"23" грудня 2021 р.
Справа № 642/7708/21
Провадження №2/642/2577/21
23 грудня 2021 року м.Харків
Ленінський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді - Гримайло А.М.,
при секретарі Корявець Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в мiстi Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холодногірського-Новобаварського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування арешту нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів про обтяження, -
ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з позовом до Холодногірського-Новобаварського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування арешту нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів про обтяження.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в є спадкоємцем свого померлого батька, ОСОБА_2 після оформлення спадщини позивачу стало відомо, що на все спадкове майно накладено арешт та заборонено відчуження майна.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Під час оформлення мною спадщини державним нотаріусом виявлено, що на все невизначене майно мого батька накладено арешт нерухомого майна, а саме:
- обтяження №10939595 від 15.03.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №343/11 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського МІСЬКОГО управління юстиції;
- обтяження №11834707 від 11.11.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №25115258 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
На сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження вдалося знайти інформацію про те, що виконавче провадження №25115258 завершено. Інформація про виконавче провадження № 343/11 відсутня на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження, що дає підстави вважати, що виконавче провадження №343/11 також завершено.
28.09.2021 позивач звернувся із листом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з проханням повідомити мені відомості про виконавчі провадження №343/11 від 15.03.2011 та №25115258 від 15.03.2011 (стягувачів, суми боргу, тощо), а також з проханням скасувати арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно), що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження №10939595 від 15.03.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №343/11 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; обтяження № 11834707 від 11.11.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 25115258 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Листом №128435-9 від 22.10.2021 відповідач відмовив у наданні інформації та не вчинив дій щодо скасування арешту та виключення з реєстру записів про обтяження майна.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача надала суду заяву з проханням розглядати справу без участі позивача та представника, позов просили задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Холодногірського-Новобаварського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 ст.24 7ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є спадкоємцем свого померлого батька, ОСОБА_2 , що підтверджується листом №524/02-14 від 15.04.2020 за підписом Заступника Завідувача Другої Харківської міської державної нотаріальної контори. За заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , Другою харківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова-єнрава №458/2015 та позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Після смерті бабусі позивача, ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ) 26.04.2010 відкрилась спадщина, в тому числі на нерухоме майно. Відповідно до заповіту ОСОБА_3 позивачу заповідалось все майно, що належало їй на дату смерті та 26.02.2020 позивачем отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Однак, до кола спадкоємців, відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, було включено ОСОБА_2 , який був батьком позивача, який мав право на отримання обов'язкової частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту та який прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до Другої Харківської держнотконтори. Але спадщину він за життя не оформлював, правовстановлюючий документ не отримав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Під час оформлення позивачем спадщини державним нотаріусом виявлено, що на все невизначене майно мого батька накладено арешт нерухомого майна, а саме:
- обтяження №10939595 від 15.03.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №343/11 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського МІСЬКОГО управління юстиції;
- обтяження №11834707 від 11.11.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №25115258 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Вказані обставини підтверджуються копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.09.2021, що додається.
Оскільки позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , арешти накладені Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на все невизначене майно ОСОБА_2 перешкоджають позивачу, як спадкоємцю, прийняти спадщину.
28.09.2021 позивач звернувся із листом до відповідача Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з проханням повідомити мені відомості про виконавчі провадження №343/11 від 15.03.2011 та №25115258 від 15.03.2011 (стягувачів, суми боргу, тощо), а також з проханням скасувати арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно), що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження № 10939595 від 15.03.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 343/11 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ; обтяження № 11834707 від 11.11.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 25115258 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Листом №128435-9 від 22.10.2021 Відповідач відмовив у наданні інформації та не вчинив дій щодо скасування арешту та виключення з реєстру записів про обтяження майна.
На сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження є інформація про те, що виконавче провадження №25115258 завершено. Інформація про виконавче провадження №343/11 відсутня на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження, що дає підстави вважати, що виконавче провадження № 343/11 також завершено.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право : вернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом, чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Власникові належать права володіння, використання та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як визначено уст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Нормою статті 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власнийрозсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року -У 606-ХІУ, який був чинний на час виконавчих проваджень №343/11 від 15.03.201 1 та №25115258 від 15.03.2011, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналогічні положення закріплені у відповідності до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІП, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Виконавчі провадження №343/11 від 15.03.2011 та №25115258 від 15.03.2011 завершені, наявність арешту майна, перешкоджає позивачу реалізувати права на спадщину після смерті батька.
З вищевикладеного вбачається, оскільки позивач прийнявши спадщину, позбавлений можливості оформити свої спадкові права щодо майна померлого, зважаючи на викладені обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно спадкодавця, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку в іншій спосіб, є необхідність захисту моїх прав шляхом скасування такого арешту та виключення запису про арешт нерухомого майна з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та частини другої статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).
Майно на яке накладено обтяження знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту накладеного на майно порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, тому право позивача підлягає судовому захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.
Також, підлягають задоволенню вимоги позивача в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження запису про арешт нерухомого майна, оскільки пунктом 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року передбачене, що у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що накладення арешту на все майно є перешкодою у здійсненні позивачем своїх прав власника нерухомості, а також відсутності підстав для існування такого арешту, суд вважає за необхідне задовольнити позов та звільнити майно з-під арешту.
Керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4-6, 76-81, 83, 258-259, 268, 273, 280-284, 354-356ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Холодногірського-Новобаварського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування арешту нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів про обтяження - задовольнити повністю.
Скасувати арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно), що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження № 10939595 від 15.03.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 343/11 від 15.03.201 1 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; обтяження № 11834707 від 11.11.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 25115258 від 15.03.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М.Гримайло