної разової допомоги за 2020 рік у меншому розмірі від колег по службі.
Суддя вважає, що, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, обставини не змінюють початку відліку строку на звернення до суду.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.05.2018 у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17, від 26.02.2021 у справі № 380/1080/21.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак доводи позивача з приводу того, що про порушення свого права він дізнався від колег по службі є не обґрунтованими, оскільки саме з часу отримання спірної допомоги позивач знав про її розмір.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суддя наголошує на тому, що одноразова виплата до 05 травня є періодичним платежем, і особа, яка її отримує, має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її виплату та на підставі яких нормативно-правових актів було визначено саме такий її розмір.
Отже, з дня отримання одноразової виплати до 05 травня особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання даної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо її розміру звернулась до компетентного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто відслідковує їх.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20) дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відтак з огляду на вказане суддя доходить висновку про те, що підстави, вказані позивачем у заяві про усунення недоліків адміністративного позову, є неповажними з урахуванням того, що відлік такого строку слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, у якому було здійснено виплату, оскільки 30 вересня відповідного поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Ураховуючи вищевикладене, зазначені позивачем обставини про пропуск строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви в частині надання позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у встановлений строк, відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.
Суддею враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/20 (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Зважаючи на викладене, суддя доходить висновку, що позивачем у надісланій заяві не вказано причин поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом, відтак позовна заява в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 248 КАС України, суддя -
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом, вказані у заяві від 23.12.2021.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області про зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком повернути позивачу.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
4. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур