Справа № 136/2289/21
провадження №3/136/931/21
20 грудня 2021 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, громадянки України, приватного підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №444572 слідує, що 18.11.2021 о 19:10 год., знаходячись по АДРЕСА_2 , в кафе барі "GO-GO", ОСОБА_1 , надавала послуги у сфері громадського харчування (святкування дня народження), при цьому відвідувачі у кількості 17 чоловік сиділи за одним столом, чим порушила постанову КМ України №1236 від 09.12.2020, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилась, будучи належним чином сповіщеною про день та час розгляду справи, отож у силу ст. 268 КУпАП, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.
Суд, з огляду на встановлені обставини, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Згідно з вимогами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За правилами ст. 44-3 КУпАП, настає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норма ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Згідно ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №444572 слідує, що 18.11.2021 складеного працівником поліції, було зазначено, що ОСОБА_1 порушено постанову КМ України №1236 від 09.12.2020.
За таких обставин суд зауважує, що згаданою у протоколі постановою КМ України від 09.12.2020 №1236 було введено карантин, термін дії якого закінчився 28.02.2021 і в подальшому жодних постанов КМ України, яким би встановлювався карантин на інший період не приймалось. Внесення змін до п. 1 постанови КМ України від 09.12.2020 №1236 є неприйнятним з точки закону, оскільки КМ України вправі, відповідно вимог ч. 1 ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлювати та відміняти карантин, а повноважень продовжувати його дію, шляхом внесення змін до відповідних пунтів постанови, якою встановлювався карантин та визначався період його дії не наділений.
Крім того, суд враховує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, оскільки у протоколі не зроблене посилання на конкретну норму чинних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, яка є бланкетною і вимагає аналізу конкретної порушеної норми закону, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 221, 247, 251-252, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Д.Т. Кривенко