Справа № 640/14675/21 Суддя першої інстанції: Катющенко В.П.
21 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу,
У травні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2021 року № 1798/5 «Про задоволення скарги», виданого на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.04.2021 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 від 02.04.2021 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2021 року № П-10482.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Міністерство юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
20 грудня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 54952, від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, наголошує на необхідності застосування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 826/19452/16, 826/9614/17, 810/1701/18 тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ від 21.05.2021 року № 1798/5 «Про задоволення скарги» в оскаржуваній частині прийнято з порушенням норм, визначених частиною другою статті 2 КАС України, адже до повноважень Колегії належить перевірка дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, а не надання правової оцінки обставинам, які стали підставою для проведення реєстраційних дій, проте, мотивація висновку ґрунтується на вирішенні спору про право, що виходить за межі компетенції Колегії, крім того висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції не містить жодних відомостей про те, що подані 19.04.2021 року заперечення учасниками ТОВ «Будагроенергосервіс» були враховані під час розгляду скарги.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим та, враховуючи правову позицію Верховного Суду, вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2021 року ОСОБА_5 через представника - Панчука О.О. звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Д.В. щодо ТОВ «Будагроенергосервіс».
Висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції рекомендовано:
- задовольнити скаргу ОСОБА_5 від 02.04.2021 року в повному обсязі;
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 05.02.2021 року № 1000551070019000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000551070020000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000557770021000427 "Корегування" та від 09.02.2021 року № 1000551070022000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Д.В. щодо ТОВ «Будагроенергоресурс»;
- анулювати державному реєстратору Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Д.В. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
з наступних мотивів:
- оскаржуваними реєстраційними діями змінено склад учасників, керівника, місцезнаходження, розмір статутного капіталу, інформацію для здійснення зв'язку, а також редакцію статуту Товариства;
- скаржник (до проведення оскаржуваних реєстраційних дій був керівником та учасником Товариства) просить скасувати оскаржувані реєстраційні дії, оскільки вважає, що державний реєстратор Кириченко Д.В. провела їх з порушенням вимог законодавства;
- шляхом перевірки відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що державний реєстратор Кириченко Д.В. насамперед провела оскаржувану реєстраційну дію, якою змінила місцезнаходження Товариства з Чернігівської області на місто Київ, відтак наступні оскаржувані реєстраційні дії були проведені державним реєстратором Кириченко Д.В. з порушення встановленого законом принципу територіальності;
- Колегією також встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій державному реєстратору Кириченко Д.В. було подано зокрема, протокол загальних зборів Товариства від 02.02.2021 № 01-1/02/2021, з якого вбачається, що рішення з питань порядку денного щодо зміни керівника та затвердження нової редакції статуту прийняті недостатньою кількістю голосів учасників, оскільки статутом Товариства передбачено, що такі рішення приймаються одностайно всіма учасниками Товариства;
- з протоколу загальних зборів Товариства від 02.02.2021 № 01-1/02/2021 вбачається, що дата звільнення керівника Товариства передувала даті прийняття загальними зборами рішення про таке звільнення, що суперечить вимогам законодавства;
- додатково Колегією встановлено, що при проведенні оскаржуваної реєстраційної дії від 05.02.2021 (зміна керівника, місцезнаходження та інформації для здійснення зв'язку) порушено вимоги статуту Товариства про місце проведення загальних зборів;
- окрім того, з протоколу загальних зборів Товариства від 02.02.2021 № 01/02/2021 вбачається, що скаржника виключили з учасників Товариства на підставі норм закону, якими регулюється питання внесення вкладу учасниками із його створенням, однак вказане суперечить фактичним даним про створення та діяльність цього Товариства;
- відтак, оскаржувані реєстраційні дії від 05.02.2021, якими змінено склад учасників, керівника, місцезнаходження та інформацію для здійснення зв'язку проведені державним реєстратором Кириченко Д.В. протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню;
- за таких обставин, наступна оскаржувана реєстраційна дія від 09.02.2021 підлягає скасуванню як така, що випливає з факту скасування попередніх реєстраційних дій.
На підставі вказаного висновку та відповідно до пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128, відповідачем прийнято наказ від 21.05.2021 р. № 1798/5 «Про задоволення скарги», пунктом 2 якого скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 05.02.2021 р. № 1000551070019000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000551070020000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000557770021000427 "Корегування" та від 09.02.2021 р. № 1000551070022000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Д.В. щодо ТОВ "Будагроенергоресурс".
Позивач, будучи одним із засновників ТОВ «Будагроенергоресурс» з розміром внеску до статутного фонду в сумі 6750000,00 грн, не погодився з пунктом 2 наказу від 21.05.2021 року № 1798/5 "Про задоволення скарги" та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Пунктами 1 та 2 ч.1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.
Водночас, помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних/господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №804/8648/17, що «публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.»
В силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах в межах даної справи, які знайшли свої відображення, окрім того, у постановах від 30 січня 2020 року у справі №826/5364/18, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 813/1362/16, від 28.11.2018 року у справі № 825/642/18, від 29.01.2019 року у справі № 803/1589/17, від 29.05.2019 року у справі № 826/9341/17 з подібних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду також вже висловлювала позицію у спорі з аналогічними правовідносинами, зокрема, в постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.
Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 21.05.2021 року № 1798/5 «Про задоволення скарги» та вчинених, на його підставі реєстраційних дій, якими скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 05.02.2021 р. № 1000551070019000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000551070020000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000557770021000427 "Корегування" та від 09.02.2021 р. № 1000551070022000427 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Д.В. щодо ТОВ «Будагроенергоресурс».
На переконання колегії суддів, позовні вимоги в межах спірних правовідносин спрямовані на захист порушених корпоративних прав ОСОБА_1 (адже останній, як було зазначено вище є учасником ТОВ «Будагроенергоресурс») внаслідок вчинених реєстраційних дій.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року - скасуванню, провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 238, 239, 311, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року - скасувати.
Провадження у справі № 640/14675/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст рішення складений 21 грудня 2021 року.