Справа № 640/11264/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс 1» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (надалі - позивач, ТОВ "Будмонтажсервіс І") з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві, правонаступник ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 № 0216491206, видане Головним управлінням ДФС у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги є безпідставним, винесеним з порушенням вимог законодавства України та без дослідження усіх наданих матеріалів. При цьому, затримка реєстрації податкових накладних відбулася не з вини позивача, а внаслідок технічних причин, а саме несправністю серверів ДФС України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 0216491206 у частині нарахування штрафу у сумі 340 766,66 грн;
- у позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 року № 0216491206 у частині нарахування штрафу у сумі 198,45 грн - відмовлено;
- стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (адреса: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 17, ідентифікаційний код - 35876701) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 5112,92 грн. (п'ять тисяч сто дванадцять гривень 92 коп.).
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням в частині задоволення позовних вимог, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до вимог статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Позивачем всупереч крайньому терміну реєстрації податкової накладної 15.01.2019 року, зареєстровав податкову накладну 16.01.2019 року, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 340766,66 грн., прийняте правомірно та в межах і у спосіб передбачений законодавством.
Так, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи Державної податкової служби України.
Отже, Головне управління ДПС у м. Києві є належним відповідачем у даній адміністративній справі.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби” від 30 вересня 2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Київській області).
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Київській області.
Наказом Державної податкової служби України “Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій” від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби”, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893.
Враховуючи викладене, колегія суддів допускає процесуальну заміну Головного управління ДФС у м. Києві відповідно до частини 1 статті 52 КАС України з на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
На адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу апелянта без задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що до суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для розгляду апеляційної справи та матеріалів справи в письмовому провадженні.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що співробітниками ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2018 рік.
За результатом камеральної перевірки контролюючим складено Акт перевірки від 06.02.2019 року №901/26-15-12-06-16/35876701 (надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно зареєстровано накладні, що підлягають наданню платнику ПДВ.
Не погоджуючись з висновками акту позивачем направлено заперечення від 25.02.2019 року.
ГУ ДФС у м. Києві за результатами розгляду заперечень залишено висновки акту перевірки без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 року № 0216491206, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 340965,11 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду скарги ДФС України 17.05.2019 року прийнято рішення №23034/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 року № 0216491206 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Крім того, позивач звернувся зі скаргою до Бізнес-омбудсмена № 1904041209171 за результатами розгляду якої прийнято рішення № DDN-2019/5/30-19210 від 30.05.2019, яким висловлено висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 року № 0216491206.
Позивач, вважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що квитанцію № 1 про не прийняття документів отримано лише 16.01.2019 о 6:21, тобто не у межах операційного дня - 15.01.2019, враховуючи дотримання позивачем обов'язку щодо своєчасного направлення для реєстрації податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність вини позивача та, як наслідок, відсутність підстав для застосування штрафних санкцій щодо останнього в аспекті пропущення граничних строків для реєстрації податкової накладної № 22 від 27.12.2018, суд прийшов до висновку, що рішення контролюючого органу є необґрунтованим та з порушенням принципу пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовують.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем складено податкові накладні № 22 від 27.12.2018 на суму ПДВ - 3407666,56 грн. (порушення терміну реєстрації - 1 день) та № 17 від 31.08.2018 на суму 1984,47 грн. (порушення терміну реєстрації - 5 днів).
Згідно наявної у матеріалах справи квитанції № 1 від 16.01.2019 податкову накладну № 22 від 27.12.2019 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 17:38:35. При цьому зазначено, що документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. (абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. (абз. 12 п. 201.10 ст.201 ПК України).
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. (абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Приписами абз. 14-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, вказано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Так, у відповідності до абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Наведені норми свідчать про те, що вони не визначають максимально можливого терміну реєстрації податкової накладної, оскільки реєстрація податкової накладної є обов'язком платника податків, тоді як визначають термін, після якого розпочинається застосування штрафних санкцій по відношенню до платника податків у разі порушенням ним термінів реєстрації податкової накладної.
Тобто аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. (абз. 21 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.
Згідно п. п. 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Положеннями п. 4 Порядку № 1246, визначено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Згідно з п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “;Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 11 Порядку №1246).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з нормами п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Як вже зазначалось, абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом першої інстанції встановлено, а контролюючим органом не спростовано, що направляючи для реєстрації податкову накладну №22 від 27.12.2019 року 15.01.2019 року позивачем, не отримавши за результатами операційного дня квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації відповідної податкової накладної, мав право очікувати, що вказана накладна буде зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення - 15.01.2019.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі - Порядок).
Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл = У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.
Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сума ліміту зазначена у квитанції № 1 - 2314723,70 грн. була актуальною станом на 17:00 15.01.2019, разом з тим, у межах операційного дня сума ліміту збільшилась до 3671398,69 грн. внаслідок реєстрації податкових накладних:
№ 15 від 29.12.2018 із сумою ПДВ 244605,84 грн. ТОВ “Студентські мережі”, що направлена до ДФС України 15.01.2019 о 15:13, зареєстрована 15.01.2019 о 20:01;
№ 123 від 31.12.2018 із сумою ПДВ 272666,40 грн. ТОВ “Люксон Компані”, що направлена до ДФС України 15.01.2019 о 17:17, зареєстрована 15.01.2019 о 21:20;
№ 124 від 31.12.2018 із сумою ПДВ 109337,53 грн. ТОВ “Люксон Компані”, що направлена до ДФС України 15.01.2019 о 17:17, зареєстрована 15.01.2019 о 21:20.
Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827, автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі-протягом перших двох годин наступного операційного дня.
З аналізу матеріалів справи, що податкові накладні № 15 від 29.12.2018, № 123 від 31.12.2018 та № 124 від 31.12.2018 були направлені на реєстрацію за 2 години до закінчення операційного дня, а відтак квитанція про їх реєстрацію/зупинення реєстрації мала б надійти до 20:00 операційного дня, разом з тим, вказані накладні було зареєстровано 15.01.2019 о 20:01, 20:20, 20:20, тобто, поза межами операційного дня, що унеможливило своєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної № 22 від 27.12.2018.
Отже, суми податкового ліміту за результатами операційного дня 15.01.2019 року становила 3671398,69 грн, що є достатнім для реєстрації податкової накладної № 22 від 27.12.2018 року в разі здійснення фіскальною службою своєчасної реєстрації накладних контрагентів.
При цьому, податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Встановивши, що позивач виконав свій обов'язок щодо своєчасного направлення податкової накладної для реєстрації в електронній системі документообігу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що він не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.
Колегія суддів звертає увагу, що дана категорія спорів була предметом неодноразового розгляду судом касаційної інстанції. Зокрема, у постановах від 15 липня 2021 року по справі № 640/12237/19, від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18 Верховний Суд, за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що квитанцію № 1 про не прийняття документів отримано позивачем лише 16.01.2019 о 6:21, тобто не у межах операційного дня - 15.01.2019, враховуючи дотримання позивачем обов'язку щодо своєчасного направлення для реєстрації податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність вини позивача та, як наслідок, відсутність підстав для застосування штрафних санкцій щодо останнього в аспекті пропущення граничних строків для реєстрації податкової накладної № 22 від 27.12.2018, суд прийшов до висновку, що рішення контролюючого органу є необґрунтованим та з порушенням принципу пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині нарахування штрафу в сумі 340766,66 грн., яким застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкової накладної, прийнято відповідачем не на підставі та не в межах наданих повноважень.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Допустити заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
А.Ю. Кучма