"20" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2410/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мартиненко М.С. на підставі ордеру;
Від відповідача: Семенов В.О. за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиція №3” до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмобайл” про стягнення 667 018,75 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Експедиція №3” (далі по тексту - ТОВ „Експедиція №3”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмобайл” (далі по тесту - ТОВ „Трансмобайл”) про стягнення заборгованості у розмірі 667 018,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачами зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.
ТОВ „Трансмобайл” у поданому до суду відзиві на позовну заяву було наголошено про не укладення договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р., про існування якого відповідач дізнався лише з позовної заяви. ТОВ „Трансмобайл” також було наголошено, що будь-які послуги за вказаним договором йому не надавались. Крім того, відповідачем було поставлено під сумнів справжність печатки, яка була проставлена на наданих позивачем документах. Посилаючись на вимоги Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” та Статуту товариства, відповідач звертає увагу на відсутність повноважень у директора на укладення договору питання про укладання якого повинно вирішуватись загальними зборами.
Поряд з цим, ТОВ „Трансмобайл” стверджувало про відсутність в матеріалах справи заявок на надання послуг, спеціальних дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою, журналу про інструктаж працівників з охорони праці тощо, а також рахунків на передоплату послуг за перший тиждень надання послуг (п. 4.1 договору). Крім того, відповідачем було наголошено, що подорожні листи були оформлені із порушенням вимог наказу Міністерства статистики України №149 від 13.06.1997р. Посилаючись на відсутність доказів реєстрації позивачем податкових декларацій, а також на звільнення директора, яким було підписано договір, у зв'язку із зловживанням останнім посадовим становищем, ТОВ „Трансмобайл” було наголошено про відсутність підстав для оплати послуг.
Ухвалою від 06.10.2021р. судом було витребувано від Доброславської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області копії податкових накладних, які подавались ТОВ „Експедиція №3” у період з 23.11.2020р. по 15.01.2021р. на виконання договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р., укладеного з ТОВ „Трансмобайл”. На виконанням вимог ухвали від 06.10.2021р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист №25570/5/15-32-18-10-06 від 19.10.2021р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
07.08.2020р. між ТОВ „Експедиція №3” (Виконавець) та ТОВ „Трансмобайл” (Замовник) було укладено договір про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець за умовами цього договору зобов'язується власними чи орендованими будівельними машинами (екскаваторами), механізмами чи автотранспортом надати послуги на об'єкті Замовника, а Замовник зобов'язується сплачувати Виконавцю плату за надані послуги у розмірі та порядку, визначеному даним договором.
Згідно з п. 2.1 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. обсяг необхідних послуг, кількість, тип спеціалізованої техніки, строк надання послуг, місце, дата та час подачі спеціалізованої техніки, вартість години роботи техніки та мінімальний запланований щоденний час роботи спеціалізованої техніки, а також інші необхідні умови надання послуг попередньо погоджуються сторонами у заявках та підтверджуються сторонами у подорожніх листах та/або актах наданих послуг, або додатками до цього договору. Сторонами може бути погоджений інший графік надання послуг із зазначенням добового або середньодобового обсягу надання послуг, початку та закінчення роботи кожної зміни, включаючи вихідні та святкові дні.
Умовами п. п. 2.9, 2.10 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. передбачено, що доставка спеціалізованої техніки Виконавця до місця надання послуг та повернення спеціалізованої техніки з місця надання послуг здійснюється силами та за рахунок Замовника. Датою надання послуг за цим договором є дата підписання сторонами актів наданих послуг, з урахуванням особливостей, передбачених п. 4.7 договору.
Відповідно до п. 4.1 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. оплата вартості наданих Виконавцем послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 календарних днів з моменту завершення надання послуг, послуга першого тижня надання послуг надається виключно на умовах 100% передоплати. За згодою сторін може бути погоджено інший порядок розрахунків, що не суперечить чинному законодавству України.
Згідно з п. 4.7 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. Виконавець за цим договором бере на себе зобов'язання у відповідності з нормами чанного податкового за конодавства України скласти, своєчасно зареєструвати належно оформлені податкові накладні та розрахунки коригування вартісних та кількісних показників до податкових накладних.
Абзацом 3 п. 5.4 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. передбачено право Замовника вимагати у Виконавця сплати штрафу у випадку порушення строків реєстрації податкової декларації.
Положеннями п. 9.1 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. визначено, що договір вважається укладеним і набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020р., а в час тині виконання сторонами своїх зобов'язань до їх повного виконання.
Опис вартості послуг спеціалізованої техніки, що надаються за договором про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р., був визначений сторонами у додатку №2 до договору.
07.10.2020р. між ТОВ „Експедиція №3” та ТОВ „Трансмобайл” було укладено додаткову угоду №1 до договору №07/08/20 від 07.08.2020р., згідно якої сторонами було викладено п. 2.9 у наступній редакції: доставка спеціалізованої техніки Виконавця до місця надання послуг, повернення спеціалізованої техніки Виконавця з місця надання послуг, а також переміщення спеціалізованої техніки Виконавця здійснюється силами Виконавця та за рахунок Замовника. Вартість доставки/повернення/переміщення спеціалізованої техніки Виконавця становить 250 000,00 грн. з ПДВ 20%, незалежно від відстані на яку виконується доставка/повернення/переміщення спеціалізованої техніки.
Крім того, додатковою угодою №1 від 07.10.2020р. до договору №07/08/20 від 07.08.2020р. сторонами було виключено п. 5.2 із договору в повному обсязі.
28.10.2020р. між ТОВ „Трансмобайл” та ТОВ „Росдорстрой” було укладено договір субпідряду №10/П/СУБ на виконання робіт по об'єкту, який розташований у межах Полтавської області.
З реєстру документів, поданих у складі тендерної пропозиції для участі в електронних торгах UA-2020-11-13-001001-е у листопаді 2020р., вбачається, що ТОВ „Експедиція №3” було подано, зокрема, копію договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору №07/08/20 від 07.08.2020р., ТОВ „Експедиція №3” було надано ТОВ „Трансмобайл” послуги, загальна вартість яких складає 667 018,75 грн., що підтверджується наступними підписаними між сторонами актами наданих послуг: №469 від 23.11.2020р. на суму 33 600,00 грн., №474 від 30.11.2020р. на суму 106 112,50 грн., №479 від 05.12.2020р. на суму 24 781,25 грн., №484 від 09.12.2020р. на суму 59 150,00 грн., №493 від 17.12.2020р. на суму 53 626,00 грн., №500 від 24.12.2020р. на суму 139 750,00 грн., №501 від 24.12.2020р. на суму 250 000,00 грн. При цьому, позивачем виставлялись ТОВ „Трансмобайл” рахунки на оплату вартості наданих послуг.
Крім того, на підтвердження факту надання послуг за договором №07/08/20 від 07.08.2020р. позивачем було надано суду підписані сторонами довідки про виконані роботи (послуги) - дорожні листи; товарно-транспортні накладні, підписані як позивачем, так і відповідачем, повідомлення про прийняття працівників на роботу, накази про відрядження; звіт про використання коштів, наданих для відрядження, видаткові касові ордери; довідку про наявність у працівників відповідної кваліфікації; медичні довідки працівників, посвідчення водіїв; договори обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків заборгованість ТОВ „Трансмобайл” перед ТОВ „Експедиція №3” за договором №07/08/20 від 07.08.2020р. становить 667 018,75 грн.
Слід зазначити, що договір, додаткова угода, акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні та акт звірки взаєморозрахунків був підписаний директором ТОВ „Трансмобайл” - Леонідовим О.В. із використанням печатки підприємства.
25.03.2021р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Трансмобайл”, яке оформлено протоколом №25/03, було звільнено ОСОБА_1 з посади директора товариства.
Листом від 31.08.2021р. ТОВ „Одеса менеджмент інвестмент лоу груп” у відповідь на звернення ТОВ „Трансмобайл” було повідомлено, що між останніми 20.02.2020р. було укладено договір юридичного аутсорсингу та 01.09.2020р. договір бухгалтерського обслуговування. Проте, договір №07/08/20 від 07.08.2020р., додаткова угода до договору та первинна бухгалтерська документація за договором до ТОВ „Одеса менеджмент інвестмент лоу груп” не надходили.
ТОВ „Трансмобайл”, посилаючись на відсутність будь-яких банківських операцій за договором №07/08/20 від 07.08.2020р., було надано суду оборотно-сальдові відомості по рахункам.
Листом №25570/5/15-32-18-10-06 від 19.10.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2021р. було повідомлено, що згідно АІС „Архів електронної звітності” за період з 23.11.2020р. по 15.01.2021р. інформація щодо реєстрації податкових зобов'язань з боку ТОВ „Експедиція №3” щодо ТОВ „Трансмобайл” відсутня.
Заявою від 08.11.2021р., посвідченою у нотаріальному порядку, ОСОБА_1 було повідомлено, що він, перебуваючи на посади директора ТОВ „Трансмобайл”, підписав з ТОВ „Експедиція №3” договір про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. Вказаний договір подавався для участі у закупівлі UA-2020-11-13-001001-е. Так, ТОВ „Трансмобайл” не було визнано переможцем електронних торгів, але продовжувало співпрацювати з ТОВ „Експедиція №3”, останнім надавались послуги спеціалізованою технікою на об'єкті біля села Решетилівка, Полтавського району, Полтавської області. За фактом надання послуг були підписані акти. При цьому, ОСОБА_1 також було повідомлено, що ТОВ „Трансмобайл” використовувало різні печатки та штампи під час ведення своєї діяльності, в тому числі, при виконанні договору №07/08/20 від 07.08.2020р.
