справа №619/971/21
провадження №2/619/652/21
13 грудня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді- Остропілець Є.Р.,
при секретарі - Ковалевської.В.,
представник позивача - Хом'яка Р.В.
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,-
Представник ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, а саме: суму основного боргу у розмірі 37822,07 грн, 3 % річних у розмірі 1806,15 грн, інфляційні втрати в розмірі 2489,31 грн, а також судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В підтвердження своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що 11 березня 2020 року Дергачівським районним судом Харківської області було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» суму заборгованості за послуги газопостачання у розмірі 37735 гри. 01 коп., 3% річних у розмірі 759 гри. 22 коп. та інфляційні втрати у розмірі 604 гри. 13 коп.
09 квітня 2020 року відповідно до ухвали Дергачівського районного суду на підставі заяви боржника ОСОБА_2 , було скасовано судовий наказ.
ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, згідно Постанови № 1588 від 21.05.2015 (переоформлена на безстрокову Постановою № 2283 від 08.09.2015), та з 11.05.2017 - згідно Постанови № 633 від 11.05.2017 (виданої на постачання природного газу на території України).
На ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» покладено спеціальні обов'язки щодо постачання Природного газу населенню Харківської області згідно Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затверджено Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015, з 01.04.2017 - відповідно до Постанови КМУ № 187 від 22.03.2017, з 01.11.2018 - відповідно до Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018).
Відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ».
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Операторами ГРМ) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015.
Відповідно до розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Договір постачання природного газу з побутовим споживачем укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Типовий договір постачання природного газу з побутовим споживачем було офіційно опубліковано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в газеті «Слобідський край» № 156 від 31.12.2015, та розміщений на офіційному сайті Товариства.
Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов'язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Відповідно до п. 4 розділу III Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.
Боржник приєднався до умов Типового договору шляхом сплати рахунку (квитанції) за поставлений природний газ та фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ».
Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.
Отже, акцептуванням заяви-приєднання є сплачені ОСОБА_1 рахунок постачальника за поставлений природний газ. З довідки про заборгованість за природний газ перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» споживачем було проведено оплату, а саме з жовтня 2018 року по листопад 2018 у загальному розмірі 993,84 грн.
Так, за даними Оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_1 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 не систематичними сплатами підтверджує факт споживання послуги з газопостачання та приєднання до умов типового договору.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.
ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з метою отримання оплати за надані послуги з газопостачання направляло боржнику вимоги від 31.01.2019 та 28.01.2021 про погашення заборгованості. Вимоги про оплату заборгованості залишились споживачем без відповіді та до сьогоднішнього дня без оплати.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УІІІ від 09.11.2017 р. (надалі - Закон) споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Отже, згідно із зазначеними нормами Закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
П. 14 Розділу III Правил закріплено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
Внаслідок систематичного нехтування боржником своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилася заборгованість за період з 07.2018 по 01.2020 склала 37822,07 грн та не погашена станом на момент подання даної заяви до суду, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Отже, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, Товариством нараховані 3% річних - 1806,15 грн. та інфляційні втрати - 2489,31 грн. (розрахунок 3% річних та інфляційних втрат зазначений у довідки про заборгованість).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 на задоволені позову наполягав, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вказав суду ,що ніяких договірних відносин з позивачем у нього не існує. Не заперечує, що за спожитий газ не сплачував грошові кошти.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу до будинку за зазначеною адресою та як споживач, який приєднався до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, оплачувала ці послуги, що відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30 вересня 2015 року № 2494, є фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 12 ЗУ «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496 постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно пункту 1.1. Типового договору, договір постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831 (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу, як товарної продукції постачальником.
Згідно з пунктом 4.4. Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Вказана норма також знайшла своє відображення в пункті 13 Правил постачання природного газу.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 глави 4, розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.
Відповідно до розділу ІХ глави 4 пункту 4 Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Згідно з абз. 6 п. 4 розділу 4 глави ІХ КГС Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов'язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об'єм розподілу і споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
Отже, величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ яким являється АТ «Харківгаз», яке провадить господарську діяльність з розподілу природного газу на тертиорії Харківської області.
Взаємовідносини постачальника із споживачем визначаються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року (далі Правила), та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Згідно абзаців 4 та 5 п.5 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
На підтвердження наявності заборгованості відповідача позивачем надано розрахунок за період 07.2018 по 01.2020, із якого вбачається, що загальна сума з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 42117,53 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (р/р НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк», м.Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 39590621) суму основного боргу у розмірі 37822,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (р/р НОМЕР_4 в ПАТ Банк «Кліринговий дім», м.Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) 3 % річних у розмірі 1806,15 грн та інфляційні втрати в розмірі 2489,31 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (р/р НОМЕР_4 в ПАТ Банк «Кліринговий дім», м.Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 грудня 2021 року.
Суддя Є. Р. Остропілець