Справа № 523/11070/21
Провадження №2/523/4123/21
заочне
"01" грудня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря - Нестеренко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 05.11.1998 року між позивачами та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 лінія. Позивачі зазначають, що на час укладення договору ОСОБА_1 була не повнолітня та від її імені та в її інтересах діяла ОСОБА_3 . Крім іншого, позивачі зазначають, що ОСОБА_6 , який був учасником договору купівлі-продажу помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі у власників будинку виникла необхідність розпорядитись майном, однак через невідповідність договору купівлі-продажу нормам та формі передбаченої законодавством, виникла потреба у визнанні його дійсним. На підставі викладеного позивачі просять визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № Н/98-00800 від 05.11.1998 року, укладеного на Регіональній універсальній біржі «Олександр -Н».
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду та роз'яснено відповідачам право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
В судове засідання позивачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що також дії від імені та в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до суду не з'явились, на адресу суду надійшла заява позивачів про слухання справи за їх відсутності в якій позивачі зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують щодо заочного розгляду справи (а.с.49-52).
Відповідач: ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся у встановленому законом прядку, шляхом направлення судової повістки за останнім відомим проживання, відзиву на позовну заяву на надали, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, встановивши факти і відповідні їм правовідносини дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № Н/98-00800 від 05.11.1998 року, укладеного на Регіональній універсальній біржі «Олександр -Н» ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 що також діяла від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , купили житловий будинок під АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Відповідно до відмітки проставленої на звороті договору купівлі-продажу нерухомого майна, прво власності було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в реєстраційній книзі № 140 стр24 реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зазначений договір купівлі-продажу був зареєстрований у Регіональній універсальній біржі «Олександр -Н» відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу».
Згідно копії домової книги (для приписки громадян) проживаючих за адресою: АДРЕСА_2 , позивачі на підставі договору купівлі-продажу зареєструвались за вказаною адресою, а відповідач знявся з реєстраційного обліку за вказаною адресою (а.с.24-34).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1502. Свідоцтво про смерть видане Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.35).
Позивачі зазначають, що сторонами договору було досягнуто всіх його істотних умов та вчинено дії пов'язаних з його виконанням, а саме: покупці сплатили грошові кошти та вселились до будинку, сплачують комунальні платежі та утримують майно, а продавець у свою чергу звільнив приміщення та знявся з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
На підтвердження зазначених обставини, судом досліджено відповідь на запит суду Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якої: ОСОБА_5 не значиться зареєстрованим в м. Одесі та Одеській області (а.с.44).
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що на сьогоднішній день позивачі, проживають у житловому будинку, сплачують комунальні послуги. Враховуючи, що сторони виконали свої обов'язки за договором, позивачі просять визнати у судовому порядку правочин дійсним, оскільки позасудовому порядку вирішите це питання не можливо.
Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу України 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
За положеннями ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Разом з тим, згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1995 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та всі істотні умови даного договору сторонами були виконані, що підтверджується фактом проживання за зазначеною адресою саме позивачів по справі та те, що відповідач за вказаною адресою знятий з реєстраційного обліку.
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме - купівлі-продажу квартири, правочин був реальним і вчиненим у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1996 році.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги правомірні, підтверджені нормами ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі-продажу і підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що матеріалами справи встановлений факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення угоди, і така можливість фактично втрачена, правочин підлягав державній реєстрації і така реєстрація була проведена, враховуючи неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4-7, 1-13, 258, 259,263-265, 268, 280-285, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір № Н/98-00800 купівлі-продажу житлового будинку під АДРЕСА_1 , укладеного на Регіональній універсальній біржі «Олександр -Н» між ОСОБА_5 , з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 що також діяла від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 з другою сторони - дійсним.
Рішення суду може бути оскаржено позивачами в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06.12.2021 р.
Суддя: