24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/4228/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"
на рішення Господарського суду Харківської області
від 06.04.2021,
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області
від 26.04.2021
у складі судді Жигалкіна І. П. та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 20.09.2021, ухвалену за результатом перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 20.09.2021, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021
у складі колегії суддів: Барбашова С. В., Істоміна О. А., Пелипенко Н. М. та
на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Барбашова С. В., Пелипенко Н. М., Попков Д. О.
від 11.10.2021
за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (попередня назва Акціонерне товариство "Турбоатом")
про стягнення коштів,
Компанія з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Турбоатом" про стягнення суми заборгованості з виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" у 2011 - 2014 роки у загальному розмірі 79 752 893,63 грн, з яких:
- 46 520 051,89 грн заборгованість з виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, в тому числі: 7 175 910,22 грн за 2011 рік, 5 187 011,46 грн за 2012 рік, 16 316 500,40 грн за 2013 рік, 17 840 629,81 грн за 2014 рік;
- 26 017 689,29 грн інфляційні втрати у зв'язку з простроченням виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020;
- 7 215 152,45 грн - 3% річних від простроченої суми дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, позов Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) до Акціонерного товариства "Турбоатом" задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі № 922/4228/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, задоволено заяву Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) про розподіл судових витрат у вигляді правничої допомоги: присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Турбоатом" на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 425,00 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 12.04.2021 еквівалентно 279 307,29 грн.
Додатковою постановою від 11.10.2021 Східний апеляційний господарський суд задовольнив заяву Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у Східному апеляційному господарському суді при розгляді справи № 922/4228/20. Присудив до стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку із апеляційним розглядом справи № 922/4228/20, в сумі 2 500,00 євро, що з офіційним курсом Національного банку України станом на 27.09.2021 еквівалентно 78 038,25 грн.
18 жовтня 2021 року Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулося до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткове рішення Харківської області від 26.04.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/4228/20.
23 жовтня 2021 року Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулося до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд із заявою № 01/03/27-855 від 23.10.2021 про відкликання касаційної скарги, яка підписана представником Нестеренком Дмитром Миколайовичем, який згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є особою, яка "ДІЄ ВИКЛЮЧНО В СУДАХ БЕЗ ОКРЕМОГО ДОРУЧЕННЯ КЕРІВНИКА З УСІМА ПРАВАМИ УЧАСНИКА СПРАВИ".
Ухвалою від 22.11.2021 Верховний Суд задовольнив заяву Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про відкликання касаційної скарги. Повернув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткове рішення Харківської області від 26.04.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/4228/20 скаржнику.
13 грудня 2021 року Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" повторно звернулося до Верховного Суду через "Скриню" з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткове рішення Харківської області від 26.04.2021, постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 із клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Перевіривши матеріали повторно поданої касаційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткового рішення Харківської області від 26.04.2021, постанов Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, стосовно касаційного оскарження додаткового рішення Харківської області від 26.04.2021, постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, що ухвалена за результатом перегляду додаткового рішення Харківської області від 26.04.2021, та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 126 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права, викладеного в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 735/15683/15, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18 та від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.
Водночас стосовно касаційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/4228/20, що ухвалена за результатом його перегляду, скаржником зазначено, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать висновкам, викладеним у постанові Вищого господарського суду України від 08.12.2010 у справі № 9/71, постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020, залишеною в силі ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 910/15245/19.
Однак виключним випадком касаційного оскарження, що передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Тобто у випадку подання касаційної скарги за наявності такого виключного випадку скаржник повинен вказати яку саме норму (норми) права застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій та навести постанову (постанови) саме Верховного Суду (дату її ухвалення та номер справи), в яких викладений висновок щодо застосування цієї норми (норм) права, та який не врахували суди першої та/або апеляційної інстанцій.
Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій проігнорували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 909/327/18, однак також не зазначає щодо застосування якої самої конкретно норми (або норм) права викладена ця позиція.
Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст оскаржуваних постанов Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/4228/20, що ухвалені за результатом перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021, складено 29.09.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для їх оскарження в касаційному порядку. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/4228/20 було 19.10.2021 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Повний текст додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 складено 18.10.2021. Отже останнім днем для подання касаційної скарги на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 було 08.11.2021 включно (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк також вважається таким, що пропущений.
Із касаційної скаргою на постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулося 13.12.2021, про що свідчить дата на штампі "Скрині" Верховного Суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення.
В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" посилається на своєчасність звернення до Верховного Суду з первісною касаційною скарго, яка була відкликана у зв'язку із поданням до Господарського суду Харківської області заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/4228/20 та з метою не перешкоджання її розгляду, оскільки матеріали справи підлягали надсиланню до суду касаційної інстанції, що, в свою чергу, завадило би, на його думку, розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/4228/20. У якості поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" зазначає лише, що ним 08.11.2021 до Східного апеляційного господарського суду подано заяву про відстрочення виконання додаткової постанови від 11.10.2021, яка залишена без задоволення ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021.
Розглянувши наведені обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, зазначені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
При цьому, Судом не встановлено обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого скаржника. Вчинення однієї процесуальної дії ніяким чином не може завадити вчиненню іншій як і не може бути визнано Судом поважною причиною пропуску встановленого процесуального строку.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто не менше 2 102,00 грн та не більше 735 700,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн, а позов поданий у грудні 2020 року.
Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви до Господарського суду Харківської області судовий збір підлягав сплаті у максимально граничній сумі 735 700,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткове рішення Харківської області від 26.04.2021, постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 судовий збір підлягав сплаті у сумі 1 471 400,00 грн, а саме 735 700,00 * 200%, де 735 700,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак до касаційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"
не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом:
- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/4228/20, що ухвалена за результатом його перегляду (зазначення норми (норм) права, яку (які) застосував суд першої та/або апеляційної інстанції та постанови (постанов) Верховного Суду (дату складання та номер справи, в якій таку постанову ухвалено), в якій (яких) викладений висновок щодо застосування цієї (цих) норми (норм) права та який не врахував суд першої та/або апеляційної інстанції);
- наведення інших підстав/обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;
- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткове рішення Харківської області від 26.04.2021, постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 у сумі 1 471 400,00 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Підстави, наведені у клопотанні Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про поновлення строку на подання касаційної скарги, визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021, додаткове рішення Харківської області від 26.04.2021, постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 922/4228/20 залишити без руху.
3. Надати Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
5. Роз'яснити Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини", що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених інших підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
О. М. Баранець