16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2350/18(914/608/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Ткаченко Н. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
скаржника - Акціонерного товариства "Мегабанк": Виговська А. В., Дребот І. А.
позивача - Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра": Манівської Л. Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021
у складі колегії суддів: Мирутенка О. Л. (головуючого), Кордюк Г. Т., Скрипчук О. С.
та на рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020
у складі судді Морозюк А. Я.
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра"
до 1. Акціонерного товариства "Мегабанк"
2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М.
про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності
у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА"
до Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра"
про банкрутство
Короткий зміст та підстави заявлених вимог
1. 13.02.2020 Приватне акціонерне товариство "Львівський електроламповий завод "Іскра" (далі - ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") звернулось до Господарського суду Львівської області (в межах справи № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") із позовною заявою до Акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк"), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М. про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності, в якій просило суд:
1) визнати протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.02.2011, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В. за реєстровим номером 506, а саме:
- будівлю парової котельні, що на плані позначена літерою "Р-2", загальною площею 1 118,5 кв. м, реєстраційний номер 13069595 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю водонагрійної котельні, що на плані позначено літерою "П-4", загальною площею 2 083,3 кв. м, реєстраційний номер 13068906 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю воднево-кисневої станції, що на плані позначена літерою "М-2", загальною площею 1 065,2 кв. м, реєстраційний номер 13067251 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю компресорної станції, що на плані позначена літерою "Н-2", загальною площею 1 018,2 кв. м, реєстраційний номер 13068181 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю виробничу механо-штампувального цеху, що на плані позначена літерою "Ц-2", загальною площею 3 058,3 кв. м та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", загальною площею 437,8 кв. м, реєстраційний номер 10086697 у реєстрі прав власності на нерухоме майно.
2) визнати протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-зь в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
3) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М.:
- № 50546195 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю парової котельні, літ. "Р-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- № 50546328 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю водонагрійної котельні, літ. "П-4", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- № 50546542 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю воднево-кисневої станції, літ. "М-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- № 50546668 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю компресорної станції, літ. "Н-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101;
- № 50546821 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю виробничу механо-штампувального цеху, літ. "Ц-2" та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", що знаходяться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в забезпечення кредитних зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Іскра" (правонаступником якого є ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") перед АТ "Мегабанк", позивачем було передано банку в іпотеку ряд об'єктів нерухомого майна, а також в заставу рухоме майно. З отриманої 06.02.2020 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про те, що 30.12.2019 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М. було прийнято рішення про реєстрацію права власності зазначених вище об'єктів нерухомого майна за АТ "Мегабанк". Підставою виникнення у АТ "Мегабанк" права власності вказано іпотечний договір від 01.02.2011 за реєстровим № 506 та договори про внесення змін до нього. Також, як встановлено судами попередніх інстанцій з долученої до матеріалів справи АТ "Мегабанк" із заявою від 06.05.2020 копії витягу з протоколу № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019, АТ "Мегабанк" вирішено з метою погашення кредитної заборгованості боржника ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" прийняти у власність з подальшою реалізацією нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.02.2011, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В. за реєстровим номером 506, та рухоме майно, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-3.
3. Позивач вказує, що 03.01.2019 Господарським судом Львівської області у справі № 914/2350/18 винесено ухвалу, згідно якої відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. 01.02.2019 АТ "Мегабанк" у справі № 914/2350/18 подано заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника (позивача у даній справі), з якої вбачається, що строк виконання зазначених вимог настав до відкриття провадження у справі про банкрутство. Посилаюсь на частину першу та абзацу першого частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), позивач зазначає, що на задоволення вимог АТ "Мегабанк", в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлено мораторій, який був чинним станом на день перереєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ "Мегабанк", тому нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М. було протиправно прийнято рішення про реєстрацію права власності за АТ "Мегабанк" на об'єкти нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Теж саме стосується і рішення АТ "Мегабанк", викладеного в протоколі № 58 від 27.12.2019, щодо прийняття у власність нерухомого майна, що є предметом іпотеки, та рухомого майна, що є предметом застави.
4. Також позивач зазначив, що рішення про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, є протиправним, оскільки вчинено в умовах накладених в період 2016-2019 років органами ДВС арештів на нерухоме майно позивача; без проведення оцінки на момент набуття іпотеки у власність (частина п'ята статті 37 Закону України "Про іпотеку"); у зв'язку з відчуженням майна особи (позивача), внесеної до Єдиного реєстру боржників (пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. 17.09.2020 Господарським судом Львівської області винесено рішення, яким частково задоволено позов ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра"; визнано протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-з в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М.;
- № 50546195 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства "Мегабанк" на будівлю парової котельні, літ. "Р-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- № 50546328 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства "Мегабанк" на будівлю водонагрійної котельні, літ. "П-4", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- № 50546542 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства "Мегабанк" на будівлю воднево-кисневої станції, літ. "М-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- № 50546668 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства "Мегабанк" на будівлю компресорної станції, літ. "Н-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101;
- № 50546821 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства "Мегабанк" на будівлю виробничу механо-штампувального цеху, літ. "Ц-2" та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", що знаходяться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ "Мегабанк" на користь ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" 12 612,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
6. Постановляючи рішення суд першої інстанції, з-поміж іншого, зазначив, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М. № 50546195 від 30.12.2019, № 50546328 від 30.12.2019, № 50546542 від 30.12.2019, № 50546668 від 30.12.2019, № 50546821 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на відповідні об'єкти нерухомого майна, повністю відповідають вищезазначеним способам захисту права або інтересу позивача у відповідних правовідносинах та підлягають задоволенню з підстав протиправного звернення стягнення на належні ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" предмети іпотеки (об'єкти нерухомого майна) шляхом набуття на них права власності АТ "Мегабанк" в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", чим порушено приписи положень частини чотирнадцятої статті 39, частини першої, частини третьої, абзацу другого частини шостої статті 41 КУзПБ.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. 29.06.2021 Західним апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою залишено апеляційну скаргу АТ "Мегабанк" без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) без змін.
8. Приймаючи, оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, відхилив як помилкові твердження скаржника, стосовно того, що вимога про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М. від 30.12.2019 про реєстрацію права власності за АТ "Мегабанк" не є належним способом захисту права та інтересу позивача.
9. Зокрема, колегія суддів апеляційної інстанції, зазначила, що діюча редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" взагалі не передбачає такого способу захисту права або інтересу позивача як скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав, а передбачає тільки скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
10. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями АТ "Мегабанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позову ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра".
11. В обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "Мегабанк" посилається на ухвалення судами попередніх інстанцій судових рішень з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- апеляційний господарський суд не надав оцінку доводам скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції норми абзаців третього, четвертого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
- суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволені клопотання про залучення третьої особи у справі та прийняв рішення про права, інтереси або обов'язки особи незалученої до участі у справі;
- справу розглянуто апеляційний господарським судом неповноважним складом суду, оскільки порушено порядок визначення судді для розгляду справи, що було підставою для відводу колегії суддів відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України, який суд залишив без задоволення;
- суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, яка фактично є новим позовом;
- місцевий господарський суд задовольнив заявлені вимоги ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" та не звернув увагу, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав;
- оскаржуваним рішеннями порушено права АТ "Мегабанк" як іпотекодержателя, заставодержателя та власника спірного майна. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість застосування норм частини восьмої статті 41 КУзПБ до спірних правовідносин;
- суди неправильно застосували норми статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Доводи інших учасників справи
12. 06.11.2021 до Верховного Суду від ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" надійшов відзив щодо залишення касаційної скарги АТ "Мегабанк" без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області та постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) без змін, зазначаючи, в тому числі, що позивачем обрано єдиний належний спосіб захисту інтересів у цій справі, а саме скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М., яка діяла як державний реєстратор - на підставі якого було здійснено запис про право власності на спірне нерухоме майно в реєстрі речових прав з урахуванням чинної редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
13. 16.08.2021 до Верховного Суду від АТ "Мегабанк" надійшла відповідь на відзив ПрАТ "Львівський електроламповий завод", в якому, з-поміж іншого, зазначено, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення застосовано лише абзац другий частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проте залишено поза увагою вимоги абзацу третього та четвертого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно яких ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності прав).
14. 16.12.2021 до Верховного Суду від ПрАТ "Львівський електроламповий завод" надішли письмові пояснення, в яких, в тому числі, позивач посилається на висновок Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 918/158/20 відповідно до якого зазначає, що Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виділяє лише три способи захисту порушених прав у правовідносинах щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема:
- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав;
- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Відтак, позивач стверджує, що вказаний закон не передбачає як спосіб захисту вимогу про визнання чи припинення права власності.
Позиція Верховного Суду
15. Розглянувши в судовому засіданні 16.12.2021 матеріали касаційної скарги АТ "Мегабанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та на рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.
16. Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
17. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
18. Частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
19. Об'єктом касаційного перегляду є рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021, яким частково задоволено позов ПрАТ "Львівський електроламповий завод"; визнано протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-з в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л. М. про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.
20. Рішення судів попередніх інстанцій, з-поміж іншого, мотивовані тим, що діюча редакція статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (викладена після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-ІХ) не передбачає такого способу захисту права або інтересу позивача як скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав, а передбачає тільки скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення.
21. Натомість, скаржник не погоджується в тому числі із вказаним висновком судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення застосовано лише абзац другий частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проте залишено поза увагою вимоги абзацу третього та четвертого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно яких ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності прав).
22. Проаналізувавши предмет та зміст заявлених позовних вимог, висновки судів зроблених за результатом розгляду цих вимог, доводи скаржника та аргументи сторін щодо скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) у відповідності до приписів абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
23. Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-ІХ, який набрав чинності 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
24. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
25. Варто зауважити, що у судовій практиці існує підхід щодо застосування статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020), згідно якого скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності є достатнім способом захисту права та не потребує додаткових способів захисту.
