24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2358/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі
за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури
до 1. Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетельгейзе-грант"
про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди водного об'єкту та зобов'язання повернути орендоване майно,
01.11.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/2358/21, подана 23.10.2021.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2021 касаційну скаргу Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/2358/21 повернуто скаржникові на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 ГПК України.
10.12.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/2358/21, подана 01.12.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що первісна касаційна скарга була подана в межах строку, в матеріалах справи були наявні документи, які посвідчують повноваження представника. Тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Беручи до уваги доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнала наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження поважними та дійшла висновку про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Разом з тим, розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В якості однієї з підстав касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. При цьому, зазначаючи, що оскаржувані судові рішення винесені без урахування правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 747/830/16-ц,
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (без зазначення стосовно якої норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом викладено висновок у постановах у цих справах).
Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права.
Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Луганській обласній державній адміністрації-обласній військово-цивільній адміністрації строк на касаційне оскарження.
2. Касаційну скаргу Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 10.01.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю .Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай