23 грудня 2021 р. Справа № 480/4467/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Осіпова О.О., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 15.03.21 по справі № 480/4467/20
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2015 по липень 2018 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2015 по липень 2018 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті на користь позивача індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2015 по липень 2018 року включно.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 до лютого 2018 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 до лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року до грудня 2016 року включно, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти в цій частині постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.07.2018 №176 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.07.2018 (а.с. 7).
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з заявою щодо надання інформації про фінансування, виплату та розмір індексації грошового забезпечення військовослужбовця з 01.01.2015 по 31.07.2018 розрахованої відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та про нарахування або не нарахування зазначеної індексації за вказаний період.
На заяву позивача відповідачем надано довідку про нарахування та виплату індексації за період з 01.01.2015 по 30.07.2018 ОСОБА_1 від 21.11.2019 №40/51/32-2434 (а.с.11).
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по грудень 2016 включно суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу” (надалі - Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №2232-ХІІ, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон №1282-XII).
Згідно з ст.ст. 1, 2 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно ст. 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно з п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до п. 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи
Отже, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що з січня 2015 року до складу грошового забезпечення позивача включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення на підставі наказу МВС від 23.01.2015 року №72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 108/26553, що застосовувався з 01.01.2015. В березні 2015 року позивачем отримано підвищений посадовий оклад, таким чином відбулось підвищення грошового забезпечення позивача в цілому на 505,44 грн. (посадовий оклад на 108 грн., надбавка за вислугу років на 27 грн., кваліфікація на 5,40 грн., надбавка за особливі умови служби на 67,50 грн., премія на 108 грн., додаткова грошова винагорода у розмірі 60% на 189,54 грн.). З 01.08.2015 підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям згідно розпорядження командувача НГ України № 3/21/3-5581 від 14.09.2015. В січні 2016 року було підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ згідно розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 № Р-5.
Однак, колегія суддів зазначає, що вказані надбавки та доплати є складовими грошового забезпечення, однак не є посадовим окладом. Порядок здійснення індексації грошових доходів населення передбачає, що базовим місяцем для нарахування індексації може бути лише місяць, в якому збільшено посадовий оклад, а не грошове забезпечення вцілому або якісь інші його складові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, зокрема, Національної гвардії, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Доказів, що протягом 2015-2016 років збільшувався посадовий оклад позивача матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що індексації грошового забезпечення позивачу за період з січня 2015 року до грудня 2016 року відповідачем невірно обраховувалась та, як наслідок, виплачувалась не в повному обсязі.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2015 року до грудня 2016 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2015 року до грудня 2016 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 в цій частині з прийняттям постанови про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2015 року до грудня 2016 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з урахуванням раніше виплачених сум, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі №480/4467/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2015 року до грудня 2016 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Прийняти в цій частині постанову, якою зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2015 року до грудня 2016 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі №480/4467/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова