Справа № 591/4850/21
Провадження № 2/591/2394/21
14 грудня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря судового засідання - Синецької І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про припинення права на частку у спільному майні, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кондратенко М.М., звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , мотивуючи вимоги тим, що на підставі договору міни квартири від 16 вересня 1997 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули право спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/5 частці кожний. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 , частка якого становила 1/5 у праві спільної часткової власності на квартиру, є дружина ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частки майна (обов'язкова частка) та син ОСОБА_6 у розмірі 5/6 часток майна за заповітом. Таким чином, частка відповідачки ОСОБА_2 у праві власності на спірну квартиру становить 1/6 частина від 1/5 частин, що дорівнює 1/30 частин в квартирі. Відповідно, сумарна частка ОСОБА_6 у праві власності на квартиру становила 11/30 частин (1/5 + 1/6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 і спадкоємцями першої черги за законом після його смерті стали дружина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частки від 11/30 частки кожна, що становить 11/90 часток.
Таким чином, сумарна частка ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у праві власності на спірну квартиру становить 29/90 часток кожній (1/5 частина + 11/90 частин).
Позивачка зазначає, що частка у праві власності відповідачки на спірну квартиру є незначною у розмірі 1/30 частин, що не впливає на загальний обсяг у праві власності. У спірній квартирі вона не проживає, оскільки має постійну зареєстровану адресу проживання у АДРЕСА_2 , де проживає з 2005 року, тому, на думку позивача, наявні всі умови для припинення її права на частку в спільному майні. Позивач має можливість та гарантує внесення грошових коштів, які будуть дорівнювати сумі компенсації.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/30 частину у праві спільної часткової власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 1/30 частину двокімнатної квартири, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з неї на користь відповідача грошову компенсацію за належну їй частку в розмірі 1/30 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 липня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30 серпня 2021 року.
30 серпня 2021 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 13 жовтня 2021 року у зв'язку з першою неявкою в судове засідання відповідачки.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 листопада 2021 року.
30 листопада 2021 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 14 грудня 2021 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідачки.
В зазначене судове засідання учасники не з'явились. Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_8 надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку. Відповідач та треті особи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив чи пояснення щодо позову у зазначений строк до суду не подали.
Зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши обставин справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору міни від 16 вересня 1997 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 набули право спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі по 1/5 частки кожний (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер і спадщину після його смерті прийняли його дружина ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частки майна та син ОСОБА_6 у розмірі 5/6 часток майна за заповітом (а.с. 11, 12, 13-14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 і спадкоємцями після його смерті стали дружина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частки від спадкового майна кожна (а.с. 15, 16).
Таким чином, сумарна частка позивачки ОСОБА_1 у праві власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 становить 29/90 часток (1/5 частки + 11/90 часток) (а.с. 17-18, 53-54).
Відповідачка ОСОБА_2 набула права власності в порядку спадкування за законом на 1/30 частку у спірній квартирі (1/6 частина від 1/5 часток), однак не зареєструвала право власності на вказане нерухоме майно.
Відповідачка ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 57).
Згідно з висновком експерта № 116 від 21 вересня 2021 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 становить 543 000 грн, а ринкова вартість 1/30 частки зазначеної квартири відповідно - 18100 грн (а.с. 99-103).
Дана сума внесена позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду відповідно до квитанції №0.0.2284905666.1 від 30 вересня 2021 року (а.с. 109).
Згідно з ч.ч. 4 і 5 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.
При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до частини другої статті 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що відсутність конструкції ("за наявності одночасно") в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18) зазначено, що: «висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України та вказано, що «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Тобто, можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім'ї, виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, робиться в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім'ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/30 частина квартири АДРЕСА_3 , і ця частка є незначною порівняно з часткою іншого співвласника - позивачки у справі ОСОБА_1 , якій належить 29/90 частин цієї квартири.
Відповідачка у спірній квартирі не зареєстрована, не проживає у ній, житлом не користується та не несе витрати на її утримання.
За таких обставин, суд вважає, що припинення права власності відповідачки ОСОБА_2 на незначну частку в майні не завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки така шкода нею не доведена.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про припинення права власності відповідача на частку у спільному майні.
Оскільки на депозитний рахунок суду позивачем внесено кошти у розмірі вартості 1/30 спірної частки квартири, що становить 18100 грн, іншого висновку щодо ринкової вартості належної їй частки у спірному майні відповідачка суду не надала, тому суд вважає, що з позивачки на користь відповідачки підлягає стягненню в якості грошової компенсації вартість 1/30 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 18100 грн 00 коп., яка згідно з квитанцією № 0.0.2284905666.1 від 30 вересня 2021 року зарахована на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області № UA558201720355249001000008869, з визнанням за позивачкою права власності на 1/30 частку цієї квартири, що належить відповідачу ОСОБА_2 .
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 76-81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/30 частину у праві спільної часткової власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/30 частину двокімнатної квартири, загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 28,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості грошової компенсації вартість 1/30 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 18100 грн 00 коп., яка згідно з квитанцією № 0.0.2284905666.1 від 30 вересня 2021 року зарахована на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області № UA558201720355249001000008869.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .
Повне судове рішення складено 24 грудня 2021 року.
Суддя А.С. Северинова