22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 400/2341/21
адміністративне провадження № К/9901/46945/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня 2003 року по 23 грудня 2007 року від базового місяця січень 2003 року, з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року від базового місяця січень 2008 року, з 01 грудня 2015 року по 28.02.2018 року від базового місяця січень 2008 року та з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2020 року від базового місяця березень 2018 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2007 року від базового місяця січень 2003 року, з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року від базового місяця січень 2008 року, з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року від базового місяця січень 2008 року та з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2020 року від базового місяця березень 2018 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у незастосуванні січня 2008 року, як базового місяця для нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, ураховуючи січень 2008 року як базовий місяць. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення та відмовлено в позові в цій частині. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року залишено без змін.
16 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права. Заявник просить переглянути оскаржені судові рішення на підставі пункту 3 частини четвертої та підпунктів «а» і «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, скасувати їх та направити справу на новий розгляд.
Предметом спору у цій справі є перерахунок індексації грошового забезпечення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на положення підпунктів «а» і «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для такої категорії громадян, як військовослужбовці, оскільки на розгляді у судах перебуває велика кількість подібних справ, відмова у задоволенні позову у повному обсязі погіршує його фінансове становище.
Верховний Суд відхиляє такі доводи, оскільки зазначаючи про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики заявник касаційної скарги вказав про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року не зазначивши які саме приписи цього нормативного акту потребують такого висновку та яким чином він вплине на фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а не лише для вирішення спору у цій справі.
Посилання у касаційній скарзі на суспільний інтерес Суд не бере до уваги, оскільки цей чинник вказаний заявником лише у розрізі цітування процесуальної норми без викладення його сутності.
Аргументи щодо винятковості справи для позивача Суд також не приймає, з огляду на те, що визначений у предметі позову період недоплати складає 17 років, протягом яких позивач проходив службу та не звертався за відновленням свого порушеного права, що відповідно виключає наведену заявником касаційної скарги значимість поставленого перед судом питання для позивача.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова