Справа № 474/495/21
Провадження № 2/474/191/21
(Заочне)
25.11.21 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді: Фасій В.В.
секретарі судового засідання: Багрін Н.А.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
неповнолітньої дитини, відносно якої ставиться питання про позбавлення батьківських прав - ОСОБА_2
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Мороз У.В.
без участі:
відповідача - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити її опікуном дитини, та на утримання якої стягнути з останніх аліменти в розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачі по справі є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . Коли дитині виповнився один рік, батько (відповідач 1) ОСОБА_3 пішов з сім'ї, а мати (відповідач 2) ОСОБА_4 , коли дитині виповнилось три роки, поїхала до м. Одеса на заробітки, залишивши проживати доньку з позивачем, яка є їй двоюрідною бабусею, та з прабабусею ОСОБА_5 , які піклуються та утримують ОСОБА_2 на кошти своєї пенсії. З вересня 2017 року та до цього часу мати не навідується до доньки, а батько приблизно раз на рік телефонує до доньки. Надія навіть не знає, де проживають її батьки. Відповідачі не піклуються про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, про її навчання, підготовку до самостійного життя, не створюють умов для отримання нею освіти, матеріально не утримують, хоча маючи такі можливості вони всіляко ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків. За таких обставин, на думку позивача, відповідачі свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків, тому позивачем і ставляться питання про позбавлення їх батьківських прав, призначення її опікуном та стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 25.11.2021р., позовні вимоги підтримала повністю та наполягала на позбавленні відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав. Дала згоду на проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Вона ж також клопотала перед судом про призначення її опікуном неповнолітньої онучки ОСОБА_2 , що відповідатиме найкращим інтересам цієї дитини, оскільки вона протягом п'яти років проживає в її сім'ї, де для неї створені належні умови для проживання, розвитку та навчання.
Неповнолітня дитина, відносно якої ставиться питання про позбавлення батьківських прав - ОСОБА_2 висловила думку, що не проти позбавлення батьківських прав її батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які нею не опікуються. Доповнила, що проживає біля бабусі ОСОБА_1 та прабабусі ОСОБА_8 , так як в них на одному подвір'ї розташовані два будинки. В їх сім'ї для неї створені всі належні умови для розвитку, проживання та навчання. Вона висловила бажання, щоб бабуся ОСОБА_1 була її опікуном.
Відповідач ОСОБА_3 , двічі будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в порядку передбаченому ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України (судові повістки про виклик направлені по зареєстрованому та фактичному місцю проживання відповідача рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень штрих-код № 5630100447934 на 28.10.2021р., № 5630100451788 на 25.11.2021р. (повернуті з довідкою поштового відділення «про відсутність адресату за вказаною адресою»), № 5630100451796 на 25.11.2021р. (вручено адресату), а також через опублікування двічі оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України),на розгляд справи 28.10.2021р., 25.11.2021р., не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду в його відсутність та відзив на позов, не подав.
Відповідач ОСОБА_4 , двічі будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в порядку передбаченому ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України (судові повістки про виклик направлені по зареєстрованому та фактичному місцю проживання відповідача рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень штрих-код № 5630100447942 на 28.10.2021р., № 5630100451770 на 25.11.2021р., які вручені адресату, а також через опублікування двічі оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України),на розгляд справи 28.10.2021р., 25.11.2021р., не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду в її відсутність та відзив на позов, не подала.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Мороз У.В., у судовому засіданні 25.11.2021р., позовні вимоги підтримала повністю та наполягала на їх задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, які про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду в їх відсутність та відзив на позов, не подали, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так, як в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд за згодою позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до приписів ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши надані по справі докази, судом встановлені наступні обставини:
- неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якої ставиться питання про позбавлення батьківських прав, є донькою відповідачам по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 22.12.2017 року, показання позивача ОСОБА_1 в якості свідка, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 );
- неповнолітня дитина ОСОБА_2 проживає в родині позивача ОСОБА_1 , без піклування батька ОСОБА_3 з серпня 2010 року, та без піклування матері ОСОБА_4 - з 2017 року. За весь час проживання дитини біля позивача батьки не проживають з дитиною, не піклуються про неї, матеріально не забезпечують, не підтримають жодних зв'язків з нею, не беруть участі у її вихованні, не цікавляться її інтересами, жодного разу не відвідали дитячий садок, який дитина відвідувала, а потім і навчальний заклад, в якому дитина навчається (акт обстеження від 19.04.2019р., характеристики від 21.04.2021р., видані завідуючою дитячим садком ОСОБА_12 , класним керівником ОСОБА_13 та директором ОЗЗСО «Новопавлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів», показання позивача ОСОБА_1 в якості свідка, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 );
- позивач ОСОБА_1 займається вихованням неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , забезпечувала відвідування дитиною у дошкільному віці дитячого садка та продовжує забезпечувати відвідування нею навчального закладу, співпрацює з її класним керівником у школі, відвідує батьківські збори, вирішує всі питання пов'язані з її вихованням, та повністю забезпечує дитину матеріально, без будь-якої підтримки батьків. Нею ж створено всі необхідні умови для проживання, навчання та розвитку неповнолітньої дитини (акт обстеження від 19.04.2019р., характеристики від 21.04.2021р., видані завідуючою дитячим садком ОСОБА_12 , класним керівником ОСОБА_13 та директором ОЗЗСО «Новопавлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів», показання позивача ОСОБА_1 в якості свідка, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 );
- висновком органу опіки та піклування Врадіївської селищної ради рекомендовано позбавлення матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (висновок органу опіки та піклування Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області № 518/12-01 від 26.10.2021р.);
- позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , з моменту народження, разом з нею зареєстровані та проживають - чоловік ОСОБА_15 та онука ОСОБА_2 . За місцем проживання характеризується з позитивної сторони, завдяки таким рисам характеру, як ввічливість врівноваженість, комунікабельність, користується повагою та авторитетом серед односельців. Підтримує добрі стосунки з сусідами та односельцями, в конфліктні ситуації не вступає, за час проживання заяв та скарг на поведінку в сільську раду не надходило (довідка № 193 від 19.04.2021 року, характеристика з місця проживання № 100 від 19.04.2021р., показання позивача ОСОБА_1 в якості свідка, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 );
- 24.11.2021р. органом опіки та піклування Врадіївської селищної ради, за результатами розгляду ухвали суду від 30.09.2021р. щодо можливості та доцільності вирішення під час розгляду даної справи питання про призначення опікуном дитини - ОСОБА_1 , яка ініціювала це питання під час підготовчого провадження у справі, та можливість такого призначення, складено висновок про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над неповнолітньою онукою ОСОБА_2 , з посиланням на подання останньою пакету всіх необхідних документів передбачених п. 40 постанови КМУ від 24.09.2008 р. № 866 «Про діяльність органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» для такого призначення (висновок органу опіки та піклування Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області № 591/12-01 від 24.11.2021 року, показання позивача ОСОБА_1 в якості свідка, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).
Суд вважає, що між сторонами склались правовідносини з приводу позбавлення батьківських прав осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, призначення опікуна над неповнолітньою дитиною та стягнення аліментів на її утримання.
При прийнятті рішення, суд керується:
Частинами 1, 4, 5 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, згідно яких мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо вихованню дитини та забезпечення нею здобуття повної загальної середньої освіти.
Відповідно до приписів п. 16 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007р., ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Пунктом 15 вказаної вище Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Тому, у світлі установлених судом обставин справи, з огляду на тривалість розгляду справи в суді, протягом якого відповідачі не проявили інтерес до справи, а також відсутність позитивних зрушень у поведінці з боку батька та матері до дитини, які не піклуються про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, про її навчання, підготовку до самостійного життя, не створюють умов для отримання нею освіти, матеріально не утримують, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків і нехтують ними, а тому змінити їх поведінку на кращу сторону на цей час неможливо.
У той час, як будь - яких поважних причин такої бездіяльності матері та батька відносно своєї дитини, які б перешкодили застосуванню заходу, про який йдеться у позові, суд не установив.
Як наслідок, позбавлення батьківських прав відповідачів стосовно їхньої доньки є пропорційною мірою за таких обставин і буде відповідати інтересам дитини, так як судом достовірно установлено порушення їх прав з боку їх матері та батька, позаяк, згідно із положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789- ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
А тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦК України. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Згідно з ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 ініціювала перед судом питання щодо призначення її опікуном над неповнолітньою дитиною (онукою) ОСОБА_2 , про що судом було винесено ухвалу та направлено на адресу органу опіки та піклування Врадіївської селищної ради щодо можливості та доцільності вирішення під час розгляду даної справи, питання про призначення опікуном дитини - ОСОБА_1 .
На ухвалу суду від 30.09.2021р. органом опіки та піклування надано висновок № 591/12-01 від 24.11.2021р. щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над неповнолітньою дитиною (онукою) ОСОБА_2 , який представником органу опіки ОСОБА_16 у судовому засіданні підтримано, як такий, що відповідатиме найкращим інтересам цієї дитини.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник третьої особи ОСОБА_16 та свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили, що дитина ОСОБА_2 фактично позбавлена батьківського піклування, як з боку матері, так і батька, без жодних поважних причин, що цілком підтверджується також матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, встановивши наявність підстав для позбавлення відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_2 та позбавлення її батьківського піклування, враховуючи позицію позивача ОСОБА_1 , органу опіки та піклування, думку самої дитини ОСОБА_2 щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном, суд приходить до висновку щодо можливості призначення позивача ОСОБА_1 опікуном над неповнолітньою дитиною (онукою) ОСОБА_2 , що відповідатиме найкращим інтересам цієї дитини.
Щодо вимоги про стягнення аліментів, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного Кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та ст. 181 цього кодексу, згідно якої, примусове стягнення аліментів за рішенням суду, можливе в разі ненадання стороною достатньої допомоги на утримання дитини.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За положеннями ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на те, що приписами ч. 5 ст. 183 СК України, передбачено стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, суд з врахуванням цих обставин та те, що відповідачі не надають матеріальної допомоги на утримання доньки, матеріального становища дитини, вважає позов в цій частині також підлягаючим задоволенню.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, думку позивача, сплачений судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в сумі 908 грн. залишається за позивачем, а за позовну вимогу про стягнення аліментів судовий збір в розмірі 908 грн. стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь держави.
Керуючись ст. 164, 165, 166, 180 - 182, 191, 243, 244, 247 СК України, ст. 60, 63 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 259-263 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над неповнолітньою дитиною (онукою) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, - 12.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, - 12.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Сплачений позивачем судовий збір при пред'явленні позову в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн., за вимогу про позбавлення батьківських прав - залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн., за вимогу про стягнення аліментів, стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід Державного бюджету України, - по 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн., з кожного з відповідачів.
Копію заочного рішення направити відповідачам ОСОБА_3 (с. Федорівка, Первомайського району, Миколаївської області) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), рекомендованими листами із повідомленнями.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Фасій