23 грудня 2021 року
Київ
справа №560/5495/20
адміністративне провадження №К/9901/5839/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Смоковича М.І., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року закрито касаційне провадження №К/9901/5839/21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №560/5495/20.
18 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.
У своєму клопотанні заявник посилається на пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", який передбачає повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Однак, клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд наділений повноваженнями закрити провадження у справі судового процесу (в суді першої інстанції, на стадії апеляційного чи касаційного перегляду), при цьому підстави для закриття провадження у справі передбаченні саме статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд закриває провадження у справі у випадках, якщо:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Водночас, підстави для закриття касаційного провадження (як окремої стадії судового процесу) передбачені статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з цією статтею суд закриває касаційне провадження у справі у випадках:
1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Отже, пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження в адміністративній справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання Міністерства юстиції України про повернення судового збору.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеній в ухвалі від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16 (провадження № 9901/9639/19).
Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір",
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору при поданні касаційної скарги у справі №560/5495/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.І. Смокович
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду