23 грудня 2021 р. Справа № 520/10724/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/10724/21
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - Харківський обласний ТЦК та СП, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08166355) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації невикористаного речового майна за час проходження військової служби у Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року;
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08166355) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію невикористаного речового майна за час проходження військової служби у Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08166355), яка полягає у нездійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року;
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08166355) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 28 лютого 2018 року - базовий місяць лютий 2008, за період проходження служби з 01 березня 2018 по 21 грудня 2020 року - базовий місяць березень 2018 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, всупереч чинному законодавству, не провів з позивачем повний розрахунок із виплати грошової компенсації за невикористане речове майно, а також ненарахував та невиплатив за час проходження військової служби в період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року індексацію грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, та обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, чим порушив право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі № 520/10724/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08166355), яка полягає у нездійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року.
Зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі № 520/10724/21 та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на положення ст.51 Бюджетного кодексу України, п.14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 09.06.2016 №252/10/136-16, зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року, оскільки остання проводиться у межах фінансових ресурсів бюджетних установ усіх рівнів на відповідний рік, а враховуючи, що можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України були відсутні, відповідач правомірно не здійснював виплату індексації позивачу у період з 18.03.2014 року по 01.03.2018. При цьому вказав, що керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України було від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 за період з травня 2017 по вересень 2020 року Харківським обласним ТЦК та СП було проведено нарахування індексації грошового забезпечення позивача. Пояснював, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється лише з квітня 2018 року, а тому лише з цієї дати має нараховуватись спірна індексація.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Наказом військового комісара Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.12.2020 № 3-рс позивача було звільнено у запас на підставі підпункту “а” пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Наказом військового комісара Слобідського об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21 грудня 2020 року №18 (по стройовій частині) позивача виключено зі списків особового складу.
Позивачем зазначено, що при звільненні відповідачем не проведено з ним розрахунок за невикористане, за час проходження військової служби, речове майно та не проведено нарахування та виплату індексації за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року.
12 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування, виплату індексації його грошового забезпечення.
Листом відповідача від 31 травня 2021 року №609/ВФЗ позивачу відмовлено в проведенні та нарахуванні індексації грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не проведено з ним розрахунок за невикористане за час проходження військової служби речове майно, не нараховано та не виплачено належну йому індексацію грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не здійснені нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, з огляду на наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період та неотримання ним такої виплати. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність зобов'язання відповідача застосувати місяць для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та березень 2018 року, з огляду на те, що індексація ще не була нарахована та виплачена позивачу.
Відмовляючи у задоволенні позовних в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористане речове майно за час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 18 березня 2014 року по 21 грудня 2020 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку грошову компенсацію, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання спірної компенсації не є порушеним, оскільки останню відповідачем нараховано та виплачено.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-ХІІ).
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (ч. 6 ст. 5 Закону України № 1282-ХІІ).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
З метою реалізації Закону №1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який, відповідно до п.1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.01.2016), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та цифри "101" замінено цифрами “ 103”.
Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. - застосовується з 01.01.2016 р.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу п.6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Тобто, з прийняттям постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
З дослідженої судом апеляційної інстанції довідки про складові грошового забезпечення та індексацію грошового забезпечення від 31.05.2021 № 94/ВФЗ, виданої ОСОБА_1 за період з березня 2014 року по грудень 2020 року включно вбачається, що індексація відповідачем нарахувалося позивачу та виплачувалося лише до січня 2016 року, при цьому при визначенні її розміру використано в якості базового місяця за 2014 рік - березень та травень 2014 року, а за 2015 рік - лютий та травень 2015 року, з чим фактично і не погоджується позивач, оскільки вважає, що таким місяцем повинен бути лютий 2008 року.
Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що за період з березня 2014 року по 31.12.2015 року індексація грошового забезпечення позивачу і не нараховувалася і не виплачувалася, що з урахуванням встановлених колегією суддів фактичних обставин не відповідає дійсності, та в свою чергу дає підстави для висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного ТЦК та СП щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року та зобов'язання відповідача за вказаний період нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Вищенаведене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову в частині ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2014 року по 31.12.2015 року.
Враховуючи, що судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, і в цій частині рішення суду першої інстанції не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції через відсутність таких вимог в апеляційній скарзі, колегія суддів не надає оцінку обставинам щодо незастосування відповідачем при обчисленні розміру індексації бажаного позивачем базового місяця за період з 18.03.2014 року по 31.12.2015 року.
Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування неможливості здійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідач посилається на відсутність фінансових ресурсів для такої виплати та роз'яснення Міністерства соціальної політики України № 10685/0/14-15/10 від 16.07.2015, № 252/10/136-16 від 09.06.2016, № 48/0/66-17 від 08.08.2017, що є неприйнятним виходячи з наступного.
Так, положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
На підтвердження наведених вище доводів, відповідачем ані до суду першої, ані апеляційної інстанції не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Харківський обласний ТЦК та СП, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, коштів на індексацію грошового забезпечення та вжиття відповідних заходів з метою отримання додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.
Крім того, відповідач в своїй діяльності має керуватися та діяти відповідно до Закону № 1282-XII, який має вищу юридичну силу, ніж роз'яснення міністерств, які носять рекомендаційний характер.
Посилання апелянта на проведення нарахування індексації позивачу за період з травня 2017 по вересень 2020 року спростовується змістом листа відповідача від 31.05.2021 № 609/ВФЗ (копія міститься в матеріалах справи), в якому останній повідомляє про відсутність підстав для нарахування індексації за період з січня 2016 року по серпень 2018 року, та вказує, що з січня 2016 року індексація не нараховувалась.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного ТЦК та СП щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, колегія суддів зазначає наступне.
Так, 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою було підвищено розмір тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, та затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, що в силу наведених вище норм Порядку № 1078, свідчить про те, що з 01.03.2018 базовим місяцем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є березень 2018 року.
Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Отже, з наведеного слідує, що перш ніж досліджувати правильність обчислення нарахованої індексації (застосування базового місяця при нарахуванні), слід встановити чи перевищувала величина індексу споживчих цін поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка у спірний період.
Так, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Отже, лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100).
Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, що з огляду на наведені вище приписи п. 1-1 Порядку №1078, свідчать про те, що індексацію слід проводити з 01 грудня 2018, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, що зумовлює скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовним вимоги про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного ТЦК та СП щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 та зобов'язання відповідача за вказаний період нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову в частині ненарахування та невиплати індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2018.
З приводу нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 21.12.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з наявної в матеріалах справи довідки Харківського обласного ТЦК та СП про складові грошового забезпечення та індексацію грошового забезпечення від 31.05.2021 №94/ВФЗ вбачається, що за період з 01.12.2018 по 21.12.2020 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, при визначенні розміру якої відповідачем було застосовано в якості базового місяця - березень 2018.
Тобто, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення, розрахованої з урахуванням базового місяця - березень 2018, за вказаний період (грудень 2018 - 21.12.2020) жодним чином порушено не було.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 21.12.2020, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 21.12.2020 та зобов'язання відповідача за вказаний період нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.
З приводу позовних вимог про нарахування та виплату позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, колегія суддів зазначає наступне.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація), визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок №44).
Пунктом 2 Порядку № 44 встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
За приписами пункту 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Разом з цим, пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що виплата грошової компенсації сум податку, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців має бути здійснена одночасно з виплатою їм такого грошового забезпечення.
З огляду на викладене, враховуючи, що індексація, як зазначено вище, є складовою частиною грошового забезпечення, а також встановлення судом апеляційної інстанції обставини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання вказаної компенсації одночасно з виплатою індексації за вказаний період.
Разом з цим, враховуючи, що позивачу не було нараховано та виплачено спірну індексацію, колегія суддів вважає передчасними позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача одночасно з виплатою такої індексації здійснити позивачу виплату компенсації сум податку, передбаченої п.2 Порядку № 44, як такої, що безпосередньо пов'язана з фактом виплати суми, яка оподатковується.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання Харківського обласного ТЦК та СП нарахувати та виплатити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі № 520/10724/21 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 18.03.2014 року по 31.12.2015, з 01.03.2018 по 21.12.2020 та зобов'язання Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 18.03.2014 по 31.12.2015, з 01.03.2018 по 21.12.2020, а також в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі № 520/10724/21 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у нездійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 18.03.2014 по 31.12.2015, з 01.03.2018 по 21.12.2020 та зобов'язання Харківського обласного територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 18.03.2014 по 31.12.2015, з 01.03.2018 по 21.12.2020, а також в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 - скасувати.
Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського обласного територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду 17.08.2021 по справі № 520/10724/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій