справа №619/5305/21
провадження №1-в/619/184/21
іменем України
20 грудня 2021 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклея Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До суду надійшло клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , в якому він просить стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 10 818,00 грн.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання в частині стягнення витрат на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та участі в судовому засіданні, а в іншій частині просила відмовити у зв'язку з не підтвердженням.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з таких підстав.
ОСОБА_4 засуджено вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 08 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 246 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки. Вирішено питання щодо процесуальних витрат за проведення експертизи.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 21 листопада 2018 року (справа № 462/6473/16-ц, провадження № 14-400цс18) зазначив, що процесуальні витрати, понесені, зокрема, у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати, розподіляються виключно за правилами, встановленими главою 8 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Відповідно до частини першої статті 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (пункт 13 частини першої статті 368 КПК України).
Верховний Суд у своїй постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) зазначив, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання. Вирішення питання про розподіл процесуальних витрат полягає у висновку суду про стягнення або відмову у стягненні певної грошової суми, яка є процесуальними витратами у розумінні КПК. Залишення клопотання учасника провадження про розподіл процесуальних витрат без розгляду не є вирішенням судом питання про розподіл процесуальних витрат. Це питання може вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК суд, який виніс рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого витрати на правову допомогу у сумі 10 818,00 грн, які складаються з:
- надання юридичної консультації потерпілому за 8 годин вартістю 4 808,00 грн;
- внесення скарг в порядку ст. 308 КПК України за 4 годин вартістю 2 404,00 грн;
- надання юридичної консультації потерпілому з розгляду в суді за 2 годин вартістю 1 202,00 грн;
- ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України за 2 годин вартістю 1 202,00 грн;
- участі представника потерпілого в судовому засідання за 2 годин вартістю 1 202,00 грн.
Матеріали кримінального провадження № 12020220490000519 від 04.02.2020 містять відомості щодо ознайомлення 28 жовтня 2021 року представником потерпілого - адвокатом ОСОБА_5 з матеріалами кримінального провадження адвокатом ОСОБА_5 .
Також матеріали судового провадження містять відомості про участь представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 в судовому засіданні 08 листопада 2021 року.
Доказів на підтвердження інших виконаних робіт до суду не надано.
Отже, суд стягує процесуальні витрати за ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та участь у судовому засідання.
Враховуючи викладене та керуючись статями 537, 539 КПК України, суд
постановив:
Клопотання представника потерпілого задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» витрати на правову допомогу у розмірі у розмірі 2 404,00 грн.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1