308/6803/19
02.07.2019 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали ДОП ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП, -
В період часу з 01.01.2019 року по 01.06.2019 року гр. ОСОБА_1 ухилявся від неналежного виховання своїх неповнолітніх дітей, а саме не відвідував їх, не допомогав їм економічно.
Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КпАП України - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлявся, однак на розгляд справи не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, частиною 1 статті 184 КУпАП України передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №350823 від 10.06.2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому в кожному конкретному випадку суддя має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, вчинене ОСОБА_1 не спричинило значної шкоди суспільним чи державним інтересам.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, за яких вчинено правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 відсутність негативних наслідків від вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, приходжу до переконання за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КпАП України у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Вважаю, що застосування щодо ОСОБА_1 саме такого виховного заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Згідно з вимогами ст.284 ч.2 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.22 ст. 184 ч.1, 221, 283- 285, 289, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України, обмежившись щодо нього усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі п. 3 ст. 284 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца