ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 грудня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1481/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом: Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області
до: фізичної особи-підприємця Савченко Дмитра Андрійовича
про стягнення 35418,41 грн збитків
До суду надійшла позовна заява Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до фізичної особи-підприємця Савченко Дмитра Андрійовича про стягнення 35418,41 грн збитків, спричинених неналежним виконанням договору № 69 від 26.03.2019 на капітальний ремонт покрівлі будівлі Бехтерської дитячої музичної школи ім. Сташенко Бориса Кондратовича Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області в с. Бехтери вул. Таврійська 16А Голопристанського району Херсонської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 15.11.2021 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач отримав ухвалу 23.11.2021 відповідно до поштового повідомлення.
Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження, однак в повідомленні не зазначено дати отримання. Згідно з відомостями сайту Укрпошти ухвалу суду вручено члену сім"ї відповідача 20.11.2021.
Відповідно до п. 99-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім"ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім"ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Відзиву на позов відповідач не подав.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
26.03.2019 між Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області (далі - Позивач, Бехтерська сільська рада) та фізичною особою -підприємцем Савченком Дмитром Андрійовичем (далі - Відповідач, ФОП Савченко Д.А.) укладено договір виконання будівельних робіт № 69 щодо об'єкту «Капітального ремонту покрівлі будівлі Бехтерської дитячої музичної школи ім. Сташенко Бориса Кондратовича Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (далі - Договір підряду)
Відповідно п.1.1. Договору підряду ФОП Савченко Д.А., як виконавець, зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту покрівлі будівлі Бехтерської дитячої музичної школи ім. Сташенко Бориса Кондратовича Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, а Бехтерська сільська рада, як замовник - прийняти та оплатити за виконані роботи.
Відповідно п. 3.1 Договору підряду ціна Договору становить 253 795, 00 (двісті п'ятдесят три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн.
Також 13.02.2019 було складено та підписано Позивачем та Відповідачем локальний кошторис на будівельні роботи, де сторони погодили вид кількість та ціну матеріалів, які будуть використані Відповідачем при проведенні ремонтних робіт.
Під час виконання будівельних робіт з капітального ремонту між Позивачем і Відповідачем були підписані акти приймання передачі виконаних робіт за договором підряду:
- акт за березень 2019 року № 1;
- акт за квітень 2019 року № 2;
Акти приймання - передачі виконаних робіт Позивачем підписувались після перевірки виконаних робіт з технагляду.
Відповідно до вищевказаних актів Бехтерською сільською радою на рахунок ФОП Савченко Д.А. перераховано кошти на загальну суму 253 795 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
-№596 від 26.03.2019р. на суму 152 479 грн.
-№ 601 від 18.04.2019 р. на суму 101 316 грн.
В подальшому, позивачу стало відомо, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 Скадовського районного відділу поліції ГУНП у Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021231150000387 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ФОП Савченко ДА. під час виконання договору № 69 на капітальний ремонт покрівлі будівлі Бехтерської дитячої музичної школи ім. Сташенко Бориса Кондратовича Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області фактично виконано будівельних робіт на загальну суму 218 376,59 грн.
Під час кримінального провадження було призначено та проведено ряд експертиз Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України. Відповідно до висновків вищезазначених експертиз (№20-1022/1023/1024, № 21-300) встановлено розбіжність між фактичною вартістю виконаних робіт та перерахованою сумою коштів, що складає 35 418,41грн. Вказана сума збитків утворилась внаслідок того, що Відповідач не додержувався умов локального кошторису на будівельні роботи, який є невід'ємною частиною Договору підряду, щодо виконання будівельних робіт щодо укріплення кроквяних ніг розшиванням дошками з двох боків та заміни кроквяних ніг із брусів, внаслідок чого Позивачу спричинено збитки на суму 35418,41грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем, відповідно до ст.222 ГК України, на адресу Відповідача була направлена претензія від 16.09.2021 з вимогою добровільно відшкодувати суму завданих збитків у розмірі 35 418,41 грн., спричинену неналежним виконанням умов Договору підряду та у зв'язку з порушенням норм чинного законодавства - вимог ЦК України та ГК України якими врегульовано порядок та умови виконання договорів будівельного підряду.
Відповідно до відповіді на претензію (а.с. 17-18) Відповідач не визнає порушень, допущених під час виконання Договору підряду, та відмовляється добровільно відшкодовувати завдані збитки.
Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
За пунктом 6.2.1, 6.2.2 договору зазначено, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов"язань виконавцем, повідомивши про це у строк 5 днів; контролювати виконання робіт у строки, встановлені договором.
Таким чином, саме на замовника покладено обов'язок прийняти виконані роботи та в разі наявності невідповідності роботи певним якісним і кількісним параметрам негайно заявити про це, в протилежному випадку, позбавляє його права надалі посилатися на їх наявність.
Враховуючи приписи зазначених норм права та умов договору, відсутність переліку зауважень у наданих послугах, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень, виконані відповідачем роботи, обумовлені договорами підряду та не заявив про наявність відступів або недоліків після перевірки виконаної роботи, суд приходить до висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі № 910/12793/17.
Матеріалами справи встановлено, що обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Таким чином, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.
Отже, зобов'язання за договором підряду сторонами виконано повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, на суму, що не перевищує договірну ціну робіт за договорами, а за приписами статті 853 ЦК України позивач втратив право в подальшому посилатися на відступи від умов договорів або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Як встановлено судом та було зазначено вище, акти та довідки за формами КБ-2в та КБ-3 були підписані позивачем без зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості відображених в них робіт, виконання таких робіт було ним погоджено, а відтак, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновки судових експертиз не можуть змінювати умов договору, які є обов'язковими для контрагентів, оскільки договори недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки судових експертиз не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов'язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт підлягає задоволенню.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 9171064/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/23357/17, від 06 липня 2018 року у справі № 904/7287/17, від 21 травня 2018 року у справі № 922/2310/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 910/12793/17, від 01.08.2019 у справі № 912/2635/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.
Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18).
Отже, наявні в справі висновки судової експертизи № 21-300 від 17.05.2021 та № 20-1022/1023/1024 від 20.04.2021 не підміняють собою договірної основи діяльності сторонами в частині виконання обов'язку замовника під час прийняття виконаних робіт заявити про наявність якісних або кількісних недоліків, в протилежному випадку, дане право втрачається.
Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи, суд зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем договірних зобов'язань, які б спричинили шкідливий результат для зобов'язаного контрагента.
Поряд з цим, матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, завищення їх обсягів та вартості.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Виходячи з наведеного та вимог статті 74 ГПК України, саме на позивача, який звернувся з позовом, покладено обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Виходячи із матеріалів справи, позивач не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні договору підряду, що мала виявитися у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно, і відсутній причинно-наслідковий зв'язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто, під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків у заявленому розмірі.
Враховуючи вищевикладене, заявлений позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору покладаються на позивача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.12.2021
Суддя В.В.Литвинова