Справа №639/1988/21
Провадження №2/639/1283/21
18 листопада 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
24.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Харківської міської територіальної громади у особі Харківської міської ради, в якому просить суд визначити їй додатковий строк в один місяць, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , який постійно проживав в США за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_2 . У встановлений законодавством України для прийняття спадщини 6 місячний строк позивач вказує, що не мала можливості звернутися до нотаріальної контори за місцем знаходження спадкового майна з відповідною заявою, перш за все, внаслідок того, що вона постійно проживає, як вище зазначено, в іншій країні та на іншому континенті на відстані більше ніж 9 100 км від Харкова. Організувати вчасно відвідування Харкова або оформлення відповідної довіреності не мала змогу через заходи протидії підвищеній небезпеці, які були введені губернатором штату Вашингтон по усій території штату внаслідок пандемії КОВІД-19 (коронавірусу), що охопив з березня минулого року увесь світ. Вказані заходи передбачали істотні обмеження відвідування громадських місць та міжнародних перельотів. Подібні заходи вживались і Україною на своїй території. Батько позивача, ОСОБА_2 , помер внаслідок зараження саме коронавірусом. Вся сім'я позивача, а це чоловік, ОСОБА_3 , та шестеро дітей, що наразі мешкають разом з позивачем (троє з них неповнолітні), у літній період 2020 року у тому чи іншому ступені важкості перенесли коронавірус. Тільки 25.11.2020 року позивач оформила відповідну заяву про прийняття спадщини у нотаріальних органах штату Вашингтон. Цю заяву, довіреність, свідоцтва про смерть батька та матері ще треба було легалізувати у встановленому міжнародними нормами права порядку, на пересилання в столицю штату та назад пройшло ще більше місяця. Після легалізації цих документів позивач відправила їх поштою визначеному нею представнику в Україні, ОСОБА_4 . Пакет з документами ОСОБА_4 отримав 02.02.2021 року і одразу ж у той самий день її заява була зареєстрована у відокремленому підрозділі 4-ї Харківської міської держнотконтори за адресою: м. Харків вул. Василя Мельникова, 2. Постановою держнотаріуса 4-ї Харківської міської держнотконтори від 24.02.2020 року довіреній особі ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивачу як особі, що не проживала зі спадкодавцем, внаслідок неприйняття спадщини у встановлений 6 місячний строк після відкриття спадщини.
У зв'язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.03.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади у особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Призначено підготовче засідання.
28.04.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади у особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задоволено. Зобов'язано Четверту Харківську міську державну нотаріальну контору надати суду інформацію: чи подавались заяви про прийняття спадщини або про відмову у прийнятті спадщини та чи заводилися спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо так, то хто звертався з такими заявами, чи складався спадкодавцем заповіт і на чию користь, чи видавались свідоцтва про право на спадщину, а також надати відповідні інформаційні довідки зі Спадкового реєстру і копії матеріалів спадкової справи у разі наявності останньої.
До суду надійшла копія спадкової справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.06.2021 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади у особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.
09.09.2021 року на адресу суду за вх. №ЕП-7182 від представника відповідача Харківської міської територіальної громади у особі Харківської міської ради - Хрущ Є.І. надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначила, що причиною пропуску строку подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначає дотримання карантинних обмежень, які діяли у зв'язку із розповсюдженням коронавіруса SARS-CoV-2 (респіраторна хвороба COVІD-19). Однак жодних доказів на підтвердження поважності зазначених причин пропуску строку подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 не надано.
В судове засідання 18.11.2021 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила розглянути позов у її відсутність. Представник відповідача Харківської міської територіальної громади у особі Харківської міської ради Хрущ Є.І. подала до суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , по що зроблено відповідний актовий запис №4552 та підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.1969 року. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.17).
01.06.1991 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклав шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №528 та підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 01.06.1991 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_7 » (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який постійно проживав в США за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть із засвідченим перекладом (а.с.4-9).
02.02.2021 року до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з довідки КП «ХМБТІ» Харківської міської ради від 04.02.2021 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_2 (а.с.10).
Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Хлистун О.В. від 24.02.2020 року довіреній особі ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на її ім'я внаслідок неприйняття спадщини у встановлений 6 місячний строк після відкриття спадщини нею, як особою, що не проживала зі спадкодавцем (а.с.24).
Позивачем ОСОБА_1 долучені до матеріалів позовної заяви прінтскріни з електронних сайтів щодо перебігу пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 (респіраторна хвороба COVІD-19) у штаті Вашингтон США (а.с.25-30).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.
Отже, відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Виходячи зі змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
В даному випадку позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи не надано суду жодних належних і допустимих доказів непереборних обставин, які заважали їй засобами поштового зв'язку звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з 03.04.2020 року по 03.10.2020 року, навіть беручи до уваги перебіг пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 (респіраторна хвороба COVІD-19). Отже, причини, через які позивач ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, суд вважає неповажними. Враховуючи викладене, суд не знаходить передбачених законом підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 10, 12, 13, 76-82, 128, 131, 141, 142, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: Харківська міська територіальна громада у особі Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, пл. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ:04059243.
Повне рішення складено 24.12.2021 року.
Суддя Н.В. Баркова