07 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8291/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 р. в адміністративній справі №160/8291/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним дії відповідача щодо відмови їй з 22 квітня 2021 р. призначити пільгову пенсію; зобов'язати відповідача починаючи з 22 квітня 2021 р. призначити їй пільгову пенсію відповідно до п. "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 р. (далі - Закон №1788-ХІІ).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням № 047150012851 від 13 травня 2021 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно відмовлено їй в призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням нею пенсійного віку - 50 років. Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020 визнані неконституційними приписи статті 13 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-VIII (далі - Закон №213-VIII).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150012851 від 13 травня 2021 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 квітня 2021 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом №213-VIII, із застосуванням показника вікового цензу - 45 років та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем, який зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скарга обгрунтована тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 р. № 2148-УІІІ (далі - Закон № 2148-УІІІ) , регулювання правовідносин щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах повністю передано в сферу дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 р. (далі - Закон № 1058-IV). Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, не відновлює дію Закону №1788-ХІІ і не змінює правове регулювання спірних правовідносин. ОСОБА_1 на час звернення з заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 не досягла віку 50 років, встановленого приписами статті 114 Закону №1058-ІV.
У поданому до апеляційного суду відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 46 років - ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150012851 від 13 травня 2021 р. позивачу повідомлено, що на пільгових умовах пенсія призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності у жінок страхового стажу не менше 20 років, з яких не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно наданих документів безпосередній страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 10 місяців 22 дні, пільговий стаж - 22 роки 09 місяців 23 дні.
Не погоджуючись з даною відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що з 01 жовтня 2017 р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома правовими нормами, а саме пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції Закону України №213-VIII та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII. Конституційним Судом України 23 січня 2020 р. прийнято рішення №1-р/2020 щодо неконституційності, зокрема положень статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції Закону №213-VIII, водночас приписи статті 114 Закону №1058-ІV даним рішенням не охоплювалися та залишилися в силі. Враховуючи, що національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №1, наявні підстави для застосування норми найбільш сприятливої для позивача, а саме пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 1 жовтня 1974 р. по 31 грудня 1975 р.
Тобто Законом № 213-VІІІ збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме з 45 років до 50 років та збільшено загальний стаж роботи, зокрема для жінок з 15 років до 20 років. Вимоги до наявності спеціального стажу роботи для призначення пенсії, змін не зазнали та залишилися в старій редакції - 7 років 6 місяців.
Частиною 2 статті 114 Закону № 1058-IV в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років - з 1 жовтня 1974 р. по 31 грудня 1975 р.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, наявна колізія між нормою пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону № 1058-IV, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто застосуванню в даному випадку підлягає норма пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р., як така, що найбільш сприяє захисту права позивача на призначення пільгової пенсії за Списком №1.
Суд відхиляє доводи скаржника про те, що виключно Законом №1058-IV регулюються правовідносини щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 р. у справі №360/3611/20(№ 11-209заі21).
Викладене свідчить про вірність висновків суду першої інстанції, що ОСОБА_1 досягнувши станом на час звернення до відповідача (22 квітня 2021 р.) віку 45 років та маючи, як самостійно вказує відповідач стаж роботи 29 років 10 місяців 22 дні, з них пільговий стаж - 22 роки 09 місяців 23 дні, набула право на призначення пільгової пенсії за Списком №1, в зв'язку з чим рішення відповідача №047150012851 від 13 травня 2021 р. щодо відмови здійснити їй дане призначення є протиправним.
Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що прийняття рішення відносно призначення пенсії, відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту порушених прав позивача є визначення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 квітня 2021 р. про призначення їй пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 р. в адміністративній справі №160/8291/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 грудня 2021 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий