Справа № 369/13819/20
Провадження № 2/369/1072/21
22.11.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Ільченко В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення основного боргу, винагороди та неустойки,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення основного боргу, винагороди та неустойки, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.08.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 3000,00 США, які зобов'язався повернути 01.10.2020 року. Винагорода для позикодавця встановлена в розмірі 20% від всієї суми боргу щомісячно до дня фактичного повернення всіх грошових коштів. Передбачена неустойка в розмірі 25% від суми боргу за кожен день в разі неповернення суми боргу. 19.08.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 ручається перед ОСОБА_1 за виконання боргового зобов'язання від 19.08.2020 року позичальником ОСОБА_2 . Оскільки на час звернення з позовом до суду борг не оплачений, то позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 3167937,00 грн. по курсу 27 грн. за 1 долар США.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.08.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 3000,00 США, які зобов'язався повернути 01.10.2020 року. Винагорода для позикодавця встановлена в розмірі 20% від всієї суми боргу щомісячно до дня фактичного повернення всіх грошових коштів. Передбачена неустойка в розмірі 25% від суми боргу за кожен день в разі неповернення суми боргу.
19.08.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 ручається перед ОСОБА_1 за виконання боргового зобов'язання від 19.08.2020 року позичальником ОСОБА_2 ..
Згідно ст. 1046 ЦК України За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1050 ЦК України Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 546 ЦК України Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно ст. 554 ЦК України У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться також у постанові ВП ВС від 04.07.2018 року у справі № 761/12665/14-ц.
Так, у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Вказана правова позиція підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі № 373/2054/16 (провадження № 14 446цс18).
Доказів повернення грошових коштів в розмірі 3000,00 доларів США позивачу відповідачами не надано, а тому з відповідачів підлягає стягненню солідарно сума основного боргу в розмірі 3000,00 доларів США.
В договорі позики вказано про винагороду для позикодавця у розмірі 20% від всієї суми боргу щомісячно до дня фактичного повернення всіх грошових коштів.
Починаючи з 20.08.2020 року та по день звернення до суду з позовом 03.11.2020 року пройшло 2 повних місяці, а тому винагорода позикодавця становить 1200,00 доларів США (3000,00 доларів США х 20% х 2).
Тому з відповідачів підлягає стягненню солідарно винагорода позикодавця в розмірі 1200,00 доларів США.
В договорі позики передбачена неустойка в розмірі 25% від суми боргу за кожен день в разі неповернення суми боргу.
Починаючи з 20.08.2020 року та по день звернення до суду з позовом 03.11.2020 року пройшло 75 календарних днів, а тому неустойка становить 56250,00 доларів США (3000,00 доларів США х 25% х 75 календарних днів).
Тому з відповідачів підлягає стягненню солідарно неустойка в розмірі 56250,00 доларів США.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 60450,00 доларів США.
У решті позову суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з необгрунтованістю заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 546, 553, 554, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 основну суму боргу за договором позики від 19.08.2020 року в розмірі 3000,00 доларів США, винагороду позикодавця за договором позики від 19.08.2020 року в розмірі 1200,00 доларів США, неустойку за договором позики від 19.08.2020 року за період з 20.08.2020 року по 03.11.2020 року в розмірі 56250,00 доларів США.
В іншій частині позову відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.