Справа № 620/7131/21 Суддя першої інстанції: Тихоненко О.М.
21 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнання протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови в нарахуванні надбавки за особливості проходження служби в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки враховуючи якість, складність, обсяг та важливість виконуваних позивачем обов'язків за посадою розмір надбавки за особливості проходження служби визначити в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
10 грудня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 52723, від Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого відповідач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що ОСОБА_1 , вказуючи про право останнього на спірну надбавку в розмірі 90 % не посилається на відповідні норми законодавства, а лише вказує на те, що має на неї право, бо має ряд нагород.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача відповідних нагород (Орден «Червона зірка» та Орден «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР - 3 ступеня») є підставою для виплати останньому надбавки до розміру пенсії відповідно до Закону № 1767-ІІІ, як особі, яка має заслуги перед Україною, у той же час, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі № 620/287/20 Чернігівським ОТЦК та СП виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення від 23.09.2020 р. № ФЧ43685, в якій крім основних зазначені додаткові види грошового забезпечення, зокрема надбавка за особливості проходження військової служби у розмірі 65%, підстав для встановлення надбавки в розмірі 90 % судом не встановлено.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № 02691 від 31.10.1994 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 65 підпункту «в» - за станом здоров'я (а.с.8).
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10).
Як слідує з матеріалів справи позивач під час проходження служби нагороджений Орденом «Червона зірка» та Орденом «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР - 3 ступеня» (а.с.11-12).
10.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив встановити йому надбавку за особливості проходження служби в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (а.с.13-14).
Листом від 22.06.2021 року № 5/4649с Чернігівський ОТЦК та СП повідомив позивача, що встановлення надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% здійснено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства, у посадових осіб відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг можливості та законних підстав встановлювати будь-який інший розмір надбавки за особливості проходження служби не має (а.с.15). Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 р. №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІІ).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-ХІІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статті 40 Закону №2232-ХІІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
У свою чергу, права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011- XII).
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Закон України від 01.06.2000 р. № 1767-ІІІ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (далі - Закон № 1767-ІІІ) передбачає встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною.
Статтею 1 Закону № 1767-ІІІ встановлено, що пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України, зокрема Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний".
Пенсії за особливі заслуги встановлюються територіальним органом Пенсійного фонду України (ст. 2 Закону № 1767-ІІІ).
Як встановлено судом та визнається сторонами, ОСОБА_1 отримує доплату до пенсії у відповідності до Закону № 1767-ІІІ.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 такої постанови передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Відповідно до розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Пунктом 1 розділу VI Додатку до Порядку № 260 визначено Перелік окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Вказаним Переліком посада ОСОБА_1 , з якої він звільнявся з військової служби - «офіцер відділу армії» не передбачена, у зв'язку з чим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відсутні підстави для визначення позивачу надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 90%.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Міністра оборони України від 28 грудня 2018 року № 248/9240 встановлено надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (а.с.34-37).
Відповідно до додатку № 2 «Розміри надбавки за особливості проходження службу та щомісячної премії окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України у 2019 році», до вказаного рішення Міністра Оборони України, окремим категоріям військовослужбовців встановлено надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 75% та 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, саме:
підпункт 1 пункту І, за час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях військовослужбовцям, які виконують бойові завдання за призначенням, виплачувати:
а) які пройшли підготовку в школах снайперів, мають відповідний сертифікат, займають посади у взводах (ротах) снайперів, посади снайперів у розвідувальних підрозділах;
б) які пройшли навчання та отримали відповідні сертифікати щодо застосування протитанкових ракетних комплексів «Струна-П» чи «Корсар» (далі - ПТРК) та займають посади номерів обслуг цих ПТРК;
в) які займають посади зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних літальних апаратів;
пункт II виплачувати надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які відряджені для виконання завдань з охорони та оборони острова Зміїний (за час виконання таких завдань);
пункт III виплачувати надбавку за особливості проходження служби в розмірі:
75% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять службу в батальйоні почесної варти та оркестрі почесної варти військової частини НОМЕР_1 ;
100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять службу в навчальній батареї (протитанкових ракетних комплексів) військової частини НОМЕР_2 ;
пункт IV військовослужбовцям, які станом на 01 січня 2019 року проходять службу на посадах льотного складу, мають відповідний допуск, придатні до польотів за висновком військово-льотної комісії та в минулому році виконували польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки у складі екіпажів літаків, вертольотів , виплачувати:
надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Позивач, до жодної з зазначених вище категорій не відноситься, а тому у відповідача відсутні правові підстави для виплати надбавки у розмірі 90 % посадового окладу.
Крім того, як вірно наголошено судом першої інстанції, наявність у позивача відповідних нагород - Орден «Червона зірка» та Орден «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР - 3 ступеня» є підставою для виплати останньому надбавки до розміру пенсії відповідно до Закону № 1767-ІІІ, як особі, яка має заслуги перед Україною, що й було зроблено відповідачем на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі № 620/287/20, відповідно до якого Чернігівським ОТЦК та СП виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення від 23.09.2020 року № ФЧ43685, в якій крім основних, зазначені додаткові види грошового забезпечення, зокрема надбавка за особливості проходження військової служби у розмірі 65% (а.с.32-33). Колегія суддів також звертає увагу, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 повністю відрізняються від доводів його позовної заяви, адже в апеляційній скарзі апелянт зазначає про наявність в нього права на встановлення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 78%, обґрунтовуючи це тим, що позивач проходив службу на посадах наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків і вертольотів, згідно з затвердженим Міністром оборони України переліком посад, був звільнений з посади «старшого офіцера» - 0627, а отже має право на збільшення розміру щомісячної надбавки за особливості проходження служби на коефіцієнт 1,20.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Втім, згідно ч.5 вищевказаної статті, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
З огляду на те, що доводи ОСОБА_1 щодо наявності в останнього право на збільшення розміру щомісячної надбавки за особливості проходження служби на коефіцієнт 1,20 (тобто в розмірі 78%) не були предметом позову, та, відповідно, предметом розгляду в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути такі доводи в межах апеляційного розгляду справи.
Крім того, позивач, при зверненні до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки просив встановити надбавку в розмірі 90% та з інших правових підстав, отже відповідачем не було відмовлено ОСОБА_1 у встановленні надбавки в розмірі 78% з підстав, що викладені в його апеляційній скарзі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст виготовлено 21 грудня 2021 року.