ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2021Справа № 910/9083/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Легкої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Логістик Сістем”
до Акціонерного товариства “Київметробуд”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Київський метрополітен"
про стягнення 2 368 904, 00 грн
Представники учасників справи:
Від позивача: Трофимов С.О.;
Від відповідача: Цибрій Т.В;
Від третьої особи: Кравченко Т.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Логістик Сістем” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства “Київметробуд” (далі - відповідач) про стягнення 2 368 904, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежними виконання відповідачем умов Договору субпідряду № 08/002/2020 від 25.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9083/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2021.
08.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Представники учасників справи у підготовче засідання 12.07.2021 не з'явились. Про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0105477549540, № 0105477549531.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 910/9083/21 на 26.07.2021.
16.07.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі № 910/9083/21 на 11.08.2021.
27.07.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній вказав на те, що представник відповідача Цибрій Т.В. не може бути представником по даній справі, оскільки остання не має належних повноважень представляти відповідача у даній справі,
Крім того позивач вказав на те, що відповідачем не надано до суду відповідних посилань на норми закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), якими би чітко було визначено право представника Цибрій Т.В. діяти від імені юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Позивач зазначив правову позицію щодо самопредставництва, а саме Постанову Великої палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 9901/ 39/20 в якій визначено:
«Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження».
09.08.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів.
Представник позивача у підготовчому засіданні 11.08.2021 висловив усні заперечення щодо належності повноважень представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/9083/21 на 06.09.2021 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
18.08.21 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач просив суд з замінити попередньо надані позивачем Реєстри Актів приймання виконаних будівельних робіт до Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3: Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за квітень, травень та червень 2020 року з помилково зазначеними реквізитами Договору, на направлені Позивачем 23 липня 2021 року разом із відповіддю на відзив на позовну заяву та фактично отримані 26 липня 2021 року АТ "КИЇВМЕТРОБУД" цінним листом з описом вкладення за трек-кодом 0102121638417 первинні документи бухгалтерського обліку.
06.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
06.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП "Київський метрополітен".
Представник відповідача у підготовче засідання 06.09.2021 не з'явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.21, яку занесено до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву про зміну підстав позову від 18.08.2021, вирішено здійснювати подальший розгляд справи із її урахуванням. Разом із тим на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП "Київський метрополітен" та відкладено підготовче засідання по справі № 910/9083/21 на 20.09.2021.
13.09.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
14.09.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення, які містять клопотання про виключення представника Відповідача та заперечення проти залучення третьої особи.
17.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про виключення документів з числа доказів, в якій представник відповідача просив суд виключити з числа доказів надані позивачем разом з відповіддю на відзив документи на підставі ч. 11 статті 80Господарського процесуального кодексу України.
20.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну підстав позову.
Представник третьої особи у підготовчому засіданні 20.09.2021 заявив усне клопотання про поновлення строку для подання пояснень.
Судом відкладено розгляд клопотання про виключення представника відповідача від 14.09.2021 до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заперечень щодо залучення третьої особи, задоволено усне клопотання представника третьої особи про поновлення строку для подання пояснень та відкладено підготовче засідання по справі № 910/9083/21 на 04.10.2021.
01.10.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення.
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки пояснень.
У підготовчому засіданні 11.08.2021 судом розглянуто заперечення позивача щодо належності у представника відповідача Цибрій Т.В. повноважень на представництво інтересів у справі та визнано представника відповідача належним представником, з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції, але ці питання унормовано положеннями відповідних Кодексів, у тому числі ГПК України.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідачем додано до матеріалів справи документи, які підтверджують повноваження Цибрій Т.В на представництво інтересів у справі № 910/9083/21, а саме:
- довіреність б/н від 25.06.2021 (відповідно до змісту якої Акціонерне товариство «Київметробуд» в особі генерального директора Проніна Андрія Григоровича, що діє на підставі статуту уповноважило Головного юрисконсульта Цибрій Тетяну Володимирівну представляти інтереси товариства та вести справи в усіх судових та інших установах, організаціях тощо);
- посадову інструкцію головного юрисконсульта від 09.12.2020, затверджену Генеральним директором АТ «Київметробуд»;
- Наказ (розпорядження) № 47 про прийняття на роботу від 18.06.2021 АТ «Київметробуд»;
- Положення про юридичний відділ АТ «Київметробуд».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Цибрій Т.В. є належним представником у справі № 910/9083/21, а заперечення позивача з цього приводу є безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 14.09.2021 про виключення від участі у розгляді справи представника Відповідача, задоволено усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання по справі № 910/9083/21 на 20.10.2021.
18.10.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на пояснення третьої особи.
Представник відповідача у підготовче засідання 20.10.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по розгляду справи по суті на 29.11.2021.
26.11.2021 через електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 22 500, 00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.11.2021 заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судовому засіданні 29.11.2021 надав пояснення по справі.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання “розумності” строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 29.11.2021 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -
25.03.2020 між Публічним акціонерним товариством «Київметробуд» (далі - Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістік Сістем» (далі - субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 08/002/2020, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником роботи з розробки, вивезення та утилізації ґрунту, розробленого на будівельних майданчиках №№ 211, 212, 213біс на Об'єкті будівництва у встановлений Договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Згідно з п. 1.2. Договору Об'єкт будівництва: Будівництво дільниці Сирецько - Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив "Виноградар" з електродепо у Подільському районі м. Києва. I черга будівництва. Дільниця від ст. "Сирець" до ст. "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуженням в бік ст. "Виноградар".
Відповідно до п. 1.2.1. Договору адреса розташування об'єкта: м. Київ, Подільський район, дільниця від ст. "Сирець" до ст. "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуженням в бік ст. "Виноградар".
Замовник будівництва: КП «Київський метрополітен» (п. 1.3 договору).
Як встановлено п. 1.6 договору роботи за цим договором виконуються субпідрядником на виконання умов договору будівельного підряду між замовником та генпідрядником № 744-ДБМ -18 від 20.11.2018 на будівництво об'єкту: Будівництво дільниці Сирецько - Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив "Виноградар" з електродепо у Подільському районі м. Києва. I черга будівництва. Дільниця від ст. "Сирець" до ст. "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуженням в бік ст. "Виноградар" (далі - основний договір). Субпідряднику відомо і він погоджується, що цей договір є похідним по відношенню до основного договору.
В п. 2.1. Договору субпідрядник після підписання Договору, підписання акту приймання будівельного майданчика, отримання проектно-кошторисної документації на початок робіт, затвердженої належним чином, розпочинає виконання будівельних робіт з наступного дня після отримання письмового повідомлення від генпідрядника про початок виконання робіт і завершує та передає виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи за цим Договором Генпідряднику відповідно до Календарного плану виконання робіт (Додаток №2 до цього Договору).
Відповідно до Календарного плану виконання робіт, що є Додатком № 2 до Договору, роботи проводяться у період з 25 березня до 31 вересня 2020 року.
Загальна вартість обсягів робіт за Договором узгоджена в повному обсязі сторонами, є динамічною, і на момент укладення цього Договору становить 10 014 275 (десять мільйонів чотирнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень 86 коп., в тому числі ПДВ, відповідно з розцінками, вказаними у Додатку № 1 до цього Договору (п. 3.2. Договору).
Генпідрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та проектну документацію відповідно до умов даного Договору (п. 4.1. Договору).
Згідно з п. 4.1.2. Договору генпідрядник зобов'язаний прийняти належним чином виконані роботи за Договором за Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі - Акт № КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 (далі - Довідка № КБ-3) відповідно до умов розділу 14 цього Договору.
Відповідно до п. 4.1.3. Договору генпідрядник зобов'язаний здійснити розрахунки у
порядку та строки, визначені даним Договором.
Субпідрядник зобов'язаний передати генпідряднику у порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором, закінчені роботи (об'єкт будівництва) (п. 4.6.5. Договору) .
З метою здійснення замовником та/або генпідрядником контролю використання платежів за Договором, субпідрядник щомісячно, за 7 (сім) робочих днів до кінця звітного місяця, надає генпідряднику Акти за формою № КБ-2в та довідки КБЗ (п. 12.5. Договору).
Згідно з п. 13.2 Договору з метою контролю досягнення субпідрядником у визначені строки обсягів будівельних робіт, передбачених Календарним планом виконання робіт (Додаток №2 до Договору) Сторони щомісячно підписують Акти № КБ-2в та довідки форми КБ № 3. Введення в експлуатацію будь-яких результатів робіт за вказаними документами до введення в експлуатацію об 'єкта будівництва в цілому не відбувається.
Відповідно до п. 13.3. Договору Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 складаються щомісяця, за сім робочих днів до кінця звітного місяця, після виконання окремих видів (етапів) робіт, згідно з Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2 до цього Договору), та передаються Субпідрядником Генпідряднику у 4 (чотирьох) паперових примірниках та на електронних флеш носіях разом з відомістю змонтованого обладнання, належним чином оформленою виконавчою документацією та видатковими накладними на придбання матеріальних ресурсів та іншими документами, що підтверджують фактичні витрати та у відповідності до вимог, визначених цим Договором.
У разі ненадання субпідрядником документів, вказаних у п. 11.5 договору та у відповідності до вимог, визначених в п. 13.3 договору, роботи генпідрядником не приймаються (п. 13.4 договору).
Згідно з п. 13.5. Договору генпідрядник зобов'язаний розглянути надані субпідрядником Акт(и) № КБ-2в та Довідку(и) № КБ-3, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання, підписати ці Акт(и) № КБ-2в і Довідку(и) № КБ-3 та передати їх Субпідряднику або надати мотивовану відмову від приймання робіт.
Відповідно п. 13.6. Договору у випадку мотивованої відмови генпідрядника від підписання Акта(ів) № КБ-2в та/або Довідки(ок) № КБ-3, уповноважені особи сторін, протягом 5 (п'яти) днів з дня пред'явлення генпідрядником субпідряднику мотивованої відмови письмово, складають Акт про усунення недоліків з переліком виявлених у виконаних роботах недоліків та термінами їх усунення субпідрядником. Усунення недоліків субпідрядник здійснює за власний рахунок. Після усунення субпідрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, генпідрядник підписує вищезазначені Акт(и) № КБ-2в та Довідку (и) № КБ-3.
Згідно з п. 13.8.1. Договору після виконання субпідрядником робіт за Договором в цілому, для прийняття об 'єкту в експлуатацію створюється робоча комісія, яка складається з представників замовника будівництва, генпідрядника, субпідрядника, Проектної організації та, за потреби, інших представників (далі - Комісія). Порядок та тривалість роботи Комісії визначається замовником будівництва, але в будь якому разі тривалість роботи комісії не повинна перевищувати 10 (десяти) календарних днів.
Відповідно до п. 13.8.4. Договору після підписання сторонами Акту перевірки відповідності виконаних робіт затвердженій проектній документації, субпідрядник надає генпідряднику для підписання належним чином оформлений Акт № КБ-2в та Довідку № КБ-3 закінчених робіт (об'єкта будівництва) з відомістю змонтованого обладнання по всьому об'єкту та документами, передбаченими п.11.5, та у відповідності до вимог, визначених в п. 13.3 Договору.
Згідно з п. 13.9. Договору датою завершення виконання робіт за цим Договором вважається дата підписання Сторонами Акту № КБ-2в та Довідку № КБ-3 закінчених робіт об'єкта будівництва).
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються в порядку, визначеному Державними стандартами України, будівельними нормами із урахуванням обсягів виконаних робіт, поточних цін на матеріальні ресурси, рівня заробітної плати та фактичних витрат субпідрядника з обов'язковим наданням підтверджуючих документів. Підставою для розрахунків між Сторонами Договору є Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (п. 14.2. Договору).
Генпідрядник може здійснювати попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника (п. 14.3. Договору).
Відповідно до п. 14.7. Договору подальші розрахунки за якісно виконані роботи здійснюються, враховуючи надану попередню оплату та умови її використання, по мірі фактичного виконання робіт - на підставі належним чином оформлених та підписаних Сторонами Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 за відповідний місяць, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх підписання сторонами.
Згідно з п. 14.7.1. Договору оформлення актів № КБ-2в здійснюється за результатами спільних (в тому числі маркшейдерських) обмірів фактично виконаних обсягів робіт представниками субпідрядника і генпідрядника, які в подальшому узагальнюються в довідку про вартість виконаних будівельних робіт № КБ-3.
Відповідно до п. 14.7.2. Договору субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для перевірки і підписання генпідряднику за 7 (сім) робочих днів до завершення звітного місяця.
Згідно з п. 14.7.3. Договору документи, що готує субпідрядник, подаються в повному комплекті у 4 (чотирьох) паперових примірниках та на електронних носіях.
Генпідрядник зобов'язаний перевірити та підписати надані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 (десяти) робочих днів з дня їх одержання.
Як встановлено п. 14.7.6. Договору у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, кошторисних нормативів та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, генпідрядник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті або повернути такі документи субпідряднику (п. 14.7.4. Договору).
У разі виявлення невідповідності виконаних робіт встановленим вимогам, генпідрядник приймає рішення про усунення субпідрядником допущених недоліків або про призупинення виконання робіт та не оплачує їх до усунення цих недоліків із складанням дефектного акту та визначення термінів усунення (п. 14.11 договору).
Відповідно до п. 14.12. Договору при визначенні вартості та оплаті виконаних робіт застосовується порядок, визначений Державними стандартами України, будівельними нормами з визначенням усіх складових вартості робіт.
Згідно з п. 14.14. Договору оплата за роботи, які виконуються залученими субпідрядником третіми особами, здійснюється субпідрядником на підставі Актів № КБ-2в та Довідки № КБ-3, підписаних субпідрядником та узгоджених із генпідрядником.
Відповідно до п. 14.15. Договору проміжні платежі за виконані роботи здійснюються за якісно виконані і прийняті генпідрядником роботи. Кінцеві розрахунки здійснюються в двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, та закінчення/усунення всіх недоробок/недоліків, в разі наявності таких.
Датою оплати є дата перерахування коштів з рахунку генпідрядника на поточний рахунок субпідрядника (п. 14.16. Договору).
Пунктом 16.1. Договору передбачено, що відповідальність сторін за порушення зобов'язань за цим Договором та порядок урегулювання спорів визначаються положеннями Загальних умов, Господарського кодексу України, інших нормативно-правових актів, що регулюють питання відповідальності Сторони, яка порушила умови Договору.
Згідно з п. 16.8. Договору у випадках, не передбачених умовами цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Як передбачено п. 16.9. Договору сторони зобов'язуються докладати зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, в тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення експертів, продовження строків врегулювання розбіжностей, внесення змін в умови Договору тощо.
Згідно з п. 16.9.1. Договору всі неврегульовані спори, розбіжності або вимоги, що виникають з даного Договору або у зв 'язку з ним, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в установленому законодавством порядку.
Сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду (п. 16.9.2 Договору).
Згідно з п. 16.9.3. Договору у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій, Сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією.
Претензія розглядається в двадцятиденний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити (п. 16.9.4. Договору).
Як передбачено п. 16.9.5. Договору у разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом десяти днів - не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (п. 18.1 Договору).
Згідно з п. 18.1.1. строком дії Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до цього Договору, та закінчується 31.12.2020, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов'язань сторонами, в тому числі гарантійних зобов 'язань Субпідрядника.
Додатком № 1 до договору сторони погодили договірну ціну.
В додатку № 2 сторони узгодили календарний план виконання робіт по договору.
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 1 від 04 травня 2020 року до Договору субпідряду № 08/002/2020 від 25 березня 2020 року сторони виклали п. 1.1 договору в наступній редакції:
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником роботи з розробки, вивозу та утилізації ґрунту, розробленого на будівельних майданчиках №№ 211, 212, 213біс; зворотню засипку ВВ №13біс на ПК9+80, 00 на Об'єкті будівництва у встановлений Договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Пункт 3.2 викладено у наступній редакції:
«Загальна вартість обсягів робіт за Договором узгоджена в повному обсязі сторонами, є динамічною, і на момент укладення цього Договору становить 11 102 908, 37 (одинадцять мільйонів сто дві тисячі дев'ятсот вісім гривень 37 копійок), в тому числі ПДВ- 1 850 484, 73 грн (один мільйон вісімсот п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 73 копійки), відповідно до Договірної ціни № 1 (Додаток № 1 до цього Договору) та Договірної ціни № 2 (Додаток № 3 до цього договору ).
Згідно з Додатковою угодою № 2 від 05 травня 2020 року до Договору субпідряду № 08/002/2020 від 25 березня 2020року п. 3.2 викладено у наступній редакції:
«Загальна вартість обсягів робіт за Договором узгоджена в повному обсязі сторонами, є динамічною, і на момент укладення цього Договору становить 30 931 174, 54 (тридцять мільйонів дев'ятсот тридцять одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 54 копійки), в тому числі ПДВ- 5 155 195, 76 грн, відповідно з Договірною ціни № 1 (Додаток № 1 до цього Договору) та Договірною ціною № 2 (Додаток № 3 до цього договору ) та Договірною ціною № 3.
На виконання умов Договору субпідрядником відповідно до проектної документації та на свій ризик виконані визначені генпідрядником роботи з розробки, вивозу та утилізації ґрунту, розробленого на будівельних майданчиках №№ 211,212, 213біс на об'єкті будівництва у встановлений Договором строк на суму 16 018 708 (шістнадцять мільйонів вісімнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 00 коп., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, первинних документів бухгалтерського обліку.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем без зауважень підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) , а саме:
- № ГОГЛ0001097 від 18.04.2020 на суму 2 694 507, 50 грн;
- № ГОГЛ0001273 від 30.04.2020 на суму 337 374, 93 грн;
- № ГОГЛ0003960 від 31.10.2020 на суму 2 159 526, 42 грн.
Всього підписано актів на загальну суму 5 191 408 (п'ять мільйонів сто дев'яносто одна тисяча чотириста вісім) гривень 85 коп.
Як зазначає позивач, частина актів та довідок відповідачем не підписані, а саме Акти здачі-приймання робіт (надання послуг):
- № ГОГЛ0004800 від 30.04.2020 на суму 7 007 508, 64 грн;
- № ГОГЛ0004805 від 31.05.2020 на суму 1 976 106, 14 грн;
- № ГОГЛ0004807 від 30.06.2020 на суму 1 843 684, 37 грн.
Загальна сума по актам, які не підписані становить 10 827 299, 15 грн.
За твердженнями позивача, Акти здачі - приймання робіт (наданих послуг), довідки та інші документи складалися субпідрядником щомісячно, після чого згідно з п. 20.2. Договору передавалися нарочним в 4 (чотирьох) паперових примірниках з копією на електронних флеш-носіях для погодження і підписання до Кошторисного відділу AT "КИЇВМЕТРОБУД".
Проте, в порушення умов п. 13.5 Договору генпідрядник передані документи не підписав, мотивованої відмови від приймання робіт також не надав позивачу.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем станом на момент подання позову було сплачено 13 649 804, 00 грн на рахунок позивача.
Так, з метою досудового врегулювання спору 05 квітня 2021 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо сплати основної заборгованості № 173 в розмірі 2 368 904, 00 грн.
Разом з претензією відповідачу повторно направлено Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та рахунків на оплату в 4 (чотирьох) оригінальних письмових примірниках кожний, крім того вказані документи надані відповідачу в електронній формі на CD-диску.
Претензію було надіслано АТ «Київметробуд» на адресу: вул. Світлогірська, буд. 2/25, м. Київ, 03035, що підтверджується фіскальним чеком від 12.04.2021 та описом вкладення у цінний лист з штрихкодом № 0101044733642 від 12.04.2021.
За результатами розгляду претензії відповідачем надано відповідь на претензію від 05 травня 2021 року № б/н, згідно з якою генпідрядник від підписання Актів та виплати заборгованості відмовився, з огляду на те, що субпідрядник ухиляється від надання на огляд КМБ передбаченої договором пакету первинної документації, а саме:
- акту заміру відстані транспортування грунту до полігону захоронення, за підписом уповноважених осіб;
- виконавчу документацію (зйомку) виконаних робіт, за підписом уповноважених
осіб;
- не надано Акту маркшейдерського заміру фактично виконаних робіт;
- в актах форми КБ - 2в відсутні візи представників замовника (технагляд відділу ПКБ, кошторисного відділу);
- акти ф. КБ - 2в не доповнені розрахунком загальновиробничих витрат та підсумковою відомістю ресурсів з обов'язковим підписом відповідальних осіб (склав, перевірив);
- акт ф. КБ - 2в відповідно до реєстру № 1 за червень 2020 на суму 206 428, 90 грн неможливо підписати з наступних причин: підписи та печатки продубльовано в різних місцях з посланням на невідомого замовника, підрядника та субпідрядника, відсутні візи представника замовника;
- Акт ф. КБ - 2в відповідно до реєстру № 1 за червень 2020 на суму 1 637 255, 47 грн неможливо підписати з наступних причин: відсутні печатки, відсутні підписи, відсутні візи представника замовника
Відповідачем не сплачено заборгованість у розмірі 2 368 904, 00 грн, у зв'язку з чим
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у вказаному вище розмірі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених позовних вимог, з огляду на те, що Акти виконаних робіт, які надані позивачем до позовної заяви не можуть бути враховані як докази по справі, оскільки останні складені до Договору № 744-ДБМ -18 від 20.11.2018.
Крім того, відповідач заперечив проти заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній вказав на те, що представник відповідача Цибрій Т.В. не може бути представником по даній справі, оскільки остання не має належних повноважень представляти відповідача у даній справі, оскільки Цибрій Т.В. не надано до суду відповідних посилань на норми закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), якими би чітко було визначено її право діяти від імені юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Щодо доводів відповідача, що Акти виконаних робіт, які надані позивачем до позовної заяви не можуть бути враховані як докази по справі, оскільки останні складені до Договору № 744-ДБМ -18 від 20.11.2018 позивач вказав наступне.
Під час складання за допомогою Програмного комплексу АBK_5 (3.4.2*) укр. Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в була допущена технічна помилка, внаслідок якої не було здійснено заміну реквізитів договору та відповідно було вказано помилкові дані договору.
Наявність саме технічної помилки підтверджується тим фактом, що між позивачем та відповідачем ніколи не укладалося Договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 року та відповідних додаткових договорів до нього, як про це помилково зазначено у вказаних Актах, та будь-яких інших господарських договорів раніше 2020 року.
При цьому про саме технічний характер помилки свідчить також той факт, що в Довідках про вартість виконання будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 та Актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), у тому числі підписаних відповідачем, вказані правильні реквізити Договору субпідряду № 08/002/2020 від 25 березня 2020 року.
Як вказав позивач, Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ - 2в містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції відповідно до приписів ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», отже, технічна помилка в реквізитах договору не перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору субпідряду № 08/002/2020 від 25.03.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Таким чином суд зазначає, що як умовами укладеного між сторонами договору, так і нормами статті 853 Цивільного кодексу України саме на замовника (у даному випадку - генпідрядника, відповідача) покладено обов'язок зі здійснення протягом усього строку виконання робіт контролю за відповідністю якості та обсягу та вартості наданих послуг умовам цього договору. При цьому, саме з відповідністю виконаних субпідрядником робіт умовам договору (в тому числі, щодо обсягів та вартості) умовами укладеного між сторонами правочину пов'язано підписання з боку генпідрядника наданих субпідрядником актів виконаних робіт та довідок форми КБ-3.
Судом вище вказувалось, що у розділі 13 договору субпідряду № 08/002/2020 від 25.03.2020 сторонами визначено порядок приймання - передачі робіт.
Згідно з п. 13.2 Договору з метою контролю досягнення субпідрядником у визначені строки обсягів будівельних робіт, передбачених Календарним планом виконання робіт (Додаток №2 до Договору) Сторони щомісячно підписують Акти № КБ-2в та довідки форми КБ № 3. Введення в експлуатацію будь-яких результатів робіт за вказаними документами до введення в експлуатацію об 'єкта будівництва в цілому не відбувається.
Відповідно до п. 13.3. Договору Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 складаються щомісяця, за сім робочих днів до кінця звітного місяця, після виконання окремих видів (етапів) робіт, згідно з Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2 до цього Договору), та передаються Субпідрядником Генпідряднику у 4 (чотирьох) паперових примірниках та на електронних флеш носіях разом з відомістю змонтованого обладнання, належним чином оформленою виконавчою документацією та видатковими накладними на придбання матеріальних ресурсів та іншими документами, що підтверджують фактичні витрати та у відповідності до вимог, визначених цим Договором.
У разі ненадання субпідрядником документів, вказаних у п. 11.5 договору та у відповідності до вимог, визначених в п. 13.3 договору, роботи генпідрядником не приймаються (п. 13.4 договору).
Згідно з п. 13.5. Договору генпідрядник зобов'язаний розглянути надані субпідрядником Акт(и) № КБ-2в та Довідку(и) № КБ-3, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання, підписати ці Акт(и) № КБ-2в і Довідку(и) № КБ-3 та передати їх Субпідряднику або надати мотивовану відмову від приймання робіт.
Відповідно п. 13.6. Договору у випадку мотивованої відмови генпідрядника від підписання Акта(ів) № КБ-2в та/або Довідки(ок) № КБ-3, уповноважені особи сторін, протягом 5 (п'яти) днів з дня пред'явлення генпідрядником субпідряднику мотивованої відмови письмово, складають Акт про усунення недоліків з переліком виявлених у виконаних роботах недоліків та термінами їх усунення субпідрядником. Усунення недоліків субпідрядник здійснює за власний рахунок. Після усунення субпідрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, генпідрядник підписує вищезазначені Акт(и) № КБ-2в та Довідку (и) № КБ-3.
З вищенаведеного вбачається, що як умовами укладеного між сторонами договору, так і нормами ст. 853 Цивільного кодексу України саме генпідрядника (відповідача) покладено обов'язок зі здійснення контролю за відповідністю якості, обсягу та вартості наданих послуг умовам цього договору.
Отже, матеріали справи свідчать, що в межах договору субпідряду № 08/002/2020 від 25.03.2020 були підписані Акти виконаних робіт на загальну вартість 5 191 408, 85 грн, а саме: № ГОГЛ0001097 від 18.04.2020 на суму 2 694 507, 50 грн; № ГОГЛ0001273 від 30.04.2020 на суму 337 374, 93 грн; № ГОГЛ0003960 від 31.10.2020 на суму 2 159 526, 42 грн.
Акціонерне товариство "Київметробуд" підписавши вказані вище акти на суму 5 191 408, 85 грн. у відповідності до ст.853 Цивільного кодексу України втратило право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній позивачем роботі.
За таких обставин, з урахуванням наведеного вище у сукупності, суд приймає до уваги Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № ГОГЛ0001097 від 18.04.2020 на суму 2 694 507, 50 грн; № ГОГЛ0001273 від 30.04.2020 на суму 337 374, 93 грн; № ГОГЛ0003960 від 31.10.2020 на суму 2 159 526, 42 грн. в якості належних доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Глобал Логістик Сістем” та прийняття Акціонерним товариством «Київметробуд» робіт за Договором субпідряду № 08/002/200 робіт на загальну суму 5 191 408, 85 грн.
Щодо Актів здачі - приймання робіт (надання послуг)№ ГОГЛ0004800 від 30.04.2020 на суму 7 007 508, 64 грн; № ГОГЛ0004805 від 31.05.2020 на суму 1 976 106, 14 грн; № ГОГЛ0004807 від 30.06.2020 на суму 1 843 684, 37 грн, суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що ним були направленні відповідачу Акти здачі - приймання робіт (наданих послуг), на які останнім не було надано мотивованої відмови від їх підписання, а тому на переконання позивача Акти на загальну суму 10 827 299, 15 грн вважаються прийнятими відповідачем без зауважень.
Проте, відповідач у відповіді на претензію б/н від 05.05.2021 зазначає, що позивачем не надано:
- акту заміру відстані транспортування грунту до полігону захоронення, за підписом уповноважених осіб;
- виконавчу документацію (зйомку) виконаних робіт, за підписом уповноважених осіб;
- акту маркшейдерського заміру фактично виконаних робіт;
- в актах форми КБ - 2в відсутні візи представників замовника (технагляд відділу ПКБ, кошторисного відділу);
- акти ф. КБ - 2в не доповнені розрахунком загальновиробничих витрат та підсумковою відомістю ресурсів з обов'язковим підписом відповідальних осіб ( склав, перевірив);
- акт ф. КБ - 2в відповідно до реєстру № 1 за червень 2020 на суму 206 428, 90 грн неможливо підписати з наступних причин: підписи та печатки продубльовано в різних місцях з посланням на невідомого замовника, підрядника та субпідрядника, відсутні візи представника замовника;
- Акт ф. КБ - 2в відповідно до реєстру № 1 за червень 2020 на суму 1 637 255, 47 грн неможливо підписати з наступних причин: відсутні печатки, відсутні підписи, відсутні візи представника замовника
Згідно з п. 11.5 Договору Субпідрядник надає Генпідряднику під час здачі виконаних за Договором робіт оригінали або належним чином оформлені (завірені Субпідрядником) копії документів, що підтверджують походження та якість використаних матеріальних ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування) (паспорти виробника, сертифікати відповідності, свідоцтво про визнання сертифікату відповідності іноземного виробника тощо).
Проте, п. 1.1. Договору визначено конкретний предмет Договору - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені Генпідрядником роботи з розробки, вивозу та утилізації ґрунту, розробленого на будівельних майданчиках №№ 211, 212, 213біс на Об'єкті будівництва у встановлений Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Отже, Субпідрядник згідно умов Договору виконав роботи нульового циклу з розробки, вивозу та утилізації ґрунту, розробленого на будівельних майданчиках №№ 211, 212, 213біс на Об'єкті будівництва, відповідно до чого не використовував на будівництві матеріальні ресурси, а отже не має зобов'язання передавати генпідряднику оригінали або копії паспортів виробника, сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання сертифікату відповідності іноземного виробника тощо на будівельні матеріали, обладнання, устаткування, які субпідрядником взагалі не використовувалися згідно умов Договору.
Крім того, твердження відповідача про нібито ненадання Субпідрядником первинних документів бухгалтерського обліку, на підставі яких формувалися Акти форми № КБ-2в та Довідки форми № КБ-3, спростовуються наявними доказами, які долучені до матеріалів справи.
Зокрема, у п. 1 письмової відповіді Генпідрядник посилається на нібито ненадання Субпідрядником Актів заміру відстані транспортування ґрунту до полігону захоронення, за підписом уповноважених осіб.
Проте, як встановлено судом, Договором субпідряду № 08/002/2020 від 25 березня 2020 року не передбачено обов'язок Субпідрядника щодо складання та надання Генпідряднику Актів заміру відстані транспортування ґрунту до полігону захоронення.
При цьому, як встановлено судом, позивачем додано до позовної заяви копії Актів про проведення замірів відстані між об'єктами, направлені позивачеві з Кошторисного відділу відповідача (електронний лист до Акту № 261, реєстри № 3 та № 4), що доводить виготовлення та перебування цих Актів саме у розпорядженні генпідрядника, який керувався цими Актами у відносинах з усіма іншими субпідрядниками.
У п. 2 та 3 відповіді Генпідрядник зауважує про нібито ненадання Субпідрядником виконавчої документації (зйомки) виконаних робіт та Актів маркшейдерських замірів фактично виконаних робіт.
Вказане спростовується фактом направлення позивачеві відповідних Актів маркшейдерських замірів та виконавчої документації (зйомки) з Кошторисного відділу Відповідача (електронні листи до Актів № 266, № 344 тощо), що свідчить про перебування цих первинних документів у розпорядженні Генпідрядника (копії виконавчої документації) (зйомки) виконаних робіт та копії Маркшейдерських замірів фактично виконаних робіт
Крім того, як вбачається з Маркшейдерських замірів основних об'ємів робіт, останні складені начальником дільниці Рюмшиним С.О., маркшейдером Азізовим Р.Ю. та затверджені особистим підписом керівника Тунельного загону № 4 із засвідченням штампом структурного підрозділу ПАТ "КИЇВМЕТРОБУД".
Таким чином, заперечення відповідача з відмовою у підписанні Актів форми № КБ- 2в та Довідок форми № КБ-3 з посиланням на нібито ненадання Субпідрядником документів, які затверджені посадовими особами відповідача та відповідно до цього перебувають у його розпорядженні, є безпідставним та протиправним.
Крім того, така відмова від підписання актів як відсутність підписів та печатки на актах, посилання на невідомого замовника, підрядника та субпідрядника, відсутність візи представника замовника є необґрунтованою, оскільки до матеріалів справи додані Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за квітень, травень та червень підписані позивачем, на них проставлена печатка позивача та вказано замовника КП «Київський метрополітен»
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано більш вірогідні докази у розумінні ст.79 Господарського процесуального кодексу України та приймає до уваги Акти
здачі - приймання робіт (надання послуг)№ ГОГЛ0004800 від 30.04.2020 на суму 7 007 508, 64 грн; № ГОГЛ0004805 від 31.05.2020 на суму 1 976 106, 14 грн; № ГОГЛ0004807 від 30.06.2020 на суму 1 843 684, 37 грн, які надані позивачем до позовної заяви та на яких міститься печатка та підпис субпідрядника.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Суд зауважує, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Та відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Тому замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/13114/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18.
Суд зазначає, що за приписами статей 853, 882 Цивільного кодексу України генпідрядник безпідставно відмовився від прийняття робіт.
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підставою для розрахунків між Сторонами Договору є Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (п. 14.2. Договору).
Генпідрядник може здійснювати попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника (п. 14.3. Договору).
Відповідно до п. 14.7. Договору подальші розрахунки за якісно виконані роботи здійснюються, враховуючи надану попередню оплату та умови її використання, по мірі фактичного виконання робіт - на підставі належним чином оформлених та підписаних Сторонами Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 за відповідний місяць, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх підписання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 13 649 804, 00 грн, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 368 904, 00 грн за Договором субпідряду № 08/002/2020 від 25.03.2020 є обґрунтованими та доведеними позивачем.
Щодо заперечень відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що Акти виконаних робіт, які надані позивачем до позовної заяви не можуть бути враховані як докази по справі, оскільки останні складені до Договору № 744-ДБМ -18 від 20.11.2018, суд не приймає їх до уваги, оскільки позивачем у відповіді на відзив надано пояснення з цього приводу та вказано, що зазначення іншого договору в актах є технічною помилкою, а тому згідно з абзацом дев'ятим частини другу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Крім того, суд зазначає, що відповідач у відповіді на претензію від 05.05.2021 не зазначив про те, що в Актах форми КБ - 2в зазначені неправильні реквізити договору, як на підставу відмови від їх підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виправлено реквізити договору в Актах форми КБ - 2в та повторно надіслано їх на адресу відповідача, проте останній не підписав їх та не сплатив заборгованість, а тому суд не приймає дані твердження відповідача до уваги.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500, 00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що 05.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» (клієнт) та адвокатом Трофимовим Сергієм Олексійовичем (адвокат) укладено Договір № 17/Ю про надання правової допомоги.
24.11.2021 між клієнтом та адвокатом підписано Акт № 01/11/21 приймання - передачі правничих послуг.
Згідно з п. 1 Акту адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги, а саме:
- вивчення умов Договору субпідряду № 08/002/2020, бухгалтерських документів та підготовка претензії - 2000 грн;
- підготовка та подання позовної заяви щодо стягнення заборгованості за Договором субпідряду № 08/002/2020 - 2000 грн;
- підготовка та подання заяв по суті справи та процесуальних документів - 5 000, 00 грн;
- представництво інтересів у судових засіданнях - 13 500, 00 грн
Відповідно до п. 2 Акту сторони підтвердили, що загальна вартість наданих правових послуг становить 22 500, 00 грн .
Відповідно до положень статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.
За наведених обставин, з огляду на надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 500 грн. є підтвердженими, а відповідачем не доведено неспівмірності цих витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Аналогічні положення закріплені також і нормами ГПК України, зокрема, ст. 13 названого Кодексу, за приписами якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 викладено правовий висновок щодо стандарту доказування враховуючи, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з “Достатність доказів” на нову - “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів”.
Стандарт доказування “вірогідність доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Верховний Суд неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України” (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбаченим цим Кодексом.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Логістик Сістем” задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Київметробуд” (03035, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25; код ЄДРПОУ 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Логістик Сістем” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 5; код ЄДРПОУ 37200332) заборгованість у розмірі 2 368 904 (два мільйони триста шістдесят вісім тисяч дев'ятсот чотири) грн 00 коп, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 35 533 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн 56 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 23.12.2021.
Суддя М.Є.Літвінова