м. Київ
23 грудня 2021 року
справа №160/12072/20
адміністративне провадження №К/9901/46987/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді доповідача Ханової Р. Ф.
суддів Гончарової І. А., Олендера І. Я.
перевіривши касаційну скаргу адвоката Громова Юліана Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року
у справі № 160/12072/20
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
20 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Громова Юліана Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року у справі № 160/12072/20, предметом спору у якій є стягнення податкового боргу.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Проте представник скаржника до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав та просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що дохід відповідача за період з січня 2020 року по листопад 2021 року становить 140237,82 гривень та підтверджується довідкою про доходи №3002020769655014 від 13 грудня 2021 року, тобто розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача.
Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, а також дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин першої та другої статті 8 Закону №3674-VІ.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не надав жодних доказів, що віднесений до цих пільгових категорій та не повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" - відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Так, подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, представник відповідача на підтвердження тяжкого матеріального стану відповідача надав довідку Центрального об'єднаного управління ПФУ у місті Дніпрі та Дніпропетровській області за №3002020769655014 від 13 грудня 2021 року про отримання ОСОБА_1 пенсії.
Однак, надана представником відповідача довідка про доходи ОСОБА_1 не може бути єдиним належним доказом на підтвердження розміру річного доходу заявника - фізичної особи за весь попередній календарний рік.
Окрім того, вищезазначена довідка не є достатніми доказом на підтвердження тяжкого майнового стану відповідача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан скаржника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів тощо).
Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом представником відповідача до касаційної скарги не надано.
Крім того, не надано й документів на підтвердження того, що відповідач має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання до суду касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 7166,72 гривень (3583,36 - 1,5% ціни позову * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору або надежних і допустимих доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника - фізичної особи за попередній календарний рік (довідка органу доходів і зборів).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -
Відмовити в задоволені клопотання адвоката Громова Юліана Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу адвоката Громова Юліана Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року у справі № 160/12072/20 залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Судді Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер