Справа № 584/1041/21
Провадження № 2/584/469/21
Іменем України
16.12.2021 Путивльський районний суд Сумської області
в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.
при секретарі Зікрати Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, за якою просить: змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16.10.2020 по справі № 584/1157/20 у твердій грошовій сумі та просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Відкликати виконавчий лист, виданий на підставі рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16.10.2020.
Свої вимоги мотивує тим, що розмір аліментів, присуджених до стягнення рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 16.10.2020, є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, рівень витрат на дитину постійно зростає, дитина потребує значних витрат, які позивач не має можливості забезпечити за власні кошти та за присуджені аліменти. Дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та має задовільний стан здоров'я, що підтверджується довідкою лікаря. Позивач зазначає, що на даний час вона одна виховує ще й трирічного сина. Крім того, їй відомо від знайомих, що матеріальне становище відповідача останнім часом покращилось, оскільки він їздить на заробітки до Польщі та Чехії. У відповідача інших неповнолітніх дітей немає, аліменти він нікому не платить.
Позивач в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та ппросила суд розглянути справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду письмову заяву у якій просив відмовити у задоволенні позову, а справу розглянути без його участі. При цьому, свою позицію відповідач обгрунтовув тим, що на теперішній час він він не має постійної роботи зі стабільним заробітком. До Польщі на заробітки він виїжджає раз на три роки. Та обставина, що позивач виховує ще й трирічного сина не стосується даної справи, оскільки вказана дитина має батька, котрий проживає разом з позивачем та має постійну роботу. Відповідач має батьків пенсійного віку, які отримують соціальну допомогу у розмірі 1354 грн. кожен. Зазначених коштів їм не вистачає для нормального існування, у зв'язку з чим раз на місяць він надає їм матеріальну допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.12.2007 (а.с. 7).
Як вбачається з копії Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.07.2010 шлюб між сторонами було розірвано 08.07.2010 (а.с. 8).
Згідно рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16.10.2020 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісячно, яка підлягає індексації, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10-11).
На підставі рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16.10.2020 позивачеві було видано виконавчий лист (а.с.13).
Як вбачається із Витягу № 4201 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789-ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу вимог ст. 180 СК Українибатьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Позивач, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема тому, що розмір, присуджених до стягнення аліментів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини, крім того дитина хворіє, потребує постійного медичного спостереження та лікування, що також потребує додаткових витрат, що підтверджується наданих позивачем доказами (а.с. 15-16).
Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, працює неофіційно, періодично виїжджає на заробітки за кордон та отримує дохід, з урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимогст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 76, 81, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2020 року по справі № 584/1157/20, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти стягувати на користь матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2020 року, відкликати за відсутності заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_2 908 грн. 00 коп. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) судового збору в дохід держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 21.12.2021.
Суддя С.М.Токарєв