Справа № 588/606/17
провадження № 1-кс/588/376/21
23 грудня 2021 року Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність начальника сектору та дізнавача СД відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліціїГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12017200270000098 від 09.03.2017 року,
До слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області у грудні 2021 року надійшла скарга ОСОБА_5 , у якій він, ураховуючи доповнення, просить притягнути до відповідальності згідно частини 3 статті 365 КПК за бездіяльність працівників правоохоронних органів причетних до справи та установити розумні строки розслідування, закриття або передачі до суду кримінального провадження.
Заява мотивована тим, що в секторі дізнання відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліціїГУ НП в Сумській області знаходиться кримінальна справа № 12017200270000098 від 09.03.2017 року, дізнавач ОСОБА_6 та начальник сектору ОСОБА_7 . З часу відкриття справи пройшло майже п'ять років, за час розслідування провадження закривали три рази. Тростянецьким районним судом указані постанови про закриття було скасовано. З березня 2021 року ОСОБА_5 не може ознайомитися з матеріалами. На письмові звернення, поліція не надала письмової відповіді.
Розглянувши матеріали скарги суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, виходячи з таких мотивів.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно із частиною п'ятою статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України).
За приписами частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Судовий контроль слідчого судді на стадії досудового розслідування у контексті заяви полягає лише у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, прокурора, у порядку, передбаченому статтями 303-307 КПК України. Отже, такий судовий контроль забезпечується механізмом оскарження учасниками кримінального провадження.
У частині першій статті 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до частини першої статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Таким чином, оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, можливе лише в разі визначення у КПК конкретного строку для вчинення таких дій.
Згідно з частиною 2 статті 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не передбачені частиною 1 цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Доводи скарги ОСОБА_5 по суті зводяться до недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017200270000098 від 09.03.2017 року і не стосуються бездіяльності щодо нездійснення конкретних процесуальних дій дізнавачем, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Норми КПК України не передбачають конкретного процесуального строку, протягом якого дізнавач зобов'язаний надати учаснику провадження матеріали кримінального провадження для ознайомлення та не передбачають конкретного строку, протягом якого має бути завершене досудове розслідування у формі дізнання, якщо жодній особі не повідомлено про підозру.
Разом з тим, відповідно до статті 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Отже, надання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень не є компетенцією слідчого судді, а належить до повноважень прокурора.
Прокурор, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійними у своїй процесуальній діяльності (частина 1 статті 36, частини 5 статті 40 КПК України, частини 4 статті 40-1 КПК України). Отже, в указаних осіб, які представляють сторону обвинувачення, є певний обсяг дискреційних повноважень при прийнятті відповідних процесуальних рішень та проведенні процесуальних дій під час досудового розслідування кримінального провадження, а також під час розгляду і вирішення по суті клопотань та скарг учасників кримінального провадження.
Попри те, що слідчий суддя виконує функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя не уповноважений приймати рішення про притягнення працівників правоохоронних органів до відповідальності під час розгляду скарг відповідно до вимог статті 303 КПК України. Прийняття слідчим суддею таких рішень не передбачено статтею 307 КПК України, перелік яких є вичерпним.
За таких обставин, керуючись положеннями частини 4 статті 304 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про відсутність пісдтав для відкриття провадження за скаргою ОСОБА_5 .
Керуючись положеннями статей 3, 9, 26, 36-40-1, 303-307, 309, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність начальника сектору та дізнавача СД відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12017200270000098 від 09.03.2017 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1