23 грудня 2021 року СєвєродонецькСправа № 2а/1270/4510/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про розстрочення виконання рішення суду по справі № 2а/1270/4510/2012 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську до Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про стягнення заборгованості в розмірі 503417,56 грн,
14.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про розстрочення виконання рішення суду по справі № 2а/1270/4510/2012 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську до Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про стягнення заборгованості в розмірі 503417,56 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що внаслідок несвоєчасних та не в повному обсязі розрахунків ЖЕКів з Підприємством позивача станом на 01.12.2021 дебіторська заборгованість за договорами по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів складає 9 707.9 тис. гри.
Таке важке фінансове становище підприємства робить неможливим і оплату нарахованих обов'язкових платежів і податків у встановлені законом терміни.
Брак обігових коштів призводить до ще більшого старіння оборотних фондів, збільшення аварійності інженерних мереж та обладнання, до збільшення невиробничих витрат. У зв'язку з цим не виконуються заходи з розвитку виробництва, щодо поліпшення якості послуг, що надаються, деякі райони міста не освітлюються, не виконується в необхідному обсязі капітальний ремонт магістральних електромереж та ліфтового Обладнання, не проводиться технічне переоснащення електричного обладнання, що призводить до перевитрати енергоносіїв.
На підприємстві запроваджено чотириденна робоча неділя через нестачу грошових коштів для виплати заробітної плати та сплати усіх необхідних податків.
Великі фінансові втрати підприємство несе через постійне збільшення вартості ремонтно-експлуатаційних та паливно-мастильних матеріалів, обладнання та особливо Електричної енергії, а тарифи на організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів встановлені підприємству ще у 2010 році.
Зупинення господарської діяльності КП “Лисичанськміськсвітло” призведе до повного зупинення ліфтів у всіх багатоповерхових житлових будинках, медичних установах міста Лисичанськ.
Підприємством ведеться юридична робота по зменшенню дебіторської заборгованості в судовому порядку.
Погашення підприємством боргу перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області буде виконуватись за рахунок наступних коштів:
- зменшення дебіторської заборгованості за надані послуги та виконані роботи;
- надання коштів з бюджету Лисичанської міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області;
- власні кошти підприємства;
Тому заявник просить розстрочити виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року по справі № 2а/1270/4510/2012 терміном на один рік.
23.12.2021 від ГУПФУ в Луганській області на адресу суду надійшов відзив на заяву Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про розстрочення виконання рішення суду, в обґрунтування якого останній послався на таке. Обставини, викладені підприємством не є винятковими (стихійне лихо, іншу надзвичайні події, тощо), підприємство діюче та мало можливість своєчасно відшкодовувати витрати а не накопичувати їх.
Оскільки надходження від сплати страхових внесків (або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) є джерелом формування коштів Пенсійного фонду України, які згідно ст.73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” використовуються Пенсійним фондом України на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Надання судом розстрочки підприємству призведе до неможливого стягнення з відповідача вже виплачених Пенсійним фондом України щомісячних пенсій громадянам та своєчасного наповнення бюджету Пенсійного фонду України для подальших щомісячних пенсійних виплат.
Надання розстрочки є неможливою, оскільки це порушує право Пенсійного фонду на своєчасне наповнення бюджету Пенсійного фонду для подальшої виплати пенсій громадянам України.
На теперішній час на виконанні у Лисичанському відділі державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області знаходяться два виконавчі документи, де стягувачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а боржником - Комунальне підприємство «Лисичанськміськсвітло», а саме:
- виконавчий лист № 2а/1270/4510/2012 виданий Луганським окружним адміністративним судом по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанськміськсвітло» про стягнення заборгованості в розмірі 503417 грн.56 коп. ( в т.ч. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 406338 грн. 21 коп.; фінансові санкції - 508 грн. 92 коп., та пеня - 99097 грн. 88 коп.)
- вимога управління № 676.15 від 09.06.2016 року про стягнення 99831 грн. 53 коп.(страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).
Станом на теперішній час виконавчі документи не виконані.
Тому представник позивача просив залишити без задоволення заяву Комунального підприємства «Лисичанськміськсвітло» про розстрочку виконання рішення по справі № 2а/1270/4510/2012 у зв'язку із необґрунтованістю.
Представник заявника в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник стягувача в судове засідання також не прибув, просив розглядати справу без його участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 2а/1270/4510/2012, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Судом установлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015, у справі № 2а/1270/4510/2012 позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську до Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про стягнення заборгованості в розмірі 503417,56 грн., задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" (ін.код 03339816, місцезнаходження: 93120, м.Лисичанськ, вул. Круглова,2-а Луганська область) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області борг зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 503417,56 грн (том 2 арк. спр. 187-195, том 4 арк. спр. 35-37).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина друга статті 378 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до частини п'ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Статтею 46 Основного Закону України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення може призвести до порушення конституційних прав і свобод громадян, які гарантуються Основним Законом України, що неможливо у демократичній, соціальній та правовій державі.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Суд не знаходить підстав для розстрочення виконання рішення суду з огляду на те, що посилання на тяжке фінансове становище як на підставу для розстрочення виконання судового рішення не є винятковою обставиною у розумінні статті 378 КАС України.
Відповідачем документально не підтверджено складне матеріальне становище особи боржника станом на час розгляду заяви, яке б унеможливлювало виконання рішення суду та не надано суду доказів відсутності коштів на рахунках підприємства (банківські виписки про стан рахунків тощо).
Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником суду не надано.
Економічного обґрунтування, яке свідчило б про можливість погашення заборгованості внаслідок застосування режиму розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збуту заявника, останнім також не надано.
Суд зауважує, що підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому вci цi обставини повиннi бути доведенi заявником.
Надані заявником документи не підтверджують наявність виключних обставин, які б дозволили дійти висновку про можливість розстрочення виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником на підтвердження існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не надано належних, допустимих та достовірних доказів.
Борги підприємства з невідшкодованих Пенсійному фонду коштів зменшують поповнення бюджету Пенсійного фонду України та ставлять під загрозу своєчасне та повне отримання пенсії соціальній категорії громадян.
Ухилення від виконання рішення суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто несплата коштів до Пенсійного фонду України, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього ставиться під загрозу своєчасність нарахування та здійснення соціальних виплат.
Суд також зазначає, що положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, яким визначено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, також не передбачено можливості відстрочення або розстрочення для підприємств вказаних виплат.
Разом з тим, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
За таких обставин, у задоволенні заяви Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про розстрочення виконання рішення суду по справі № 2а/1270/4510/2012 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про розстрочення виконання рішення суду по справі № 2а/1270/4510/2012 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську до Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про стягнення заборгованості в розмірі 503417,56 грн відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун