Справа № 143/501/21
16.12.2021 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Огородник Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
В травні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 19.05.2021 року і до повноліття дитини.
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що 30 липня 2011 року вони із відповідачем зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 1638.
Рішенням Вінницького міського суду від 01 грудня 2020 року у справі № 127/23246/20 шлюб між нею та відповідачем розірвано. Відновлено позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Від вказаного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає разом із нею, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 13.05.2021 року № 795.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
Такий рівень вона одна не може забезпечити, оскільки постійного місця роботи не має, займається тимчасовими заробітками у сфері роздрібної торгівлі. У зв'язку із епідемією CОVID-19 вона змушена була у 2020 році припинити займатися підприємницькою діяльністю.
Відповідач постійного місця роботи не має, останнє місце роботи їй не відоме, розмір доходів також. На запитання по телефону щодо свого місця роботи відповідач відмовляється надавати відповідь.
Крім того, ОСОБА_3 з народження має вади зору та потребує постійного лікування та навчання у спеціалізованих навчальних закладах.
З огляду на викладені обставини, вона вважає, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання їх з відповідачем малолітньої доньки у твердій грошовій суму у розмірі 2000 гривень.
Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому він може сплачувати такий розмір аліментів.
Ухвалою судді від 05.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію суду представником позивачки - адвокатом Гончаруком Р.О. подана заява, в якій він просить розгляд справи, призначений на 16.12.2021 року, провести без його та позивачки участі, позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 55).
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, повторно не з'явився в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Ухвалою суду від 16.12.2021 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року у справі № 127/23246/20 шлюб між сторонами розірвано. Відновлено позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 4, 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 2, 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За частинами 1,2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Проте, відповідач всупереч наведеним приписам сімейного законодавства добровільно не виконує свого обов'язку по утриманню дитини, що є безумовною підставою для стягнення із нього аліментів на утримання дитини.
Разом із тим, вирішуючи питання щодо розміру стягуваних аліментів в твердій грошовій сумі, суд виходить із того, що за змістом наведених вище норм сімейного законодавства обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків.
Згідно із ч.1 ст.1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до приписів ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить із 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Водночас, суд вважає неприйнятними доводи позивачки про те, що на розмір аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання дитини, впливає наявність у дочки вад зору, що потребує її постійного лікування і навчання у спеціалізованих навчальних закладах, оскільки за змістом статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відтак, пов'язані із хворою дитини витрати є додатковими витратами в розумінні положень ст.185 СК України, які не враховуються при визначенні розміру аліментів на її утримання, та в разі спору визначаються окремо за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Зважаючи на встановлені судом обставини, та ураховуючи визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір стягування аліментів суд визначає, виходячи із засад розумності, добросовісності і справедливості, що не суперечитиме чинному законодавству, інтересам сторін та малолітньої дитини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В ч.1 ст.1 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
В силу п.3 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частин 1, 3 ст.9 ЗУ "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Зважаючи на те, що внаслідок розгляду даної справи державою Україна понесено певні матеріальні витрати, які полягають у неодержаному судовому зборі, який мав би бути спрямований на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, то держава Україна є особою, яка понесла судові витрати, в розумінні норми ч.6 ст.141 ЦПК України.
Пунктом 3 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Отже, позов про стягнення аліментів за своєю правовою процесуальною природою є позовом майнового характеру.
За змістом підпункту 1 пункту 1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, зважаючи на часткове задоволення позовної заяви майнового характеру, та ураховуючи, що відповідно до положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2270 грн. 00 коп., з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що понесені нею витрати на надання правничої допомоги становлять 1000 грн. 00 коп.
Згідно із частинами 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 05.05.2021 року, укладений між позивачкою та адвокатом Гончаруком Р.О., в якому не міститься положень щодо розміру гонорару адвоката.
Крім того, позивачкою не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та доказів понесення таких витрат. Також нею не було зроблено заяви про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачкою на надання правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 2-5, 7, 10, 12, 13, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263, 265, 279, 351, 352, 354, 430 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням їх щорічної індексації відповідно до закону, починаючи із 19.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 681 (шістсот вісімдесят один) грн. 00 коп.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя