17 грудня 2021 року м. Кропивницький cправа №340/7428/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27247, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Кетрисанівка, код ЄДРПОУ - 04365508)
провизнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » від 19 травня 2021 року №1104;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Кетрисанівська сільська рада, за межами населеного пункту у власність (шляхом безоплатної передачі) ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03).
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що рішенням Кетрисанівської сільської ради від 04.04.2019 року йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га в приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. На виконання зазначеного рішення замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач зазначив, що проект землеустрою пройшов всі необхідні погодження передбачені земельним законодавством.
З метою затвердження проекту землеустрою позивач подав на затвердження відповідачу вказаний проект, проте рішенням Кетрисанівської сільської ради від 19 травня 2021 року №1104 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, у зв'язку з прийняттям рішення Кетрисанівською сільською радою від 26.02.2021 року №156 "Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради", яке покликане усунути загрозу збільшення вітрових та водних ерозійних процесів на території Кетрисанівської сільської ради.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначив, що відмова у затверджені проекту землеустрою обґрунтована необхідністю уникнення загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів, а також тим, що відповідно до рішення від 26.02.2021р. №156 земельна ділянка на яку претендує позивач включена до складу земельних ділянок на яких створено громадські пасовища.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомленням (виклику) сторін.
22.11.2021 року відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням тридцять третьої сесії сьомого скликання Кетрисанівської сільської ради від 04.04.2019 року №480 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (пасовище) за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
На підставі вказаного рішення позивачем було замовлено, у ПП «Альфа-Земпроект» виготовлено проект землеустрою, земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Кетрисанівська сільська рада, за межами населеного пункту у власність (шляхом безоплатної передачі) ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03).
Позивач з метою затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність звернувся до відповідача.
Рішенням шостої сесії восьмого скликання від 19 травня 2021 року №1104 "Про відмову у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки з метою уникнення загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів на території Кетрисанівської сільської ради та відповідно до рішення п'ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району від 26.02.2021 року №156 земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення під пасовищами, які не надані у власність і користування та розташовані за межами населених пунктів відведено під громадські пасовища.
Позивач, вважаючи, що прийняття відповідачам рішення яким відмовлено у затвердженні проекту є протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного на його думку права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.
У відповідності зі статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.
Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 122 Земельного кодексу України.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
При цьому суд зауважує, що положення частини 9 статті 118 ЗК України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28.04.2021р. №1423-IX Розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнений пунктом 24, яким, передбачено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
Щодо доводів відповідача про включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до громадських пасовищ на підставі рішення від 26.02.2021р. №156, суд зазначає наступне.
За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі, для ведення особистого селянського господарства та на землі для сінокосіння і випасання худоби.
Нормами частини 2 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Судом встановлено, що рішенням п'ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021р. №156 вирішено створити громадські пасовища в адміністративних межах Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області орієнтовною площею 5660 га.
Між тим, вказані доводи суд не приймає, оскільки згідно з частиною другою статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Отже, орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадського пасовища. Проте, реалізація цього права має відбуватись у відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою.
Так, відповідачем не надано суду належних доказів, що у достатній мірі свідчили б про створення на обраній позивачем земельній ділянці громадського пасовища. Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою створення громадського пасовища, формування земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням та її реєстрації у Державному земельному кадастрі, реєстрації прав у державному реєстрі тощо.
При цьому, рішення п'ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021р. №156 є лише однією з початкових стадій формування земельної ділянки, а його прийняття не означає позитивного вирішення питання по суті.
Отже відмовляючи затвердити проект землеустрою з підстав необхідності віднесення бажаної земельної ділянки до місцевого пасовища (без завершеної процедури), відповідач діяв у супереч наявним документам, оскільки жодного належного та допустимого доказу того, що бажана земельна є пасовищем, яке створене на підставі рішення відповідача суду надано не було.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення Кетрисанівської сільської ради від 19 травня 2021 року №1104 прийняте у порушення вимог Земельного Кодексу України не відповідає критеріям відповідності, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
- завдання на розроблення проекту землеустрою;
- пояснювальну записку;
- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту - землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- кадастровий план земельної ділянки;
- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
- матеріали погодження проекту землеустрою.
Суд наголошує, що процедура набуття громадянами права власності на землю державної та комунальної власності, передбачає проведення робіт із землеустрою, які виконуються на підставі відповідної документації: проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (за відсутності на даній частині земної поверхні раніше сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та за технічною документацією із землеустрою щодо поділу раніше сформованої земельної ділянки або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок (у разі якщо не відбувається зміна їх цільового призначення).
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Більше того, як свідчить зміст спірного рішення, відповідач взагалі не здійснював перевірку на відповідність вимог Закону України «Про землеустрій» та Земельного кодексу України поданого позивачем проекту землеустрою.
Оскільки затвердження проекту землеустрою є останньою стадією при набутті права приватної власності на земельну ділянку, а відтак без здійсненні відповідачем відповідної перевірки на предмет відповідності вимог земельного законодавства такого проекту землеустрою, суд позбавлений можливості прийняти рішення про зобов'язання затвердити проект землеустрою.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 року у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 року у справі № 802/1447/17-а.
Тож суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення саме про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, про що він просить у позові, та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.
Так, зокрема до матеріалів справи не долучено повної копії проекту землеустрою, а тому суд не вбачає законних підстав для зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність.
Суд вважає, що з огляду на визнання протиправним спірного рішення, належним способом захисту порушеного права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за її заявою є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою.
Разом з тим, суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в частині зобов'язання вчинити певні дії - не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
VI. Судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачений судовий збір в розмірі 908 грн. (а.с.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 908,00 грн., який належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » від 19 травня 2021 року №1104.
Зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області, не пізніше 14 днів з дня набрання законної сили рішення суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянки загальною площею 2,0000 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Кетрисанівська сільська рада, за межами населеного пункту (код КВЦПЗ - 01.03), з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27247, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Кетрисанівка, код ЄДРПОУ - 04365508).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук