ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 грудня 2021 року м. Київ №640/17079/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
за участі секретаря судових засідань Бодюк В.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія»
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представника позивача: - Данилової К.А.,
представника відповідача: - Скрибки І.Ю.,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 11 березня 2021 року №00188430702.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення у зв'язку із тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом є реальними та такими, що відповідають діловій меті; під час здійснення перевірки відповідач вийшов за межі періоду перевірки, наслідком чого є визнання перевірки незаконною, а прийняте за результатами такої перевірки рішення - протиправним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із встановленням порушень, зазначених в акті перевірки, що є підставою для застосування штрафу.
У відповіді на відзив позивач вказав, що доводи відповідача, викладені у відзиві, не відповідають дійсним обставинам справи, підтримавши викладені в адміністративному позові доводи. Додатково зазначив, що відповідач у відзиві не спростував викладені в адміністративному позові доводи позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідачем надано пояснення у справі щодо періоду проведення перевірки, зокрема, вказано про необґрунтованість доводів позивача щодо виходу за межі періоду її проведення, також надано пояснення щодо викладених порушень, про які зазначено в акті перевірки та у відзиві на позов.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.
В той же час, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі направлень від 19 січня 2021 року №660/26-15-07-02-06, №662/26-15-07-02-06 головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок у сфері маркетингу та реклами управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДПС у м. Києві Дубонос І.Г. та Шевчук О.В., відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі Наказу ГУ ДПС у м. Києві №328-п від 15 січня 2021 pоку, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.. за листопад 2020 року.
За результатами проведеної позапланової перевірки 15 лютого 2021 року ГУ ДПС у м. Києві складено Акт перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» (код ЄДРПОУ 39916868) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за листопад 2020 року №125581/26-15-07-02-06-17/39916868, в якому зафіксовано виявлені порушення, зокрема:
- абз. «г» п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ) за листопад 2020 року на суму 3 779 639,00 грн.
- п.201.10 ст.201 ПК України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних.
На підставі висновків акту від 15 лютого 2021 року №125581/26-15-07-02-06-17/39916868 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2021 року №00188430702.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податково служби у м. Києві від 11 березня 2021 року №00188430702 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, відповідно до підпункту 781.18 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України за порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 з ПДВ) за листопад 2020 року на суму 3 779 369,00 грн. відповідно до декларації від 17 грудня 2020 року №9337102622.
Зазначене податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2021 року №00188430702 позивачем було оскаржене до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України від 21 травня 2021 року №11389/6/99-99-00-06-01-03-06 за наслідками розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення 11 березня 2021 року №00188430702, останнє залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
З наведених положень законодавства вбачається обов'язок платника податку нарахувати податкові зобов'язання у разі якщо, зокрема, придбані з податком на додану вартість послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
В акті перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» здійснює операції з купівлі-продажу зернових культур та несе супутні витрати на зберігання, транспортування зерна, в результаті чого виникло від'ємне значення з ПДВ. В ході перевірки встановлено, що станом на 30 листопада 2020 року по рах. 631 обліковується дебіторська заборгованість з ТОВ «Аграрна елеваторна компанія» на загальну суму 22677835,17 грн., у тому числі ПДВ 3779639,00 грн. за наступними договорами: від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 та від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1. Перевіркою встановлено, що позивач сплатив грошові кошти за вказаними договорами у розмірі більшому, ніж отримано послуги на суму 22677835,17 грн., у тому числі ПДВ 3779639,00 грн.; попередня сплата за послуги зберігача носить систематичний характер. В порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України позивачем не нараховано податок на додану вартість на суму послуг, що були використані не у господарській діяльності, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2020 року у сумі 3779639,00 грн. за вказаними операціями.
Таким чином, в межах даної справи спірним є встановлення факту здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом ТОВ «Аграрна елеваторна компанія», мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Поклажодавець) та ТОВ «Аграрна елеваторна компанія» (Зерновий склад) укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1, за умовами якого Поклажодавець передає Зерновому складу сільськогосподарську продукцію, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти її на зберігання на умовах, визначених цим договором. Продукція приймається за адресою: 37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Шляхова, 4а.
Додатковою угодою від 20 липня 2020 року №1 до вказаного договору пункт 4.5 договору викладено у наступній редакції: Поклажодавець здійснює оплату послуг Зернового складу шляхом передоплати на підставі виставленого рахунку або протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг.
Листом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» від 01 липня 2020 року №0107-20 повідомило контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в липні - вересні 2020 року за вказаним договором; листом Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» від 02 липня 2020 року №3/7-20 просило позивача сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 (додатком до вказаного листа є рахунок від 02 липня 2020 року №47 на суму 1173000,00 грн.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» листом від 07 серпня 2020 року №0708-20 проінформувало контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в серпні - вересні 2020 року за вказаним договором; Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» листом від 10 серпня 2020 року №9/8-20 просило позивача сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 (додатком до вказаного листа є рахунок від 10 серпня 2020 року №63 на суму 283500,00 грн.).
Листом від 15 вересня 2020 року №1509-20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» повідомило контрагента ТОВ «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в вересні 2020 року за вказаним договором; листом від 27 вересня 2020 року №2709-20 повідомило контрагента про обсяги поставки продукції в 4 кварталі 2020 року за вказаним договором; Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» листом від 27 вересня 2020 року №21/9-20 висловлювало прохання позивачу сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 (додатком до вказаного листа зазначені рахунки від 27 вересня 2020 року №75 на суму 2982000,00 грн., №76 на суму 982000,00 грн., №77 на суму 2982000,00 грн.); а листом від 02 жовтня 2020 року №1/10-20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» просило позивача сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 (додатком до вказаного листа є рахунки від 02 жовтня 2020 року №84 на суму 1620000,00 грн., №85 на суму 1620000,00 грн., №86 на суму 1620000,00 грн.).
Згідно заявки на відвантаження продукції позивач просив Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» відвантажити продукцію, яка знаходиться на його складі на зберіганні; Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» виставило позивачу рахунки на оплату вказаних послуг з відвантаження продукції; на підтвердження виконання робіт з відвантаження сторонами складено та підписано акт надання послуг.
На підтвердження надання послуг позивачу контрагентом ТОВ «Аграрна елеваторна компанія» в рамках договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 матеріали справи містять копії актів надання послуг, розрахунки плати за зберігання зерна до актів наданих послуг.
Оплата за надані послуги здійснена позивачем в порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого матеріали справи містять копії платіжних доручень з відмітками про проведення їх банком.
Листом від 12 січня 2021 року №1201-21 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» з проханням повернути передплату за складське зберігання згідно договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 в сумі 12620000,00 грн. у зв'язку з скороченням обсягів закупівлі сільськогосподарської продукції урожаю 2020 року, відсутністю залізничних вагонів та переходом зернотрейдерів на купівлю продукції безпосередньо на зерновому складі за актами переоформлення та, як наслідок, зменшенням обсягу послуг, які надавалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» в 4 кварталі 2020 року. До вказаного листа було долучено акт звірки взаєморозрахунків.
Листом від 29 січня 2021 року №7/1-21 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» повідомило позивача про здійснення повернення передоплати в сумі 4823750,00 грн.
Відповідно до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1, укладеним між позивачем (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» (Зерновий склад) Поклажодавець передає Зерновому складу сільськогосподарську продукцію, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти її на зберігання на умовах, визначених цим договором. Продукція приймається за адресою: 37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Шляхова, 4а. До вказаного договору укладено додаткові угоди від 03 січня 2020 року №1 та від 1 липня 2020 року №2
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» листом від 31 травня 2019 року №31/05 повідомило контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в червні - вересні 2019 року за вказаним договором; Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» листом від 03 червня 2019 року №17 просило позивача сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1 (додатком до вказаного листа є рахунок від 03 червня 2019 року №20 на суму 711 405,00 грн.).
Листом від 09 вересня 2019 року №09/09 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в вересні - грудні 2019 року за вказаним договором; Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» листом від 09 вересня 2019 року №65 просило позивача сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1 (додатком до вказаного листа є рахунок від 09 вересня 2019 року №32 на суму 2 137 650,00 грн.).
Листом від 08 січня 2020 року №0801-20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» повідомило контрагента ТОВ «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в 1 кварталі 2020 року; листом від 08 січня 2020 року №1 ТОВ «Аграрна елеваторна компанія» відповідно до пункту 4.5 вказаного договору надіслало рахунки за послуги складського зберігання сільськогосподарської продукції з проханням здійснити передплату за очікувані обсяги продукції у 1 кварталі 2020 року у розмірі 1041000,00 грн., 1561500,00 грн., 2077500,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» листом від 30 березня 2020 року №3003-20 повідомило контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» про обсяги поставки продукції в 2 кварталі 2020 року за вказаним договором; Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» листом від 30 березня 2020 року №38 просило позивача сплатити авансові платежі за договором згідно тарифів, визначених договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1 (додатком до вказаного листа є рахунки від 30 березня 2020 року №22, 23, 24 на суму 5223300,00 грн., 44469400,00 грн. та 4469400,00 грн.).
На підтвердження надання послуг позивачу контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» в рамках договору складського зберігання сільськогосподарської продукції в матеріалах справи наявні копії актів надання послуг, розрахунки авансових платежів, розрахунки плати за зберігання зерна до актів наданих послуг.
Оплата за надані послуги здійснена позивачем в порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого матеріали справи містять копії платіжних доручень з відмітками про проведення їх банком.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З акта перевірки та відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ) за листопад 2020 року на суму 3779639,00 грн. у зв'язку з наявністю станом на 30 листопада 2020 року дебіторської заборгованості з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» на загальну суму 22677835,17 грн., у тому числі ПДВ 3779639,00 грн. за договорами від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 та від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1, оскільки, на думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» сплатило грошові кошти у розмірі більшому, ніж отримало послуги.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять доводів відповідача, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо того, що придбані позивачем з податком на додану вартість послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія», зокрема, відсутні докази недійсності правочинів між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» в межах укладених договорів від 01 липня 2020 року №А-0107/20-1 та від 03 січня 2019 року №А-0301/19-1. Крім того, під час перевірки відповідачем не встановлено та не зазначено в акті перевірки про невідповідність наданих до перевірки та наявних в матеріалах справи первинних документів вимогам статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не висловлено жодних зауважень до первинних документів в межах спірних відносин.
Позивачем, в свою чергу, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна елеваторна компанія» надано як до перевірки, так і під час судового розгляду справи пояснення та первинні документи, які відповідають положенням податкового законодавства та є підтвердженням здійснення господарських відносин в межах укладених договорів.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України шляхом завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 з ПДВ) за листопад 2020 року на суму 3779369,00 грн. відповідно до декларації від 17 грудня 2020 року №9337102622 не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час судового розгляду справи.
Разом з тим, судом відхиляються доводи позивача стосовно виходу відповідача за межі перевірки, оскільки наказом ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2021 року № 328-п «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» (код 39916868)» у зв'язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за листопад 2020 року, призначено проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень 2020 року.
Доводи позивача стосовно виходу відповідача за межі перевірки не підтверджуються документально. Однак, суд звертає увагу, що зазначене не впливає на результат вирішення спору.
Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11 березня 2021 року №00188430702.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 11 березня 2021 року №00188430702.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібкор Торгівельна компанія» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 27-Б, корп. А, код ЄДРПОУ 39916868) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 22700,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст рішення складено 23 грудня 2021 року.