26. Так, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20 зазначено, що на момент ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій рішень у цій справі скасування рішення державного реєстратора КП "Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Онищенка Р. М. про державну реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк" було правомірним та ефективним способом захисту права, з урахуванням змін, внесених до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і саме такий спосіб захисту прав позивача є дієвим та належним, його застосування призведе до відновлення порушеного права позивача. Також на підставі статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню оскаржувані судові рішення і в частині вирішення позовних вимог про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення становища, що існувало до порушення, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, оскільки задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк" призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності та скасування запису про реєстрацію права власності, який є неналежним способом захисту порушеного права.
27. Проте Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20, яким встановлено, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності з таких підстав.
28. Приписи статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказують на те, що з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
29. Тобто, у рішенні суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, необхідно зазначати про визнання, зміну чи припинення таких прав.
30. Відтак, у спірних відносинах, розглядаючи підстави для задоволення позовних вимог, суди мають оцінювати чи є необхідним саме для ефективного захисту визнання речового права, зміна чи припинення прав в учасників справи, тобто чи лише за таких дій відповідне право буде захищеним.
31. Задоволення заявленого позову без вирішення по суті спору про право власності між сторонами не тільки не матиме наслідком поновлення прав позивача, а й призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна.
32. Поряд з цим, колегія суддів принагідно вважає за необхідне зазначити, що аналіз правозастосування частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідчить про наявність протилежних підходів Верховного Суду щодо застосування статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020), а саме:
І) у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 04.11.2021 у справі № 927/934/20 зазначено, що задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та, у той же час, відмовляючи у задоволенні позову в частині припинення права власності ТОВ "СК "Чернігів" на спірний об'єкт, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції, за змістом якої ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав);
- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 31.08.2021 у справі № 921/273/20 зазначено, що у цьому випадку Міністерство оборони України як особа, яка вважає, що право власності на спірне нерухоме майно порушене, заявило вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно та вимогу про визнання права власності за собою, що передбачає припинення права власності за ПП "БК "Сатурн" та визнання права власності за Міністерством оборони України, тому така вимога не суперечить положенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та є ефективним способом захисту. Тому висновки судів про те, що звернення позивача із вимогою про скасування державної реєстрації права власності з одночасним зверненням із вимогою про визнання права державної власності в особі позивача, суперечать положенням частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є безпідставними, а доводи скаржника про правильність заявлених ним вимог - обґрунтованими;
- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.06.2021 у справі № 908/924/20 зазначено, що заявник вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій мали можливість не лише скасувати рішення про державну реєстрацію, а і визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно. Такі доводи колегія суддів вважає помилковими, оскільки попри те, що суд наділений правом захищати право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом, однак зазначене не дає можливості виходити за межі позовних вимог та задовольняти позовні вимоги, які не заявлялися позивачем. Саме оцінюючи ефективність способу захисту, суд встановлює чи в межах відповідної вимоги може бути захищене право або інтерес позивача та чи відповідне рішення призведе до того, що заявнику не потрібно буде додатково звертатися до суду із позовом. Водночас приписи статті 26 Закону України № 1952 вказують на те, що з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). У спірних відносинах, розглядаючи підстави для задоволення позовних вимог, суди мають оцінювати чи є необхідним саме для ефективного захисту визнання речового права, зміна чи припинення прав в учасників справи, тобто чи лише за таких дій відповідне право буде захищеним;
- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 01.12.2021 у справі № 501/1346/18 зазначено, що скасовуючи рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав за певною особою, у рішенні суду необхідно зазначати припинення права за цією особою, а не визнання права за іншою особою, як помилково вважає заявник. Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права;
ІІ) у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 361/3659/18 зазначено, що колегія суддів погоджується з висновками судів та відхиляє доводи касаційної скарги, що при скасуванні рішення державного реєстратора не вирішено питання щодо визнання, зміни чи припинення цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав), оскільки за встановлених судами обставин саме скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем є ефективним способом захисту, який поновлює відповідне право позивача, а визнання за власником майна прав власності на це ж майно актами цивільного законодавства не передбачено;
- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 761/43002/19 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного банком судового рішення з підстав, що ним при скасуванні рішення державного реєстратора не вирішено питання щодо визнання, зміни чи припинення цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав), зазначивши, що державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав. Оскільки законом визначений порядок за яким відновлюється реєстрація права власності за попереднім власником нерухомого майна, відсутні підстави для задоволення вимог банку у цій частині.
33. Наведене свідчить про існування різних підходів у судовій практиці Верховного Суду щодо застосування приписів абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" стосовно ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
34. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення ЄСПЛ у справі "BRUMARESCU v. ROMANIA" від 28.10.1999).
35. Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ "LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA" від 29.11.2016). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ "S.W. v. THE UNITED KINGDOM" від 22.11.1995).
36. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
37. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини" (Aksis and Other v. Turkey) зазначено, що очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд.
38. Частина третя статті 302 ГПК України зобов'язує суд передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.
39. З огляду на необхідність відступу від висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20, Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Справу № 914/2350/18(914/608/20) за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
Н. Г. Ткаченко