13 грудня 2021 р. Справа № 520/10395/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 (суддя Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 28.07.21) по справі № 520/10395/21
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.05.2021 року №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС на позивача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 600000,00 грн. Дана постанова винесена на підставі акту №ХК28563/1185/НД/АВ від 20.04.2021 року. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі позапланової перевірки, проведеної за відсутності на те законних підстав, без вжиття вичерпних заходів для з'ясування фактичних обставин під час перевірки, здійснені висновки щодо обставин, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам, без дотримання відповідачем процедури здійснення державного нагляду (контролю), з порушенням встановленого Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" строку проведення заходу державного контролю, взагалі без повідомлення позивача про розгляд проведення інспекційного відвідування, у зв'язку із чим є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року позовні вимоги було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі листа ГУ ДПС у Харківській області від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14 уповноважена посадова особа Головного управління Держпраці у Харківській області прийняла рішення про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, рішення було виражено шляхом видання наказу №436 від 06.04.2021 року.
Інспекційне відвідування було проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел не заборонених законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4-7 цього пункту та наказу №436 від 06.04.2021 року.
Відповідно до наказу №436 від 06.04.2021 року інспекторам праці, визначеним у наказі, доручено провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ об'єктом відвідування.
На підставі наказу було оформлено направлення №02.03-03/536 від 06.04.2021 року, яке було вручене під особистий підпис ФОП ОСОБА_1 , про що міститься відмітка, однак, без дати такого вручення.
З наявних матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування інспекторами праці Управління Держпраці було розпочато за фактичними адресами здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 .
Для надання повного обсягу документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, було складено вимогу про надання документів №ХК28563/1185/НД від 12.04.2021 року в строк до 10 години 00 хвилин 19.04.2021 року.
За результатами інспекційного відвідування інспектором праці було складено Акт інспекційного відвідування №ХК28563/1185/НД/АВ від 20.04.2021 року та Припис про усунення виявлених порушень №ХК28563/1185/НД/АВ/П від 20.04.2021 року.
Управлінням Держпраці було направлено позивачу Повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу від 13.05.2021 року №1022 та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року. Вказана постанова була направлена позивачу 20.05.2021 року та отримана останнім 26.05.2021 року.
Позивач не погодився із постановою про накладення штрафу та оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, а тому права та інтереси позивача підлягають захисту, шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року №84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - Управління Держпраці), згідно з пунктом 1 якого, Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення № 84, Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до частини першої ст.259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-V "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 № 1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 877, такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті б, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що Закон №877 містить вичерпний перелік норм, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Відповідно до абз.3 ст.1 Закону №877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Конвенція МОП №81 від 1947 року передбачає такий захід державного нагляду (контролю), як інспекційне відвідування.
Відповідно до ч.5 ст. 7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовується правила міжнародного договору України.
Таким чином, відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного контролю у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема у формі інспекційних відвідувань та накладення штрафів зокрема і за порушення приписів трудового законодавства України, визначених відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою проведення інспекційного відвідування відповідач зазначає підпункт 3 пункту 5 Порядку №823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, зокрема, ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання.
Уповноваженою посадовою особою відповідача було прийнято наказ №436 від 06.04.2021 року та видано направлення №02.04-03/536 від 06.04.2021 року на проведення інспекційного відвідування у відношенні ФОП ОСОБА_1 .
В наказі №436 від 06.04.2021 року ГУ Держпраці в Харківській області зазначає підставою для його прийняття лист ГУ ДПС у Харківській області від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14.
Зі змісту вказаного листа судом встановлено, що підставою для проведення спільних перевірок ФОП ОСОБА_1 є те, що саме до компетенції Державної служби з питань праці відноситься здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Отже, інформація, наявна у листі ГУ ДПС у Харківській області, стосується виключно питання дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог чинного податкового законодавства щодо матеріального забезпечення застрахованих осіб та пропозиція прийняти участь у проведенні спільних перевірок.
Жодних підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823 ГУ ДПС у Харківській області в листі від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14, а саме - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання та порушення позивачем законодавства в частині фактичного допуску працівників без укладення трудового договору, не зазначено.
Матеріали справи не містять жодних доказів, що наказ про проведення інспекційного відвідування №436 від 06.04.2021 року прийнятий за результатами аналізу будь-якої іншої інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку №823.
Колегія суддів зазначає, що інших та/або додаткових підстав для проведення перевірки відповідачем не наведено як в наказі, так і направленні на перевірку.
Крім того, суд критично ставиться до твердження відповідача про помилковість посилання позивача на ч. 2 ст. 6 Закону №877, з огляду на таке.
