Справа№ 953/7880/21
н/п 3/953/2122/21
"22" грудня 2021 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., за участю представників митниці Тупікової О.О., Тиндика М.В., представника правопорушника - адвоката Марцонь Д.Г., за участю перекладача - Титаренко М.О., розглянувши справу про порушення митних правил, яка надійшла від Слобожанської митниці Держмитслужби у відношенні:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: ОСОБА_3 , громадянина Марокко, посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , видана 24.07.2020р. органом 6301, студента, місце тимчасового проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 481 ч.6 МК України, -
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0123/80700/21 від 26.02.2021, 26.02.2021 до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» у напрямку руху з України до РФ в'їхав транспортний засіб особистого користування «HYUNDAI SANTA FE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування гр. Єгипту ОСОБА_4 .
В якості пасажиру в автомобілі знаходився гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ).
При проведенні митних формальностей було з'ясовано, що за даними ЦБД ЄАІС Держмитслужби гр. ОСОБА_1 25.03.2019 ввіз в зоні діяльності Харківської митниці ДФС на територію України транспортний засіб особистого користування «NISSAN PRIMERA», VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації - Литва), в режимі тимчасового ввезення строком до одного року.
Згідно з вимогами ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Тобто автомобіль мав бути вивезений у строк до 25.03.2020.
Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом МФУ від 31.05.2012 №657, зареєстрованим в МЮ України 02.10.2012 за №1669/21981, визначено наступне:
особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили;
документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;
обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що
перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до програмно-інформаційного комплексу «Реєстр порушників митних правил» Єдиної автоматизованої інформаційної системи та функціонального модулю «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» станом на 26.02.2021 інформація про складання протоколу про ПМП у відношенні громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) щодо порушення терміну тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування «NISSAN PRIMERA», VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 відсутня. З письмовою заявою щодо продовження терміну тимчасового ввезення у зв'язку з аварією чи настанням дії обставин непереборної сили гр. ОСОБА_5 до митних органів не звертався. При здійсненні митного контролю та під час складання протоколу про порушення митних правил 26.02.2021 документального підтвердження факту аварії або настання дії обставин непереборної сили у відношенні вищезазначеного транспортного засобу громадянин ОСОБА_3 не надав.
Таким чином, гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) перевищив встановлений статтею 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування «NISSAN PRIMERA», VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 на митну територію України більше ніж на 30 діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України.
Правопорушник та його представник - адвокат Марцонь Д.Г. в судовому засіданні просили закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що 15.08.2019 невідома особа заволоділа вказаним ТЗ, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до поліції з відповідною заявою, проте кримінальне провадження було закрито.
Представники митниці Тупікова О.О. та ОСОБА_6 в судовому засіданні просили притягнути громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170000 грн. або конфіскацію транспортного засобу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно з вимогами ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Згідно Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981, розділ VІІІ «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили», аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
У випадку, якщо факт аварії чи дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства повинна звернутися до митниці, яка здійснює контроль за цими транспортними засобами з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати такий транспортний засіб, а також інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії непереборної сили.
Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово - промислову палату України та 25 регіональних торгово - промислових палат. Окрім того, слід зазначити, що існування ситуації із введенням карантину не є обставиною непереборної сили. Для цього потрібно звернутися до Торгово - промислової палати, отримати сертифікат ТПП про обставити непереборної сили, заявнику необхідно довести, що причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язанням, які не можуть бути виконані та обставинами, на які особа покликається як на підставу неможливості виконати зобов'язання. Обов'язок доказування настання обставин непереборної сили покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів.
Вказані вимоги правопорушником дотримано не було, а тому посилання, що його автомобіль було викрадено є необґрунтованим.
Однак, станом на 25.03.2019 (день ввозу транспортного засобу на територію України) диспозиція ст. 481 МК України, не передбачала відповідальність за перевищення, відповідно до цього Кодексу, строку тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України.
Законом України № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 481 МК України. Відповідно до викладених змін, стаття 481 МК України містить у собі 6 частин.
Вказані зміни повинні були набрати чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Разом з цим, Законом України № 2725-VIII від 16 травня 2019 року строк набрання чинності таких змін збільшено зі 180 до 270 днів, а тому редакція ч. 6 ст. 481 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року, а ввезення транспортного засобу відбулося 25.03.2019 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, яка закріплює загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають
зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно положень ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей. Норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
У рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
На національному рівні Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29.06.2010 справа №17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п. п. 3.1 п.3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5).
Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
Оскільки ч. 6 ст. 481 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більш ніж на 30 діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, то дана норма не має зворотної дії в часі.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах Лучанінова проти України (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, Малофєєва проти Росії ( Malofeyeva v. Russia , заява № 36673/04, Карелін проти Росії ( Karelin v. Russia , заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, враховуючи те, що положення ч.6 ст.481 МК України набули чинності 22.08.2019 року, та вони не мають зворотної дії в часі, громадянин ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, оскільки згідно до ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, та дії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України в редакції, яка була чинна на той час.
Також, відповідно до вимог ч.1 ст.522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені частинами першою - п'ятою статті 481 МК України, розглядаються органами доходів і зборів, тому суд позбавлений права розглядати справу про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.481 МК України, та призначати відповідне стягнення за вказаною нормою.
Таким чином, наведена практика Європейського суду з прав людини та положення ч.1 ст. 522 МК України виключають можливість розгляду судом питання про наявність в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) іншого складу порушення митних правил, передбачених відповідною частиною статті 481 МК України, яка була чинна на момент ввезення транспортного засобу.
Відповідно до ст.248 КпАПУ розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ч.1 ст.527 МК у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:
1) про проведення додаткової перевірки;
2) про накладення адміністративного стягнення;
3) про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Тому за вище викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
Керуючись ст.ст. 373,481 ч.6, 511, 527-529 МК України, суд,-
Провадження у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 481 ч.6 МК України - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя - Г.А. Зуб