ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2021Справа № 910/14624/21
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" (79011, обл. Львівська, м. Львів, вул. Рутковича, будинок 1, квартира 2; ідентифікаційний код: 34708115)
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186)
про стягнення 41 814, 18 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в сумі 41 814, 18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
22.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову оскільки зобов'язання щодо виплати суми страхового відшкодування було виконано відповідачем належним чином та в повному обсязі.
30.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
06.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначає, що посилання на обставини справи № 924/675/17 в даному випадку не є аналогічними, а вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки позивачем без згоди відповідача до акту виконаних робіт включено позиції № 16 та № 17, які не відповідають протоколу огляду транспортного засобу, складеного відповідачем.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
11.12.2020 на автодорозі Стрий-Тернопіль о 19 год. 00 хв. відбулася ДТП за участю транспортного засобу Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 та Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , цивільно - правова відповідальність водія якого була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.09.2020 № 201365442.
У даному ДТП був пошкоджений транспортний засіб Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .
В результаті вказаної вище ДТП пошкоджено транспортний засіб Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2021 у справі № 607/1750/21 встановлено вину водія транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 у вчиненні 11.12.2020 ДТП.
Згідно доводів позивача, відповідачем відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 08.04.2021 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 74 177, 00 грн.
Не погоджуючись із вказаною сумою отриманого страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача, щодо перегляду розміру страхового відшкодування.
За результатом звернення відповідачем було замовлено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 23-D/90/8 від 31.05.2021 складений ФОП "Урусов С.В. ", відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті пошкодження при ДТП, склав 93 502,70 грн.
У зв'язку з цим, відповідачем було прийнято рішення щодо доплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 19 325, 70 грн., що також вбачається із листа відповідача № 09-02-17/1-04/5755 від 24.06.2021.
Таким чином загальна сума виплаченого відповідачем суми страхового відшкодування становить 93 502, 70 грн.
Водночас, із доводів позивача вбачається, що фактично позивачем для відновлення транспортного засобу Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 були витрачені грошові кошти у сумі 149 478, 35 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № Га-К-000000000000352 від 06.03.2021 ТОВ «Автомобільний дім «Галич-Авто» та актом виконаних робіт № 9192 від 15.04.2021 ФОП Стельмащук Р.О.
Дані суми були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1926 від 21 квітня 2021 року, № 1855 від 04 березня 2021 року та № 1756 від 14 січня 2021 року.
Відтак, загальна сума коштів, витрачених позивачем для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу деталей, що замінюються в розмірі 27,1 % становить 135 316, 88 грн., а тому на переконання позивача відповідачем додатково повинна бути сплачена сума в розмірі 41 814, 18 грн (135 316, 88 грн - 93 502, 70 грн).
Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній не заперечує факту спричиненого 11.12.2020 ДТП з вини особи, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем згідно полісу № 201365442, за яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130 000, 00 грн та франшиза в розмірі 0, 00 грн.
Відповідач вказує, що його спеціалістами було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складено протокол (акт) огляду від 14.12.2020, узгоджений та підписаний представником потерпілої особи Путько М-І.Ю.
Претензій чи зауважень до проведеного огляду 14.12.2020 представник позивача - власник пошкодженого транспортного засобу Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не пред'являв і своїм підписом в акті огляду підтвердив правильність, повноту проведеного огляду і належну фіксацію його результатів.
Відтак, відповідач зазначає, що на підставі протоколу огляду даного транспортного засобу було складено автотоварознавче дослідження № НОМЕР_1 -2 від 24.01.2020, розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № ОЦВ-20-13-41647/1 від 13.04.2021.
Відповідно до даного дослідження встановлено, наступне: вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових складає 95 256,77 грн.; вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових (розмір матеріального збитку) складає 74 177,00 грн.; коефіцієнт фізичного зносу складових у даному випадку становить 32%.
Коефіцієнт фізичного зносу в даному випадку підлягає врахуванню в силу п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів з огляду на те, що складові частини автомобіля відновлювалися від попередніх ДТП, оскільки даний факт підтверджується інформацією, що міститься у програмному забезпеченні «AudaHistory».
Водночас, суд звертає увагу сторін, що матеріали автотоварознавчого дослідження № ВС5187НС-2 від 24.01.2020, на які посилається відповідач та на які наявні посилання в розрахунку суми страхового відшкодування та страховому акті № ОЦВ-20-13-41647/1 від 13.04.2021 в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене вище, відповідачем на користь позивача було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 74 177, 00 грн.
Проте, 25.05.2021 надійшла заява позивача з проханням переглянути розмір страхового відшкодування за даним страховим випадком на підставі наданих позивачем актів виконаних робіт.
З підстав зазначених вище, відповідачем було замовлено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 23-D/90/8 від 31.05.2021, складений ФОП Урусовим С.В. та відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті пошкодження у ДТП становить 93 502, 70 грн (з ПДВ.).
Також, суд вказує, що даним висновком закріплено та застосовано до розрахунків коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля - 0, 271.
