Справа № 738/793/21 Суддя (судді) першої інстанції: Парфененко О.Я.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки на рішення Менського районного суду Чеpнiгiвської області від 13 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, Чернігівського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови, -
До Менського районного суду Чеpнiгiвської області звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач 1), Чернігівського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач 2), в якому просив суд: визнати незаконними дії відповідача щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП від 09 червня 2021 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення № 23 від 28 травня 2021 року; скасувати Постанову за справою про адміністративне правопорушення № 23 від 28 травня 2021 року, закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 09 червня 2021 року відповідач отримав від позивача протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП від 09 червня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 не надав до Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки довідку про навчання, чим порушив вимоги абзаців 8, 10 частини 1 додатку № 1 «Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921. Також позивач отримав Постанову за справою про адміністративне правопорушення № 23 від 28 травня 2021 року, з якої вбачається, що вона винесена раніше ніж протокол про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що відповідно до картки первинного обліку військовозобов'язаного, він повідомляв відповідача про те, що навчається в Чернігівському технологічному університеті та надалі становище позивача не змінилось.
Рішенням Менського районного суду Чеpнiгiвської області від 13 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- скасовано Постанову за справою про адміністративне правопорушення № 23 від 10 червня 2021 року, винесену військовим комісаром Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про визнання дій відповідача протиправними ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнено з Чернігівського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454,00 грн у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач 1 звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що КпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача та відповідача 2 до суду апеляційної інстанції не надходило.'
Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили та причини неявки суду не повідомили.
За наведених обставин та керуючись положеннями ст. 313 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України вирішила розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що згідно з Постановою за справою про адміністративне правопорушення № 23 від 10 червня 2021 року, винесеною військовим комісаром Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про визнання дій відповідача протиправними ОСОБА_3 , ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн за те, що він 09 червня 2021 року прибув до Менського РТЦК та СП з листом Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (вих. № 307/33 від 09 червня 2021 року) щодо визначення ступеня придатності до військової служби призовника для проходження ним навчального збору за програмою підготовки офіцерів запасу. Під час вивчення документів особової справи призовника виявилось, що ОСОБА_1 не надав до Менського РТЦК та СП довідку про навчання протягом усього періоду навчання в НУ «Чернігівська політехніка», чим порушив вимоги абзацу 8, 10 частини 1 додатку № 1 «Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921.
Вищезазначена постанова містить виправлення в частині зазначення дати її винесення, закреслено « 28 травня», дописано « 10 червня», вказані виправлення посвідчені підписом особи, яка склала постанову - військовим комісаром Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про визнання дій відповідача протиправними ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП щодо позивача, які надав представник відповідача, окрім постанови за справою про адміністративне правопорушення, наявні: протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП від 09 червня 2021 року щодо позивача; повідомлення Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба № 307/33 від 09 червня 2021 року; повідомлення Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки № 1253 від 05 липня 2021 року, згідно з яким позивача проінформовано про виправлення помилки у постанові за справою про адміністративне правопорушення; фіскальний чек від 06 липня 2021 року АТ «Укрпошта», у якому зазначено про направлення позивачу рекомендованого листа.
Не погоджуючись з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану постанову винесено за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, у якому в порушення вимог статті 256 КУпАП не зазначено місце, час вчинення правопорушення і суть правопорушення, а саме не вказано, які дії вчинив правопорушник, зокрема у протоколі відсутні відомості про те, що позивач особисто не повідомив у семиденний строк орган, в якому він перебуває на військовому обліку, про зміну його сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади чи про те, що позивач не подав щороку до 1 жовтня до районного (міського) військового комісаріату документи, що підтверджують право призовника на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідженням письмових доказів, які були надані відповідачем, встановлено недотримання процедури здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 256 КУпАП визначено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП, а саме порушив вимоги абзаців 8, 10 частини 1 додатку № 1 «Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921 не подав органу, в якому він перебуває на військовому обліку, довідку про навчання в НУ «Чернігівська політехніка».
Статтею 210 КУпАП встановлено, адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно з частиною 1 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військово зобов'язаними, резервістами правил військового обліку-тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини 2 статті 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 8 частини 1 додатку № 1 «Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військово зобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016року №921 призовники і військово зобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Відповідно до абзацу 10 частини 1 додатку № 1 «Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військово зобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016року №921 призовники і військовозобов'язані повинні подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) військових комісаріатів документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувану постанову винесено за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, у якому в порушення вимог статті 256 КУпАП не зазначено місце, час вчинення правопорушення і суть правопорушення, а саме не вказано, які дії вчинив правопорушник, зокрема у протоколі відсутні відомості про те, що позивач особисто не повідомив у семиденний строк орган, в якому він перебуває на військовому обліку, про зміну його сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади чи про те, що позивач не подав щороку до 1 жовтня до районного (міського) військового комісаріату документи, що підтверджують право призовника на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу, що протокол про адміністративне правопорушення, який був вручений позивачу, як правопорушнику, має розбіжності з протоколом, який знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення в частині вирішення клопотання правопорушника стосовно дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, що неприпустимо та є порушенням вимог статті 256 КУпАП.
Колегія суддів звертає увагу, що на першій сторінці Протоколу від 09.06.2021 р. зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 11.06.2021 року, а позивачу повідомлено про розгляд даної справи 10.06.2021 року, що підтверджується особистим підписом останнього.
Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові не зазначено, за якою саме ознакою кваліфіковані дії правопорушника за частиною 2 статті 210 КУпАП: за ознакою повторності вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, чи за ознакою вчинення такого порушення в особливий період.
Колегія суддів звертає увагу, що не з Протоколу від 09.06.2021 року, ні з Постанови за справою про адміністративне правопорушення №23 від 28 травня 2021 року (виправлено на 10.06.2021 року) не можливо встановити, коли саме відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки в Протоколі від 09.06.2021 року містяться різні дати розгляду матеріалів адміністративної справи.
Також, колегія суддів звертає увагу, що ні в постанові, ні в протоколі не відображено про притягнення позивача протягом року до адміністративною відповідальністю, згідно частини 1 статті 210 КУпАП.
З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил військового обліку, а отже оскаржувана постанова про застосування до позивача частини 2 статті 210 КУпАП - підлягає скасуванню.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду 15 березня 2019 року по справі №601/788/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Щодо посилання апелянта, що КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, колегія суддів критично ставиться до даних тверджень апелянта, оскільки в ст. 210 КУпАП чітко визначено, яка відповідальність застосовується при вчиненні першого правопорушення та за повторне порушення застосовується відповідальність в двічі більше.
Щодо посилання апелянта на висновки Верховного Суду викладених у постанові від 25.04.2018 року, колегія суддів звертає увагу, що дані висновки підлягаю застосуванню до статті 210-1 КУпАП, а не до статті 210 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідачем зазначено виключно норми права, при цьому не обґрунтовано, що порушено судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення по суті.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 271-272, 286, 308, 310, 315, 317, 321-322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Менського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Менського районного суду Чеpнiгiвської областi від 13 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович