П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 грудня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/11904/21
Головуючий в І інстанції: Тарасишина О.М.
Дата та місце ухвалення рішення: 28.10.2021 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням зави про збільшення позовних вимог, просив суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування базового місяця січня 2008 року для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та базового місяця - березень 2018 року за період 01.03.2018 року по 30.11.2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року (з урахуванням фактично виплаченої суми індексації грошового забезпечення 4435,68 грн., розмір недоплаченої індексації становить 79189,55 грн.) та за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 рік з урахуванням базового місяця березня 2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення згідно наданого розрахунку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із наявністю рішення суду, що набрало законної сили, у справі № 420/4574/21 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушенні норм процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З аналізу наведених вище правових положень КАС України вбачається, що законодавцем з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав встановлено певні правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді.
Разом з цим, закриття провадження у справі за вказаних обставин можливе лише при наявності таких умов у їх сукупності: спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом та поданий з тих самих підстав; наявність судового рішення, що набрало законної сили.
Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість закриття провадження за заявленим позовом.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов частково спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі № 420/4574/21.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір належить розглядати у порядку ст.ст. 382, 383 КАС України в межах справи № 420/4574/21, а тому, провадження в даній справі - слід закрити.
Проте, доходячи вказаних висновків, судом першої інстанції не враховано, що зміст вимог позивача у даній справі не є тотожним предмету розгляду справи № 420/4574/21.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року по справі № 420/4574/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року визнано протиправною. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Однак, у даній справі позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги, які не заявлялись у справі № 420/4574/21 та не були предметом її розгляду, а саме позивач у цій справі просить: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування базового місяця січня 2008 року для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та базового місяця - березень 2018 року за період 01.03.2018 року по 30.11.2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року (з урахуванням фактично виплаченої суми індексації грошового забезпечення 4435,68 грн., розмір недоплаченої індексації становить 79189,55 грн.) та за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 рік з урахуванням базового місяця березня 2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення згідно наданого розрахунку.
В свою чергу, у справі № 420/4574/21 питання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення не досліджувалось та позивачем наведених вимог у вказаній справі не заявлялось.
Так само питання щодо базового місяця нарахування індексації не розглядалось судом у справі № 420/4574/21.
Колегія суддів наголошує, що приймаючи рішення у справі № 420/4574/21, суд виходив з того, що повноваження щодо обрахунку індексації, у тому числі щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2008 року» чи «березень 2018 року» є передчасним.
Висновки суду у справі № 420/4574/21 щодо передчасності вимог про визначення базового місяця нарахування індексації і стали підставою для звернення із заявленим позовом з огляду на незгоду із вже виплаченою сумою індексації.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що у справі № 420/4574/21 позивачем не заявлялось вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, а також питання щодо базового місяця нарахування індексації не розглядалось судом у вказаній справі, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що у даній справі суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі із роз'ясненням позивачу про необхідність звернення до суду в порядку виконання судового рішення у справі № 420/4574/21.
З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Поряд з цим, враховуючи, що в даному випадку колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат понесених позивачем.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 23.12.2021 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька