Справа № 344/20742/21
Провадження № 1-кс/344/7988/21
22 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090000000636 від 20.12.2021 за ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 115 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021090000000636 від 20.12.2021 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що19.12.2021 в після обідній період часу ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою розпивання алкогольних напоїв прийшли у гості до свого товариша, а саме ОСОБА_9 який проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Цього ж дня, близько 18 год ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку по місцю проживання ОСОБА_9 , вступив у словесний конфлікт та сварку із останнім.
Під час конфлікту ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів та мети, вирішив умисно протиправно заподіяти смерть ОСОБА_9 , тобто вчинити вбивство.
При цьому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя іншої людини, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, з особистих мотивів та мети, став наносити серію ударів кулаками рук в область голови та тулубу ОСОБА_9 , від яких останній впав на підлогу. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 взяв до рук дерев'яну палицю, якою наніс серію цілеспрямованих ударів в життєво-важливі ділянки тіла та голову ОСОБА_9 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми з переломом основ та склепіння черепа, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, набряком та набуханням головного мозку від яких потерпілий помер на місці події.
20.12.2021 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у порядку ст. 208 КПК України, було затримано громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Цього ж дня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Левченки, Роменського району, Сумської області, жителю АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, раніше судимому за ч. 1 ст. 121 КК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа від 20.12.2021, протоколом затримання, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
п. 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини;
п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ще не проведено всіх першочергових слідчих дій;
п. 3 - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їхні адреси проживання, з іншими підозрюваними підтримував дружні стосунки;
п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин.
При обранні запобіжного заходу слід врахувати, що ОСОБА_5 , вчинив особливо тяжкий злочин, що призвів до загибелі людини,за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, раніше судимий за злочин аналогічного розділу, не одружений, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, а тому застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили клопотання задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні протии задоволення клопоткання заперечили, просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено слідчим суддею, 20.12.2021 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у порядку ст. 208 КПК України, було затримано громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цього ж дня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Левченки, Роменського району, Сумської області, жителю АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, раніше судимому за ч. 1 ст. 121 КК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме:протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа від 20.12.2021, протоколом затримання, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, визнанням своєї причетності до інкримінованих дій самим підозрюваним, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
п. 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини;
п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ще не проведено всіх першочергових слідчих дій;
п. 3 - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їхні адреси проживання, з іншими підозрюваними підтримував дружні стосунки;
п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності на насильницький злочин, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин.
Відтак, враховуючи зазначене, а також, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором доведено існування зазначених у клопотанні ризиків.
Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальному правопорушенні, наслідки даного правопорушення, позицію самого підозрюваного, який в судовому засіданні свою причетність до вчинення данного правопорушення визнав щодо підозрюваного неможливим є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.
На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт, як про це клопотали підозрюваний та його захисник, не зможе в повній мірі запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
В результаті кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на даному етапі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , наступила смерть потерпілого, докази на підтвердження чого містяться в матеріалах клопотання.
Вказана обставина враховується слідчим суддею при вирішенні питання щодо можливості не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відтак, враховуючи вищевикладене, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному, наслідки злочину, вчинення таких дій в стані алкогольного сп'яніння із застосуванням фізичного насильства, вважаю за необхідне не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 існування ризиків, які можуть перешкодити встановленню істини в даному кримінальному провадженні, відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Левченки Роменського району Сумської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 16 лютого 2022 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і підписано 24.12.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1