Крім того, згідно наявної в матеріалах справи калькуляції відповідача № НОМЕР_1 від 31.05.2021 вартість відновлювального ремонт пошкодженого автомобіля становить 114 723, 46 грн, з яких 10 058, 00 грн - вартість робіт, 24 035, 85 грн - вартість суми фарбування та 80 630, 11 грн - запасні частини.
Відтак, відповідачем було прийнято рішення щодо здійснення доплати суми страхового відшкодування на користь позивача в сумі 19 325, 70 грн (93 502, 70 грн - 74 177, 00 грн).
Суд зазначає, що факт здійснення відповідачем перерахування на користь позивача суми страхового відшкодування двома частинами, а саме, в розмірі 74 177, 00 грн та 19 325, 70 грн сторонами не заперечується, а відтак, є встановленою обставиною.
Разом з тим, із доводів відповідача вбачається, що наданий позивачем акт виконаних робіт не є підставою для здійснення доплати суми страхового відшкодування у заявленому розмірі, оскільки, позиції № 16 та № 17 не відповідають протоколу огляду від 14.12.2020.
Відповідач посилається на п. 5 та 7 протоколу огляду від 14.12.2020, якими закріплено, що якщо під час ремонту будуть виявлені приховані пошкодження, про це слід повідомити HACK «ОРАНТА» з метою складення додаткового протоколу. В іншому випадку HACK «ОРАНТА» не приймає до розгляду претензії щодо зазначених пошкоджень. Перед початком відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на СТО позивач зобов'язується погодити повну калькуляцію (кошторис, рахунок) відновлювального ремонту.
Підсумовуючи викладені доводи відповідача, останній зазначає, що ним повністю було відшкодовано позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 93 502, 70 грн із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу 0, 271 як це зазначено у висновку експерта № 23-D/90/8 від 31.05.2021, а позивач в свою чергу не є оцінювачем або експертом у зв'язку з чим надані ним розрахунки матеріального збитку з власними корегуваннями не можуть братися судом до уваги.
Позивач у відповіді на відзив посилається на судову практику у справі № 924/675/17 та зазначає, що відповідачем повинна бути виплачена сума страхового відшкодування в загальному розмірі 135 316, 88 грн, виходячи із коефіцієнту фізичного зносу та понесених реальних збитків щодо відновлення пошкодженого транспортного засобу.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив повторно звертає увагу суду на те, що позивачем без згоди відповідача було включено до акту виконаних робіт № 9192 від 15.04.2021 позиції № 16 та № 17, які не відповідають протоколу (акту) огляду, складеному спеціалістом та відповідно те, що перед початком відновлювального ремонту позивач зобов'язаний був погодити рахунок СТО з HACK «ОРАНТА» перед виконанням відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octaviа, державний номерний знак НОМЕР_1 але своє зобов'язання в цій частині не виконав.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У відповідності до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Суд зазначає, що завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.
Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
З огляду на викладене, суд зазначає, що між позивачем та відповідачем виникло деліктне зобов'язання щодо відшкодування відповідачем (страховиком винної в ДТП особи) витрат пов'язаних з відновлення пошкодженого транспортного засобу.
Суд вказує, що відповідачем, ДТП яка сталася 11.12.2020 кваліфіковано як страховий випадок та відповідно на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.09.2020 № 201365442 виплачено на користь позивача (потерпілої сторони) суму страхового відшкодування в загальному розмірі 93 502, 70 грн. із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу 0, 271 як це зазначено у висновку експерта № 23-D/90/8 від 31.05.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, ліміт відповідальності відповідача за договором від 25.09.2020 № 201365442 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить - 130 000, 00 грн, а франшиза - 0, 00 грн.
Положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" а саме п. 22.1 ст. 22, ст. 29 обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала.
Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Ез), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.
Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Таким чином, суд вказує, що для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу з фактичної суми понесених витрат, які містяться в акті виконаних робіт № Га-К-000000000000352 від 06.03.2021 ТОВ «Автомобільний дім «Гапич-Авто» на суму 53 504, 35 грн та акту виконаних робіт № 9192 від 15.04.2021 ФОП Стельмащук Р.О. в розмірі 95 974, 00 грн., що в загальному становить 148 478, 35 грн.
Водночас, відповідачем здійснено виплату саме на підставі висновку експерта № 23- D/90/8 від 31.05.2021, яким не бралися до уваги вказані вище акти фактично понесених позивачем витрат при визначенні вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу, оскільки посилання на вказані акти у висновку не містяться, а п. 10 розділу «Перелік обмежень у використанні результатів оцінки» зазначено, що експертне дослідження було проведено на підставі наданих відповідачем згідно клопотання № 23-D/90/8/1220 від 31.05.2021 кольорових фотографій та акту огляду.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (п. 4.36 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17).
При цьому, суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу, в тому числі і калькуляція є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.
Суд відзначає, що позивачем у позовній заяві зазначено, що загальна сума коштів витрачених ним саме на відновлення пошкодженого транспортного засобу згідно наданих актів виконаних робіт становить 149 478, 35 грн, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 135 316, 88 грн.
Однак, суд вказує, що позивачем не надано суду детальний розрахунок вказаної суми, а відтак, суд не вбачає за можливе встановити порядок вирахування позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 135 316, 88 грн.
Водночас, судом встановлено, що згідно актів виконаних робіт Га-К-000000000000352 від 06.03.2021 та № 9192 від 15.04.2021 вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту становить 98 410, 35 грн (52256,35грн+46154грн), а тому, застосовуючи формулу, яка зазначена в п. 8.2 Методики та коефіцієнт фізичного зносу - 0, 271, розмір якого не заперечується сторонами, то за підрахунками суду вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 122 809, 14 грн (98410,35*(1-0,271)+1248+49820).
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлений договором № 201365442 від 25.09.2020 ліміт відповідальності відповідача (130 000, 00 грн), розмір франшизи (0, 00 грн), а також сплату відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 93 502, 70 грн, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 29 306,44 грн, а відтак, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
При тому, суд зазначає, що одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Таким чином, потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
Що стосується доводів відповідача щодо зазначення позивачем без згоди відповідача в акті виконаних робіт № 9192 від 15.04.2021 позиції № 16 та № 17, які не відповідають протоколу (акту) огляду, складеному спеціалістом та відповідно те, що перед початком відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octaviа, державний номерний знак НОМЕР_1 позивач зобов'язаний був погодити рахунок СТО з відповідачем, то суд не погоджується з доводами останнього з наступних підстав.
Суд, вказує, що відповідачем не конкретизовано в якому саме розділі акту виконаних робіт № 9192 від 15.04.2021 у відповідача наявні заперечення щодо позиції № 16 та № 17 чи то в розділі «Переліку робіт, які були проведені щодо вказаного автомобіля» - п. 16 Усунення перекосу кузова; п. 17 Виставлення зазорів чи то в розділі «Перелік обладнання, деталей, запасних частин та матеріалів виконавця для виконання робіт» - п. 16 Бампер задній та п. 17 Фарба з лаком і матеріалами на автомобіль.
Водночас, суд відзначає, що виконанні роботи та заміна деталей (запасних частин), які зазначено в п. 16 та п. 17 акту виконаних робіт № 9192 від 15.04.2021 повністю відповідають роботам, які повинні бути здійснені для відновлення пошкодженого автомобіля із зазначеними в акті огляду від 14.12.2020 пошкодженнями, в якому в тому числі зафіксовано пошкодження переднього та заднього бампера, деформацію лівої частини кузова автомобіля Skoda Octaviа, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що фактично понесені збитки позивача (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) повинні бути ним відшкодовані в межах встановленого ліміту відповідальності, оскільки метою укладення між відповідачем та його страхувальником договору обов'язкового страхування є саме забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих (третіх осіб) при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, як це в свою чергу і передбачено Законом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Також, позивач просить суд здійснити розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача 5 000, 00 грн.
Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу надано суду наступні документи: копія договору про надання правничої допомоги 19-ц від 02.08.2021, укладеного між позивачем та АО «Спаєрлекс»; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000132 від 01.10.2014; ордер серії ВС № 1094749 від 01.09.2021.
Суд вказує, що п. 4.1. договору про надання правничої допомоги 19-ц від 02.08.2021 закріплено фіксовану вартість адвокатських послуг, а саме в розмірі 5 000, 00 грн.
Відповідач заперечуючи щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн зазначає, що позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не надано детального опису робіт та наданих адвокатом послуг в рамках справи відповідно до умов договору з урахуванням часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо), а також документально не підтверджено здійснення оплати послуг адвоката в рамках даної справи.
Крім того, відповідач зазначає, що дана справа є малозначною тому на думку відповідача не потребує обов'язкового представництва в суді адвокатом, а заявлені позивачем витрати в розмірі 5 000, 00 грн є завищеними з огляду на те, що адвокатом фактично було написано нескладну (шаблонну) позовну заяву на основі страхової справи з попередньо зібраними документами.
Суд, враховуючи обґрунтування позивача щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу та заперечення відповідача, зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім того, суд вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/7960/18.
Суд звертає увагу відповідача, що вартість адвокатських послуг визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.020 у справі № 910/13071/19.
Таким чином, суд зазначає, що заперечення відповідача щодо розміру та факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу спростовуються викладеним вище, а враховуючи матеріали справи та те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є співрозмірними з предметом та ціною позову з урахуванням конкретних обставин справи, а відтак, підлягають відшкодуванню відповідачем із врахуванням часткового задоволення позовних вимог, що відповідно становить 3 504, 36 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" (79011, обл. Львівська, м. Львів, вул. Рутковича, будинок 1, квартира 2; ідентифікаційний код: 34708115) суму страхового відшкодування в розмірі 29 306 (двадцять дев'ять тисяч триста шість) грн 44 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) грн 98 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 504 (три тисячі п'ятсот чотири) грн 36 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. У задоволенні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 16.12.2021
Суддя Д.О. Баранов