Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.
23 грудня 2021 р. Справа № 520/8168/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/8168/21
за позовом громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, громадянин Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просив:
- визнати незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області при розгляді клопотання громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року про надання посвідки на постійне проживання в Україні;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо розгляду вищевказаного клопотання і надати письмову відповідь заявнику.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо неналежного розгляду заяви громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити дії щодо розгляду заяви громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні та надати письмову відповідь заявнику.
Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що листопаді 2020 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 13.01.2005 року, в якій просив замінити посвідку на посвідку на постійне проживання в Україні нового зразка (а.с. 48).
Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надало до суду копію листа від 29.12.2020 року адресованого ОСОБА_1 , в якому зазначено, що здійснити обмін посвідки позивача на постійне проживання в Україні не є можливим в зв'язку з тим, що наказом ДМС України від 04.06.2020 № 97 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання", було скасовано рішення ВГП та ІС УМВС України в Харківській області про документування позивача посвідкою на постійне проживання в Україні, про що 01.07.2020 позивача було повідомлено (а.с. 50, 51).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено направлення поштою або вручення вказаного листа позивачу, а позивачем зазначено, що ним не отримано відповіді на свою заяву.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про імміграцію” № 2491-III від 7 червня 2001 року визначає умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про імміграцію” Кабінет Міністрів України: 1) визначає порядок формування квоти імміграції і встановлює квоту імміграції на кожний календарний рік; 2) визначає порядок провадження за заявами про надання дозволів на імміграцію і поданнями про скасування дозволів на імміграцію та виконання прийнятих рішень; 3) затверджує зразок посвідки на постійне проживання, правила та порядок її оформлення і видачі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання (далі по тексту - Порядок № 321)
Згідно з п.16 вищевказаного Порядку № 321 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до п.40 Порядку № 321 для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:
1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту;
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Згідно з п 43 Порядку № 321 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Відповідно до п.46 Порядку № 321 після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 13.01.2005 року, в якій просив замінити посвідку на посвідку на постійне проживання в Україні нового зразка.
Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надало до суду копію листа від 29.12.2020 року адресованого Охаджі Антоні Ндієзе, в якому зазначено, що здійснити обмін посвідки позивача на постійне проживання в Україні не є можливим в зв'язку з тим, що наказом ДМС України від 04.06.2020 № 97 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання", було скасовано рішення ВГП та ІС УМВС України в Харківській області про документування позивача посвідкою на постійне проживання в Україні, про що 01.07.2020 позивача було повідомлено.
Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено направлення поштою або вручення вказаного листа позивачу, а позивачем зазначено, що ним не отримано відповіді на свою заяву.
Доводи апеляційної скарги про те, що заява, яка була направлена позивачем до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області відрізняється від заяви, що була надана до суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не доведено надсилання відповіді позивачу на його заяву, подану у листопаді 2020 року. Факт подання заяви саме у листопаді 2020 року відповідачем не заперечується.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належного розгляду заяви позивача про обмін посвідки на постійне проживання в Україні.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 по справі № 520/8168/21 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий