Справа № 643/22956/21
Провадження № 1-кс/643/5628/21
23.12.2021 м.Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши матеріали за скаргою представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб службових осіб Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення,-
До Московського районного суду м. Харкова надійшла вказана скарга, в якій представник заявника ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 , просить зобов'язати уповноважених службових осіб Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 , поданою до управління поліції 08.09.2021. Також, у скарзі порушено питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до слідчого судді з даною скаргою.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Частиною 3 ст. 115 КПК України визначено, що при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, строк оскарження бездіяльності посадових осіб Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області в цьому випадку починає обчислюватися після спливу 24 годин з дня отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи, заяву ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення отримано та зареєстровано Харківським РУП №2 ГУНП в Харківській області 08.09.2021 за №37350.
Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст.214 КПК України, після спливу 24 годинного строку для внесення відомостей до Реєстру, тобто з 09.09.2021, слід обчислювати десятиденний строк, передбачений статтею 304 КПК України, для подання скарги на бездіяльність щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що перебіг строку на оскарження бездіяльності посадових осіб щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пов'язаний з необхідністю та можливістю отримання заявником будь-яких відповідей від посадових осіб органів, уповноважених на здійснення такої діяльності.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить норми про те, що строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, обчислюється саме з часу, коли особа довідалася про неї.
Враховуючи, що заява про кримінальне правопорушення отримана Харківським РУП №2 ГУНП в Харківській області 08.09.2021, то відомості за цією заявою мали б бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 09.09.2021, в свою чергу, скарга на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру, мала б бути подана не пізніше 20.09.2021.
Натомість, ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді із скаргою шляхом направлення поштового відправлення лише 20.12.2021, тобто після закінчення строку, визначеного ч.1 ст. 304 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч. 1 ст. 117 КПК України).
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді.
Відповідно до положень процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 201/1156/18, від 30.09.2019 у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 у справі № 523/11081/17).
На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із цією скаргою зазначено, що на запит представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , начальником Харківського РУП №2 ГУНП в Х/о були надані повідомлення від 08.12.2021 та від 23.09.2021, які отримано 10.12.2021, тому, на думку представника заявника, останнім днем строку на подачу скарги є 20.12.2021.
Однак, наведені обставини суперечать положенням ч.1 ст.304 КПК України, не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду з відповідною скаргою, та не свідчать про наявність істотних перешкод для реалізації права на подання скарги в строк, визначений законодавством.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 статті 26 КПК).
Безпосереднє подання скарги до суду є способом реалізації процесуальних прав особи, яка подає скаргу, та залежить виключно від її волевиявлення. Відповідно не вчинення заявником дій щодо отримання інформації про внесення відомостей до ЄРДР за її заявою та очікування на рішення за її заявою не може бути визнано об'єктивно непереборною обставиною, що перешкоджала своєчасному оскарженню бездіяльності уповноваженої особи Харківського РУП №2 ГУНП в Х/о. Зазначена обставина має суб'єктивний характер, адже залежить виключно від волевиявлення особи.
Тобто, на даний час строк звернення до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Харківського РУП №2 ГУНП в Х/о, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, пропущено, інших причин пропуску строку, які б слідчий суддя міг визнати поважними, у поданій скарзі не наведено, у зв'язку з чим відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання щодо поновлення строку на звернення зі скаргою.
З огляду на викладене слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для повернення скарги.
Окрім цього, кримінальним процесуальним законодавством України визначено, що представником заявника (фізичної особи) може бути законний представник, або особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Відповідно до приписів статті 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, з матеріалів поданої скарги слідує, що адвокат ОСОБА_4 , являється представником заявниці ОСОБА_2 за довіреністю, яка наявна в матеріалах скарги, при цьому до матеріалів поданої скарги не долучено зазначених у ст.50 КПК України документів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_4 має повноваження на подання даної скарги від імені заявниці ОСОБА_2 , (ордер, договір або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги).
Таким чином, враховуючи, що скарга подана не уповноваженою особою (без підтвердження повноважень), тому скаргу необхідно повернути з цієї підстави також.
Відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Відмовити представнику заявника ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 , у поновленні строку на звернення до Московського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність уповноваженою особи Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб службових осіб Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - повернути особі, яка подала скаргу.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1