Так, Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини, є Закон №877 незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №809/799/17, від 09.07.2020 у справі №818/585/17, від 17.03.2021 у справі №200/2878/18, від 07.06.2021 у справі №520/1814/19.
Підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначені в ст. 6 Закону №877, зокрема:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.;
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Інших підстав будь-яким Законом України або міжнародно-правовим актом, що регулює питання здійснення перевірок інспекцією праці суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері надання послуг, не визначено.
Частина 2 ст. 6 Закону №877 містить пряму заборону проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, не визначених законом.
За висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №822/620/17 від 09.02.2021 в розумінні Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміна «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Порядок № 390 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин в тій справі) не може застосуватись всупереч Закону N 877-V, встановлюючи додаткову підставу для проведення перевірки, що заборонено безпосередньо положеннями ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Вказаний висновок зроблений на підставі того, що у Законі №877 або в іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, такої підстави для проведення позапланової перевірки, як рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлених неоформлених трудових відносин, не передбачено.
Відтак, в розумінні Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміну «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Порядок №823 не може застосуватись всупереч Закону №877, встановлюючи додаткову підставу для проведення перевірки, що заборонено безпосередньо положеннями ч.2 ст.6 цього Закону.
З огляду на те, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо відсутності підстав здійснення контрольного заходу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення інспекційного відвідування було здійснено не у відповідності до ст.19 Конституції України, а тому не може мати негативних наслідків для позивача.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду викладеною у постанові від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а та Верховного суду в постановах від 09.07.2020 у справі №823/647/17, від 27.10.2020 у справі №804/3566/17 та від 27.05.2021 у справі №140/2336/19.
Ключовим аспектом в рамках даної адміністративної справи є підстава для проведення перевірки.
Вказане порушення є самостійною підставою для визнання перевірки незаконною, а прийняте за її результатами рішення протиправним.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.7 Закону 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно з положеннями ч.2 ст.7 Закону 877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
На підставі наказу №436 від 06.04.2021 року було оформлено направлення №02.03-03/536 від 06.04.2021 року, яке було вручене під особистий підпис ФОП ОСОБА_1 , про що міститься відмітка, однак, без дати такого вручення.
Як вбачається зі змісту направлення на інспекційне відвідування за №02.03-03/536 від 06.04.2021 року, вказане направлення не відповідає нормам Закону №877, з огляду на відсутність у тексті направлення відомостей щодо дати початку та закінчення заходу.
При цьому, зазначення у направленні терміну його дійсності, за висновком суду, не є тотожним даті початку та закінчення заходу, оскільки Законом №877 встановлено вимогу щодо зазначення у направленні саме дати початку та закінчення заходу.
Також, відповідно до ч. 5 ст.7 Закону 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Згідно з ч.3 ст.6 Закону 877 суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Разом з тим, з копії наданого до матеріалів справи направлення вбачається, що відмітка про отримання позивачем копії такого направлення не містить дати його отримання.
Відповідачем вказані обставини не спростовані, зокрема, не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження пред'явлення об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі направлення до проведення інспекційного відвідування або ознайомлення з підставами заходу.
Колегія суддів також зазначає, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, як Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок (зокрема, інспекційного відвідування щодо виявлення неоформлених трудових відносин) може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Також, Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16), від 28.01.2020 у справі №818/998/17, від 30.03.2020 у справі №815/344/18, від 13.05.2021 у справі №826/7182/16 зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.09.2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначено, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Легітимною метою вважається національна та громадська безпека, запобігання злочинам або заворушенням, забезпечення економічного добробуту, захист здоров'я і моралі, прав і свобод інших осіб, захист репутації, запобігання розголошення конфіденційної інформації, підтримка авторитету та безсторонності суду, контроль за користуванням майном відповідно до суспільних інтересів, забезпечення сплати податків, чи інших зборів або штрафів.
Так, Верховний Суд неодноразово, а зокрема, у постановах від 12 червня 2018 року у справа №821/597/17, від 20 березня 2018 року у справі № 810/1438/17, від 13 квітня 2021 року у справі №826/16334/18, від 15 червня 2021 року у справі №813/2549/18, від 14 липня 2021 року у справі №640/6511/19, зазначав, що документи, складені за результатами спірної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою ст.74 КАС України, не можуть визнаватися допустимими доказами у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків документів, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій Головного управління Держпраці у Харківській області як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, є належною умовою для прийняття наказу про проведення перевірки.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, а тому права та інтереси позивача підлягають захисту, шляхом визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 по справі № 520/10395/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 23.12.21.