Справа № 575/784/19
Провадження № 2/575/5/21
20 грудня 2021 р. смт. Велика Писарівка
Великописарівський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді В'юник Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.А.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача адвоката Корольчука Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Велика Писарівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська муніципальна страхова компанія, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в сумі 270 466 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 грудня 2018 року по вині відповідача сталась ДТП, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Мерседес GLE250” державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до актів виконаних робіт від 27 лютого 2019 року вартість виконаних робіт по ремонту автомобіля становить 370466 гривень. Частину завданої шкоди відшкодовано Харківською муніципальною страховою компанією у розмірі 100000 гривень, а решту заподіяної шкоди просить стягнути з відповідача.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Дереза М.Е. позовні вимоги підтримав та обґрунтував обставинами, викладеними в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, вважає, що відповідно до наданої накладної було проведено ремонт всього автомобіля, а не ремонт після ДТП. Свою вину у вчиненні ДТП не заперечував. Також зауажив, що позивач та його син ОСОБА_4 мають автомобілі різних марок, а тому документи надані позивачем на інший автомобіль.
Представник відповідача адвокат Корольчук Ю.Ю пояснив, що матеріалах справи зазначено дві різні марки автомобіля, а це суттєво впливає на розмір шкоди, заподіяної власнику, оскільки різний рік випуску автомобілів, різна вартість запасних частин. Вважає, що надані документи про проведення ремонту автомобіля не відповідають вимогам, що стосуються фінансових документів. Вказує, що акті виконах робіт зазначено іншу марку автомобіля, ніж та, що в постанові суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. В актах виконаних робіт та звіті про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин, що підлягають заміні, зазначено різні марки автомобіля та різні назви запасних частин. Страховою компанією не надано доказів, які б підтверджували запрошення відповідача для участі у проведенні огляду автомобіля при складнні звіту. Просить ці докази визнати недостовірними (недопустими), а також фото світлини, надані позивачем, оскільки відсутня дата проведення фотографування.
Посилаючись на висновок експерта, зазначає, що у висновку експерта є посилання на фотозображення у цифровому вигляді, які сторонами не долучались і в матеріалах справи відсутні. Експертом не були перевірено необхідність заміни запасних частин автомобіля позивача, а тому вважає, що висновок експерта ґрунтується на недостовірних доказах та просить визнати висновок експерта неналежним і недостатнім (недопустимим) доказом.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківської муніципальної страхової компанії - у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні встановлено, що постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 01 квітня 2019 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.4, ст.124, ст.122-4 КУпАП. У постанові зазначено, що 24 грудня 2018 року о 17 годині 44 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Правдинська смт.Кириківка Великописарівського району Сумської області, не врахував дорожню обстановку на слизькій ділянці дороги, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «Мерседес GLE 250», д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався у зустрічному напрямку, чим вчинив дорожньо-транспортну пригоду, при якій автомобілі отримали механічні пошкодження. Після цього ОСОБА_2 , з невідомих причин залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний (Т№1 а.с.12-13).
Відповідно до акту виконаних робіт від 27 лютого 2019 року ФО-П ОСОБА_5 вартість робіт і послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля «Мерседес GLE 250», д.н.з. НОМЕР_1 складає 20466.00 гривень. На цю суму виписано рахунок -фактура № АО 000484 від 27 лютого 2019 (Т№1 а.с. 17, 20).
З акту виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля від 27 лютого 2019 року ФО-П ОСОБА_5 слідує, що загальна вартість складає 350000.00 гривень. На цю суму виписано рахунок -фактура №АО 000530 від 01 лютого 2019 року ( Т№1 а.с.18, 19).
Через ПриватБанк ОСОБА_4 на адресу ФОП ОСОБА_5 27 лютого 2019 року по рахунку № НОМЕР_3 від 01 лютого 2019 року сплачено 200000 гривень та по рахунку № НОМЕР_4 від 27 лютого 2019 року - 20466,00 гривень, що підтверджується квитанціями (Т№1 а.с.21-22).
Крім того, до матеріалів додано квитанції, видані ФО-П ОСОБА_5 за № 195548 від 01 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195549 від 02 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195550 від 04 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, № 195601 від 05 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195602 від 06 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195603 від 07 лютого 2019 року 10000 гривень, №195604 від 08 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195605 від 09 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195606 від 11 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195607 від 12 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195608 від 13 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, № 195609 від 14 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, № 195610 від 15 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, №195611 від 16 лютого 2019 року на суму 10000 гривень, № 195612 від 18 лютого 2019 року на суму 10000 гривень. У квитанціях зазначено, що оплата проведено відповідно до рахунку №530 від 01 лютого 2019 року. Загальна сума відповідно до квитанцій складає 150000 гривень (Т№1 а.с.23-27).
З матеріалів ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» слідує, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин, які підлягають заміні автомобіля «Mercedts-bens ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, пошкодженого при ДТП 24 грудня 2018 року, складає 200055,03 гривень, що підтверджується звітом про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин, що підлягають заміні від 12 лютого 2019 року, ремонтною калькуляцією від 12 лютого 2019 року, протоколом огляду колісного транспортного засобу від 16 січня 2019 року (Т№1 а.с.72-82, 120-138).
З платіжного доручення №2410 від 28 серпня 2019 року слідує, що ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» перерахувала позивачеві страхове відшкодування згідно договору страхування від 23 лютого 2018 року АК/7541549 - кошти в сумі 98000 гривень (Т№1 а.с.70).
З висновку автотоварознавчої експертизи №5236 від 23.09.2020 Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф.М.С.Бокаріуса слідує, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Мерседес ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 286801,34 гривень. Величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мерседес ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 115850,71 гривень. При цьому слід зазначити, що у висновку експертизи зазначена марка автомобіля «Mercedеs-benz ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, а в матеріалах, наданих ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» рік випуску 2012.
Експертом визначено ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження «Mercedеs-benz ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску - на момент ДТП складала 774377, 01 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля експертом визначалась відповідно до актів виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля від 27 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_5 та рахунків, при цьому експерт не звернув уваги, що в актах виконаних робіт зазначена інша марка автомобіля, а також у звіті по визначенню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин, належних заміні від 12 лютого 2019 року, експерт не звернув увагу на рік випуску автомобіля, зазначеного у звіті - 2012 (Т№2 а.с.4-15).
У судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_6 , який пояснив, що йому для проведення експертизи було надано матеріали цивільної справи, чи фотографії були долучені, він не пам'ятає. При проведенні експертизи ним були враховані акти виконаних робіт. Оскільки автомобіль було відновлено, то він був позбавлений можливості його оглянути. Зазначив, що ним під час проведення експертизи не досліджувалось питання про необхідність проведення заміни тих чи інших запасних частин автомобіля та виконання тих чи інших робіт, оскільки в його компетенцію це не входить.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди(ст. 386 ЦК України).
Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних транспортних засобів»).
Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних транспортних засобів»).
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ст.22 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2 24 грудня 2018 року сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Мерседес ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачеві по справі ОСОБА_3 . Вартість майнової шкоди, завданої позивачеві пошкодженням автомобіля, перевищує виплачений розмір страхового відшкодування.
Позивач зазначає, що вартість ремонтних робіт автомобіля склала 370466 гривень, а з урахуванням страхових виплат в розмірі 100000 гривень просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 270 466 гривень, при цьому надав рахунки-фактури, платником в яких зазначено ОСОБА_3 , акти виконаних робіт, замовником в яких зазначено ОСОБА_3 , квитанція про сплату коштів ОСОБА_4 по рахунку № НОМЕР_4 на суму 20466 гривень та квитанція про сплату коштів ОСОБА_4 по рахунку № НОМЕР_3 на суму 200000 гривень, в яких платник не зазначений.
В актах виконаних робіт, наданих позивачем, зазначено, що ОСОБА_3 надано послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобіля марки «Мерседес GLE 250», що не відповідає марці автомобіля, вказаній у постанові суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та марці автомобіля, який був оглянутий суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , залученим за договором страховою компанією.
В актах виконаних робіт зазначено запасні частини, назви яких відрізняються від тих, які вказані в протоколі огляду колісного транспортного засобу ФОП ОСОБА_7 , а також їх перелік значно більший.
Страховою компанією не надано даних, які б підтверджували запрошення відповідача для огляду пошкодженого автомобіля, залученим страховою компанією оцінювачем ОСОБА_7 . Тому відповідач був позбавлений можливості бути присутнім при проведенні огляду та оцінки пошкодження автомобіля та впевнитися, що наданий на огляд автомобіль, пошкоджений ним під час ДТП.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що участь відповідача у проведенні експертного дослідження, не є обов'язковою, але він повинен був повідомлений про час та місце проведення огляду та оцінки шкоди, завданої в наслідок ДТП.
На жодній фото світлині не зображено державний номерний знак автомобіля, а також не можно зрозуміти марку автомобіля, відсутні фото світлини з місця ДТП.
Для визначення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, було призначено автотоварознавчу експертизу. Відповідно затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами), Методики проведення товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка визначає, що є аварійним, експлуатаційним та корозійним пошкодженням, для проведення експертного дослідження необхідно надати розрахунок проведення ремонтних робіт зі спеціалізованої станції технічного обслуговання, дані дефектування діагностики.
При визначенні вартості матеріального збитку враховується фактичний технічний стан складових частин ТЗ до ДТП, також принцип економічної доцільності операції ремонту (заміни) окремих запчастин (включаючи кузовні), який полягає в тому, що економічно доцільною є та операція заміни чи ремонту, яка є економічно привабливіша у разі одночасного дотримання принципів технічної можливості ремонту та відновлення права особи користуватися ТЗ в тому технічному стані та з такими самими споживчими властивостями, які мали місце до пошкодження.
До калькуляції вартості відновлювального ремонту також включається вартість експлуатаційних рідин, моторної оливи, трансмісійних олив, олив гідравлічних систем, охолоджувальних рідин, холодоагентів, гальмівної рідини тощо, яка визначається на підставі даних їх виробника або виробника ТЗ. Кількість або об'єм зазначених матеріалів визначається на підставі даних виробника ТЗ.
Ремонт вважається економічно не обґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
З Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, слідує,що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості
Згідно Методики слідує, що -до початку технічного огляду оцінювач (експерт) ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщо вони необхідні для складання висновку): прізвище, ім'я та по батькові власника КТЗ (довіреної особи) або найменування власника - юридичної особи; місце проживання (місцезнаходження) власника КТЗ; дані з свідоцтва про реєстрацію КТЗ (технічного паспорта): серія, номер, ким і коли видане, з яких підстав; ідентифікаційні дані КТЗ згідно з наданими документами: тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для КТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію України), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепів, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі (рами), ідентифікаційний номер , реєстраційний номер , відмітки про дату заміни номерних складників. На вимогу оцінювача (експерта) повинен надати такі документи: посвідчення водія і (за потреби) довіреність на право керування КТЗ, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, для юридичних осіб - довіреність на право представляти інтереси власника досліджуваного КТЗ; свідоцтво про реєстрацію КТЗ (технічний паспорт) або відомості з облікової бази даних органів Державтоінспекції МВС; комплект супровідних документів (митну декларацію, інвойс, купчу, довідку-рахунок тощо); документ про оцінку КТЗ (якщо проводилось попереднє дослідження) або його копію; довідку про сплату обов'язкових зборів, інших обов'язкових платежів; замовлення-наряд на виконання ремонтно-відновлювальних робіт на спеціалізованій станції технічного обслуговування; чек на придбання складників КТЗ; іншу документацію на КТЗ в оригіналі або копії (сервісну книжку; талони гарантійного обслуговування; страховий поліс; чек на повернення податків відповідно до системи Europe Tax - Free Shoping Checkes тощо); рахунок на проведення ремонтних робіт зі спеціалізованої станції технічного обслуговування, дані дефектування діагностики тощо. Під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; установити пробіг за одометром; зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
При дослідженні висновку експерта суд виходить з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Аналогічна позиція викладена в Постанові в 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та з огляду на зміст статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд керується теорією рівності зброї, тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі «Рожков проти РФ» від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип рівності зброї передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.
Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 ЦК України).
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пленум Верховного Суду України у Постанові «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року зазначає: «Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів».
Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що позивачем в ході судового розгляду не надано доказів, які б усували або спростовували виявлені під час розгляду розбіжності, що стосуються марки автомобіля, року випуску. Ремонтні роботи автомобіля, відповідно до актів виконаних робіт проведено ФОП ОСОБА_5 , а висновки зі станцій технічного обслуговування автомобіля про необхідність їх проведення відсутні. Суд позбавлений можливості встановити чи ФОП ОСОБА_5 має право виконувати роботи, як спеціалізований заклад, зазначені в актах виконаних робіт.
У ході проведення автотоварознавчої експертизи вище зазначені розбіжності не усунуті, а необхідність виконання робіт зазначених в актах виконаних робіт та заміни запасних частин, як пояснив єксперт в його компетенцію не входить. Інших доказів позивачем не надано.
Клопотання про проведення автотехнічної експертизи з метою усунення розбіжностей до суду не надходило.
Слід зауважити, що ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження відповідно до висновку товарознавчої експертизи складає 774377,01 гривень, а вартість ремонту автомобіля заявлена позивачем складає 376923,97 гривень.
Відповідно до вимог норм ЦПК України позивач повинен довести обставини, на які він посилається в позовній заяві, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки надані позивачем докази на підтвердження суми заподіяної матеріальної шкоди мають суттєві розбіжності та недоречності, суд не може покласти їх в основу рішення суду.
Тому суд приходить висновку, що розмір матеріальної шкоди, заявлений на суму 270 466 гривень, не знайшов свого підтвердження.
З висновку автотоварознавчої експертизи слідує, що в порядку експертної ініціативи було визначено вартість матеріальної шкоди, заподіяної власникові автомобіля «Мерседес ML250», д.н.з. НОМЕР_1 , яка визначена на підставі наданих матеріалів і становить 115850, 71 гривень.
Оскільки позивач отримав часткове відшкодування матеріальної шкоди на суму 98 000 гривень, то стягненню з відповідача підлягає різниця між встановленою шкодою та отриманими страховими виплатами і становить 17850,71 грн.
Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Квитанції про сплату витрат на проведення експертизи суду не надано.
У відповідності зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 178,50 грн.
Керуючись ст.2, 3, 4, 10, 12, 13, 60, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України,ст.22, 386, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд
Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська муніципальна страхова компанія, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Високе Охтирського району Сумської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , матеріальну шкоду в розмірі 17850,71 гривень, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24 грудня 2018 року, та судові витрати в сумі 178,50 гривень.
Відмовити в іншій частині позову за недоведеністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 23 грудня 2021 року.
Суддя Н.Г. В'юник