Справа № 369/5571/20
Провадження № 2/369/246/21
Іменем України
03.12.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
за участю секретарів судових засідань Бугайової М.В.,Житар А.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
за участю представника третьої особи Ульяніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 6 в м. Києві цивільну справу за позовомОСОБА_3 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
12 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадкова справа, до складу якої входить і житловий будинок, що розташований за зазначеною адресою, в якому позивач зареєстрований з 06.01.1990 року та постійно проживав разом з нині покійною матір'ю, що підтверджується довідкою виданою виконком Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23.11.2017 року № 1513.Позивач є спадкоємцем зазначеного майна померлої згідно заповіту від 04.06.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А. Позивач звернувся до державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори Основенко Л.М. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини. У зв'язку з чим, позивачу, також, було роз'яснено його право на звернення до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2020 року було відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.08.2020року за клопотанням позивача витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_6 .
12.11.2020 року надійшли матеріали спадкової справи №713/16 після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2021року задоволено клопотання позивача про залучення третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 30.07.2021 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача з'явився. Позов підтримав та просив суд задовольнити.
Інші учасники в судове засідання 03.12.2021 не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом спору є неможливість оформити у спадщину майно, що залишилось після смерті ОСОБА_6 , тому суд під час вирішення справи керується нормами Цивільного кодексу України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29.02.2016 року органом державної реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про що складено актовий запис № 25.
Позивач ОСОБА_1 , є сином померлої ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .На момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №1513 від 27 листопада 2017 року.
Судом встановлено, що 04.06.2016 року до Дванадцятої Київської державної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_4 , якій є онуком померлої. На підставі вказаної заяви було розпочато спадкову справу №713/16.
23.11.2017 позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після матері ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №713/2016 наданої Дванадцятою Київською державної контори.
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори Основенко Л.М.. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім'я після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_6 , оскільки він за Цивільним кодексом України пропустив передбачений законодавством шестимісячний термін для прийняття спадщини.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За приписами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10. 2018 року у справі № 681/203/17-ц.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви, не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 61-49121св від 29.10.2019р.
Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 сплинув 29.08.2016 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся 22.11.2017року.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив про те, що встановлений ч. 1ст.1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустила з поважних причин, оскільки в перебувала у тяжкому психологічному стані у зв'язку зі смертю матері та тривалою хворобою.
У ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Наведені позивачем причини не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3 ст.1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Надані суду документи, а саме виписка з історії хвороби КМКЛ №7 від 04.08.2020 року ОСОБА_7 загальної практики сімейної медицини,не свідчить про неможливість позивача протягом 6 місяців звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Належних та допустимих доказів перебування позивача у тяжкому психологічному стані, як-то довідки від психолога чи виписки з історії хвороби позивача матеріали справи не містять.
Крім того, судом при ухваленні судового рішення враховано, що позивачу було направлено повідомлення про видачу свідоцтва про право на спадщину, яку призначено на 08.10.2018 року, іншому спадкоємцю, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Враховуючи, що позивач не довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом, правові підстави для надання йому додаткового строку відсутні.
З огляду на наведене, позовні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не підлягають задоволенню судом.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_3 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: Т.В. Дубас