Відповідно до пояснювальної записки від 03.12.2021р., підписаної головним інженером ТОВ „Трансмобайл” - ОСОБА_2 , у період виконання робіт за договором субпідряду №10/П/СУБ від 28.10.2020р., укладеним з ТОВ «Росдорстрой» техніка ТОВ „Експедиція №3” не використовувалася.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 07.08.2020р. між ТОВ „Експедиція №3” та ТОВ „Трансмобайл” було укладено договір про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20. При цьому, в процесі вирішення даного спору ОСОБА_1 , який на час підписання договору був директором ТОВ „Трансмобайл”, було підтверджено факт підписання договору в інтересах відповідача, а, також його подання у складі тендерної пропозиції для участі в електронних торгах.
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В силу вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Трансмобайл” про укладення ОСОБА_1 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. із порушенням вимог Закону України „Про товариства з обмеженою відповідальністю” та Статуту товариства, оскільки судове рішення про визнання вказаного договору недійсним у матеріалах справи відсутнє. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що договір про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. створює цивільні права та обов'язки для відповідача.
Крім того, судом критично оцінюються доводи відповідача про необізнаність останнього із фактом укладення договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. з огляду на подання останнім зазначеного договору у складі тендерної пропозиції для участі в електронних торгах UA-2020-11-13-001001-е у листопаді 2020р..
Умовами п. п. 2.9, 2.10 договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. передбачено, що доставка спеціалізованої техніки Виконавця до місця надання послуг та повернення спеціалізованої техніки з місця надання послуг здійснюється силами та за рахунок Замовника. Датою надання послуг за цим договором є дата підписання сторонами актів наданих послуг, з урахуванням особливостей, передбачених п. 4.7 договору.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору №07/08/20 від 07.08.2020р., ТОВ „Експедиція №3” було надано ТОВ „Трансмобайл” послуги, загальна вартість яких складає 667 018,75 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами наданих послуг, товарно-транспортними накладними, а, також документами, які підтверджують наявність у позивача відповідних ресурсів для виконання зобов'язань за договором.
Господарський суд зазначає, що надані позивачем акти наданих послуг складені із дотриманням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999р., оскільки містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 для первинних документів, що свідчить про доведеність позивачем факту надання послуг відповідачу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Господарський суд зазначає, що у зв'язку із внесенням 17.10.2019р. змін до ст. 79 ГПК України у господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності в цілому.
За результатами оцінки наданих ТОВ „Експедиція №3” доказів на підтвердження надання послуг за договором, господарський суд дійшов висновку, що надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують надання послуг за договором, що свідчить про наявність правових підстав для присудження їх вартості до стягнення із відповідача.
З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Експедиція №3” до ТОВ „Трансмобайл” про стягнення суми основного боргу у розмірі 667 018,75 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Частиною 4 ст. 538 ЦК України передбачено якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Трансмобайл”, яким в процесі вирішення даного спору було наголошено про відсутність попередньої оплати робіт за договором (п. 4.1 договору) як на підставу для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки надання ТОВ „Експедиція №3” послуг за умови невиконання ТОВ „Трансмобайл” обов'язку щодо попередньої оплати згідно вимог ст. 538 ЦК України не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість наданих йому послуг після їх надання.
Крім того, судом відхиляються доводи відповідача про наявність у позивача обов'язку надати суду спеціальні дозволи на виконання робіт з підвищеною небезпекою та журнали про інструктаж працівників, оскільки надання вказаних доказів умовами договору №07/08/20 від 07.08.2020р. взагалі не передбачено.
Проаналізувавши доводи ТОВ „Трансмобайл” про невиконання позивачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, що має наслідком відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Взаємовідносини ТОВ „Трансмобайл” та ТОВ „Експедиція №3” з питання наявності у позивача обов'язку зареєструвати податкову накладну, врегульовані вищенаведеними приписами Податкового кодексу України. При цьому, суд звертає увагу ТОВ „Трансмобайл”, що ні приписами податкового законодавства, ні умовами договору про надання послуг спеціалізованою технікою №07/08/20 від 07.08.2020р. невиконання контрагентом зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних не визначено в якості підстави для звільнення боржника від виконання обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг.
При цьому, надані ТОВ „Трансмобайл” докази, а, саме копія договору субпідряду №10/П/СУБ від 28.10.2020р. та пояснювальна записка головного інженера, яка, крім того, не відповідає вимогам щодо заяви свідка, встановленим ст. 88 ГПК України, судом не враховуються під час вирішення даного спору, оскільки були подані із порушенням строків, визначених ч. 3 ст. 80 ГПК України, клопотання про поновлення яких відповідачем заявлено не було.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності та правомірності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Експедиція №3” до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмобайл” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 667 018,75 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмобайл” /65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, кабінет №302; ідентифікаційний код 41751248/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиція №3” /65062, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 58 А, приміщення 14 Н; ідентифікаційний код 24544503/ заборгованість у розмірі 667 018,75 грн. /шістсот шістдесят сім тисяч вісімнадцять грн. 75 коп./, судовий збір у розмірі 10 005,29 грн. /десять тисяч п'ять грн. 29 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 грудня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна